Лілія Демидюк

ЧОЛЕ, ЛІКАР І БАТЬКО ІНШОЇ АЛІСІЇ

БАТЬКО. – Пробачте… Ви лікар Рода?...

ЛІКАР. – Я вас слухаю.

БАТЬКО. – Я мушу вас дещо попросити… Дещо дуже інтимне, дуже важке… Але необхідне.

ЧОЛЕ. – Я заважаю?

ЛІКАР. – Зовсім ні. Сеньйорита та особа, якій я абсолютно довіряю.

БАТЬКО. – Лікарю…

ЛІКАР. – Кажіть.

БАТЬКО. – Лікарю… Заподійте мені смерть!

Вечірнє світло. Картини смерті зникли, і на їхньому місці Чоле щойно повісила лише одну нову картину: «Весна» Боттічеллі. Алісія одягнута в білий халат медсестри з голубим хрестом на передпліччі.

Молодим письменникам часто буває складно знаходити свою дорогу у літературі, виробляти свій стиль. Тут необхідне спілкування зі старшими колегами та тісний контакт з читацькою аудиторією. За створення сприятливого середовища для творчої самореалізації узялись члени Літературного клубу «Маруся», зокрема його координатор та засновник Дмитро Стретович, що навчається в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова на видавця і редактора. У 2009 році заснував Літературний клуб «Маруся». Автор і координатор багатьох літературних і культурно-мистецьких проектів, зокрема, «Літня літературна школа», «Книга за 24 години», «Проза Міста», «Тиждень мистецтв», «Білоруська весна» (у м. Бровари). Я мала нагоду поспілкуватись з Дмитром на тему літературного менеджменту.

ЛІКАР. – Що трапилося?

АЛІСІЯ. – Там! (показує на Галерею Тиші).

ЛІКАР. – Швидко… Ґансе! Зупиніть його!

(Звідти чути вистріл. Потім тиша. Алісія закриває обличчя руками. Входить Ґанс зчепившись з Хуаном, який відчайдушно бореться з ним, щоб вирвати і забрати свою зброю).

ФЕРНАНДО І СУМНА ДАМА

ФЕРНАНДО. – Сеньйоро…

ДАМА. – Ви новачок в цьому будинку?

ФЕРНАНДО. – Я… новий помічник лікаря.

ДАМА. – Мені здалося, що я бачила вас тут якусь мить, як ви цілували одну сеньйориту.

ФЕРНАНДО. – А, так… Вона намазала губи миш’яком, і я хотів зробити один дослід.

ДАМА. – Як цікаво, померти через поцілунок! Щось подібне шукаю і я.

ФЕРНАНДО. – Ви ще не знайшли свого способу?

ДАМА. – Всі занадто жорстокі.

ФЕРНАНДО. – Незважаючи на це, завжди можна знайти якийсь.

ДАМА. – Я просила лікаря, щоб попробувати отруїтися трояндою. Мені хотілося б померти, вдихаючи аромат.