Ліля Тєптяєва

Дорогенькі, гадаю, книжкові скульптури Ісаака Салазара (Isaac Salazar) можуть являти собою яскравий приклад якісного еволюціювання від банального загинання кутиків книжкових сторінок до повноцінних творів мистецтва. Крім того, скульптури Ісаака можна запросто назвати книгами-орігамі, адже автор використовує в своїх скульптурах звичайні книги і конструктивну техніку орігамі.

Слухайте, дорогенькі, до моїх рук потрапила просто таки чудова книжка, інформація з якої буде цікава швидше за все тим, хто займається ручною вишивкою, але не тільки. Гадаю, вона стане в пригоді ще й тим, хто любить красиві речі, ХОЧЕ і МОЖЕ створювати їх власними руками.

Джефф Нішінака, скажу вам дорогенькі, досить серйозний дядька в своїй професійній діяльності. І хоча йому вже перевалило за 50, все ж він дасть фору багатьом молодим сучасним монстрам паперового мистецтва. З усього видно – його мозок працьовитий, зір гострий і руки вправні.

Ця книжка моя ровесниця – народилася вона 1980 року, у Пекіні. Називається "Китайські народні іграшки та орнаменти", художник-ілюстратор книжки – Тянь Юань (Tian Yuan). З усього видно, що в своїх ілюстраціях художник застосовує традиційні техніки китайського живопису. Одним словом КРАСА!

Пригадую, ще за часів мого студентства, потрапив мені до рук журнал з різними творчими, я б навіть сказала комічними, "репліками" художників світу в бік Леонардівської Мона Лізи. А сьогодні натрапила на один пост з величенькою купкою "Мон", згадала студентство і вирішила не відкладаючи в довгий гумовий ящик все ж викласти колекцію цих "шедеврів". Пробіглися по всім вітчизняним та іноземним постам з Монами, просистематизувала знайдене, і вуа-ля – М О Н А Л І З О М А Н І Я в усій своїй красі! ))