Лілія Демидюк

Останні записи

  • «Ми скидаємо маски у наших творах…» в блозі Літературне життя · від Лілія Демидюк · додано 25.09.2012 17:20

    На початку вересня у книжковому світі з’явилася новинка, яка мене порадувала і заінтригувала. Порадувала тим, що презентація відбулась у Львові за тиждень перед 19 книжковим Форумом, тож у мене був час неспішно посмакувати цією новинкою. Заінтригувала тим, що під одною обкладинкою зібрані троє авторок – представниці різних поколінь. Тож стало цікаво, які вони знайшли точки дотику у творчості. Книга «Три Грації, або дві Оксани з Любов’ю», що вийшла друком у Видавничій компанії АРС, легко читається та залишає приємне враження. Окрім того, неабиякої уваги заслуговує той факт, що творчі люди (те ще й жінки!) об’єдналися заради спільної справи. Поява цієї книги спростовує чутки про заздрощі та сварки серед творчих людей. Принаймні, дві Оксани з Любов’ю точно не сваряться :). У мене виникло бажання розпитати авторок – Оксану Кришталеву, Оксану Думанську та Любов Долик про цю книгу.

  • Володимир Вакуленко: «Мені приємніше залишатись асоціальним, ніж бути рабом нормативів і правил» в блозі Літературне життя · від Лілія Демидюк · додано 24.09.2012 00:31

    Після ХІХ книжкового форуму у Львові преса мерехтить статтями про літературу та письменників. Зокрема, одне за іншим видання передруковує у різних варіантах інформацію про присудження Міжнародної літературної премії ім. О.Ульяненка письменнику Вакуленку-К. Володимиру. Перший лауреат цієї премії досить відомий у літературних колах, має численні публікації у літературних виданнях та альманахах, реалізовує себе у поезії, прозі, перекладах, дитячій літературі та організаторській діяльності. З розмови з Володимиром я зрозуміла, що премію ім. О.Ульяненка йому присудили не випадково…

  • Катерина Єгорушкіна: «Я не послуговуюся своїм талантом, щоб примножувати сум у світі» в блозі Літературне життя · від Лілія Демидюк · додано 23.09.2012 23:05

    Видатний український вчений ХХ ст. Олександр Потебня писав, що у справжнього письменника жоден образ не є випадковим, а відображає певний етап його розвитку. І справді, кожен літературний твір має цікаву передісторію, яка є частиною буттєвої історії автора. Часто ці передісторії залишаються невідомими, та й самі письменники, буває, про них забувають. Але мені ось трапилась нагода душевно порозмовляти з авторкою збірки поезій «Пульсація миті» Катериною Єгорушкіною і дізнатися про особливі передісторії написання віршів.

  • Солодка книга щасливої людини в блозі Літературне життя · від Лілія Демидюк · додано 19.09.2012 23:04

    Що обрати до кави? Актуальне питання для багатьох, бо ж кавопиття - це щоденний ритуал людей з різних націй і рас. Можна сказати, що кава об'єднує людей. Кава і шоколад :) Той, хто не вживає кави, напевно, не відмовиться від шоколаду, або від чогось солоденького... Як от від солодких оповідань, схожих на тістечка :) Виявляється, книгу можна порівнювати з тортом, як це робить авторка "Теплих історій до кави" Надія Гербіш. Тож тепер до кави можна обирати не лише шоколад, тістечка чи канапки, але й цю ошатну книгу, яка нещодавно вийшла друком у видавництві "Брайт Стар Паблишинг". Пропонуємо інтерв'ю з авторкою книги, письменницею, перекладачкою та фотографинею.

  • Притягальна сила степу в блозі Літературне життя · від Лілія Демидюк · додано 05.08.2012 00:24

    30 липня 2012 року у львівській книгарні «Є» відбулась презентація «Поетичної антології Степ-Step», що вийшла друком у видавництві «Піраміда». Упорядниця Марія Шунь залучила до книги вірші дванадцятьох поеток зі степової частини України: Любов Якимчук з Луганщини, Олену Гусейнову з Кіровоградщини, Тетяну Савченко із Запорізької області, Ладу Хортич із Запоріжжя, Марію Козиренко, Олену Рибку, Ганну Яновську та Олену Руду – з Харкова, Юлію Радченко з Луганська, Ніну Куріяту з Одещини, Ірину Плехову з Миколаєва, Оксану Шафаревич з Умані.Багато з них тепер мешкають у столиці, але степове загартування робить їхню поезію особливою – вона відкрита, смілива, у ній наче вчуваються правічні вітри й, водночас, настрої індустріальних міст. Якщо порівнювати цю антологію з попередньою, яку упорядкувала та видала Марія Шунь, «ЛяЛяК», то стає очевидним – галицькі поети більш схильні до самозаглиблення та медитації, створення свого внутрішнього затишного простору, відповідно їхні вірші більш герметичні, потребують поступового занурення у їхню стихію. Натомість у степовичок я помітила намагання укласти наче колаж подій, враженнь, настроїв зовнішнього світу, звідти й отаке відчуття відкритості їхніх віршів. Зрештою, читач цієї антології може зі мною погодитись, або не погодитись, бо враження від поезії у кожного свої, в цьому її свіжість та привабливість.

Всього 159 на 32 сторінках