Лілія Демидюк

Останні записи

  • Щоденник літнього дощу: Зустріч в блозі Дещо почитати від Лілії Демидюк · від Лілія Демидюк · додано 18.06.2011 19:29

    Забери мене у дощ! Теплий літній дощ, від якого розквітають квіти і забувають, що зів’януть колись… Забери мене і не відпускай. Не знаю де ти, відчуваю твій голос і крізь незнану відстань мене зігріває твоя присутність. Я завжди знала, що ти є. Ти колись забереш мене з Парку Прощань, в якому дерева пам’ятають мій сум. Найцікавіше, що я той парк не вигадала, він реальний у реально історичному місті, тільки назва у нього інша. Не знаю наскільки вона відповідає його сутності… А твого імені я не знаю. Це не заважає мені тебе вигадати і колись впізнати, і повірити, що дощ буває теплий як молоко…

  • Щоденник літнього дощу: Самотність в блозі Дещо почитати від Лілії Демидюк · від Лілія Демидюк · додано 17.06.2011 20:02

    Самотність нагадує хвору кору дерев: не захистить і не зігріє. Але дерева завжди самотні, ті, які тягнуться до неба. Вони відпускають своє листя у небо і вже потім воно падає на землю з пам’яттю свободи. Кожен атом зів’ялого листка пам’ятає про волю. Листя помирає, а пам’ять залишається. Так земля дізнається про небо. Так небо дізнається про тугу. Дерева ростуть і тужать: вони кожного дня бачать небо, але ніколи не можуть досягнути до нього своєю вершиною. У кожному листку є пам’ять кореня, який не бачить неба, але вірить, що воно є. Коли дерево всихає – в ньому помирає віра. Люди розпалюють з нього вогнище і дим виривається в небо – надія, яка живе в повітрі. Виростають нові дерева і падає сніг. Так кожного року вмирають і воскресають сподівання.

  • Щоденник літнього дощу: Іноземець в блозі Дещо почитати від Лілії Демидюк · від Лілія Демидюк · додано 14.06.2011 19:55

    На ранок тебе зустріне інший краєвид, і якщо в ньому будуть, окрім будинків і людей, дерева – вони говоритимуть те, що і я…

    Якщо ми попрощалися з дитинством – воно не повернеться. А дорога любові пам’ятає наші сліди, тільки кроки наші щоразу тихіші…

    Навіщо нам прощатися?..

  • Тетяна Винник: «Краще бути блискучим читачем, ніж посереднім письменником» в блозі Літературне життя · від Лілія Демидюк · додано 13.06.2011 21:55

    сьогодні художня література здебільшого є доброю белетристикою, ніж доброю прозою. Щодо авторського задуму…то скажімо, я не бачила жодного автора, який би не орієнтувався на свій авторський задум, адже без нього не вийде повноцінного твору. Просто кожен з письменників обирає своє – писати «поверхово» і швидко видаватися, або писати добре і мати від цього насолоду.

  • Географічні межі любові до слова в блозі Літературне життя · від Лілія Демидюк · додано 04.06.2011 23:49

    Сучасний український літературний процес поповнився ще одним періодичним виданням: 17 випуск літературно-художнього журналу «Люблю+Слово (ФіLeo+LoґoS)» став, водночас, першим офіційним випуском. Цей журнал започаткований як самвидав ще у 2000 році професором Петром Білоусом на філологічному факультеті Житомирського державного університету імені Івана Франка і був свідченням уважності та доброзичливості викладачів до літературно-художніх спроб студентів-філологів.

Всього 159 на 32 сторінках