Лілія Демидюк

Останні записи

  • Мар’яна Максим’як: «кожна людина є у певній мірі самотньою» в блозі Літературне життя · від Лілія Демидюк · додано 21.07.2011 13:26

    Кожна людина так чи інакше відчуває свою неповторність і з часом замислюється над тим, хто вона. Коли знаходить відповідь на це питання, – то каже, що знайшла себе. А оточуючі помічають у ній цікаву особистість, яка впевнено творить кожен день свого життя. До таких людей належить Мар’яна Максим’як – молода літераторка з Тернопілля, авторка збірки поезій «Solo душі» («Каменяр», Львів 2004), ініціаторка та учасниця багатьох літературних проектів (серед них: «На стику мистецтв» разом з Мар’яною Савкою у 2011, «Дванадцять пустельних дівчаток» (у рамках Шостого Міжнародного фестивалю «Флюгери Львова») 2008; IV Міжнародного молодіжного фестивалю аматорського театрального мистецтва «Драбина» (театралізовані літературні читання «Пожежна драбина») 2007). Розмова з Мар’яною цікава як для людей з мистецького кола, так і для тих, хто любить пізнавати різні аспекти життя.

  • Хтось в блозі Дещо почитати від Лілії Демидюк · від Лілія Демидюк · додано 28.06.2011 23:50

    На екваторі зустрічаються наші погляди: південь – північ. На екваторі загинув хтось із моїх мрій. А ти ще живий…

    Білі ведмеді знають про це і йдуть спати. Білий світ білий. Ти ще живий. Він ще живий. Хтось із моєї любові живий…

  • Юлія-Ванда Мусаковська: "Багато моїх віршів є саме ПРО жінку" в блозі Літературне життя · від Лілія Демидюк · додано 24.06.2011 18:29

    Молода талановита поетка та прозаїк, перекладач, переможець кількох літературних конкурсів Юлія-Ванда Мусаковська цьогоріч отримала ще одне поцінування своєї творчості на конкурсі "Коронація слова". Наша з нею розмова відбулася саме з цієї нагоди.

  • Щоденник літнього дощу: Ми в блозі Дещо почитати від Лілії Демидюк · від Лілія Демидюк · додано 20.06.2011 19:46

    Коли починаєш дорогу без слів – стає страшно залишитись одному. Слова створюють ілюзію спільноти. Ти боїшся бути без неї. Коли втрачаєш слова як листя, залишається стовбур. Саме він здатний жити. Саме йому найбільше болить життя. Як несказана істина – висота, яка завжди над тобою. Болить та істина, яка ніколи не може бути сказана. І це – життя.

  • Закохана баба Яга: епізод 9 в блозі Казки для дорослих · від Лілія Демидюк · додано 19.06.2011 20:37

    Найцікавіший сюжет вона читала зараз: «Я готовий на усе заради коханої, але, на жаль, як у сумному кіно, мені не щастить. Не буду оповідати деталей, щоби Вас, чарівна панно, не засмучувати, але у мене є до Вас велике прохання: станьте моєю музою, бо інакше я впаду у депресію…». На цім слові Яга відкрила рота і завмерла, кіт Модест також не ворушився у неї за спиною, тільки напружено мізкував – хто така муза?

Всього 159 на 32 сторінках