Дипломна робота «Аналіз кваліфікації злочинів проти власності», 2009 рік.

15.11.2009 11:13

Зміст

Вступ с. 3
І. Кваліфікація розкрадання с. 5
1.1. Загальні засади кваліфікації розкрадань с. 5
1.2. Кваліфікація крадіжки с. 24
1.3. Кваліфікація грабежу с. 31
1.4. Кваліфікація розбою с. 33
1.5. Кваліфікація викрадення частин чи обладнання електричних мереж або кабельних ліній зв'язку с. 38
1.6. Кваліфікація привласнення, розтрати та розкрадання чином зловживання посадовими повноваженнями с. 40
1.7. Кваліфікація шахрайства с. 46
1.8. Кваліфікація вимагання чужого майна чи грошей с. 50
1.9. Кваліфікація інших злочинів проти власності с. 57
1.9.1. Кваліфікація заподіяння майнової шкоди с. 57
1.9.2. Кваліфікація привласнення знайденого або такого, що випадково опинилося у винного, чужого майна с. 58
1.9.3. Кваліфікація знищення або пошкодження чужого майна с. 60
1.9.4. Кваліфікація погрози знищення майна с. 64
1.9.5. Кваліфікація недбалого ставлення до охорони чужого майна с. 65
1.9.6. Кваліфікація придбання або збуту майна, завідомо здобутого злочином с. 66
Висновки с. 69
Список нормативно-правових актів та використаної літератури с. 71

Висновок

Отже, здійснивши комплексний аналіз кваліфікації злочинів проти власності, можна зробити ряд висновків: 1. Кваліфікація злочинів проти власності – це оцінка їх і встановлення (застосування) тієї кримінально-правової норми, яка повніше описує ознаки цього злочину. Кваліфікувати злочин означає встановити повну відповідність його ознак ознакам норми, яка передбачає відповідальність саме за вчинення цього злочину; 2. Злочини проти власності становлять одну із найпоширеніших і найнебезпечніших груп злочинних діянь, оскільки вони посягають на одне із найбільших цінних соціальних благ — право власності Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (Конституція України від 28.06.1996р.) [1]; 3. Родовим об’єктом злочинів, передбачених розділом VI Особливої частини КК, є врегульовані законом суспільні відносини власності, передусім відносини з приводу володіння, користування і розпорядження майном. Додатковими обов’язковими об’єктами злочинів, які вчиняються з використанням насильства або погрози його застосування (насильницький грабіж, розбій, вимагання, погроза знищення майна) виступають здоров’я, життя, психічна або фізична недоторканість людини. При знищенні чи пошкодженні майна додатковими факультативними об’єктами можуть виступати громадський порядок екологічна безпека; 4. Предметом абсолютної більшості злочинів проти власності закон називає майно — речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру. Саме наявність цих обставин обумовлює особливості кваліфікації даної категорії злочинів як таких, що спрямовані проти власності юридичних чи фізичних осіб і у зв’язку з цим відрізняються об’єктом, предметом посягання та значущістю тих соціально-економічних відносин, на які здійснюється посягання при їх вчиненні.