Курсова робота «Вбивство та його види», 2008 рік.

18.05.2009 12:37

Зміст

ВСТУП  5 
РОЗДІЛ 1 Злочини проти життя
1.1. Загальна характеристика злочинів проти життя 8   
1.2. Кримінально-правове поняття вбивства  9
РОЗДІЛ 2
Просте умисне вбивство і умисне вбивство з обтяжуючими обставинами. Проблеми кваліфікації
2.1. Умисне вбивство без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин  12
2.2. Умисне вбивство з обтяжуючими обставинами  16
РОЗДІЛ 3
Умисне вбивство з пом’якшуючими обставинами і вбивство через необережність. Проблеми кваліфікації
3.1. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання  26
3.2. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини  30
3.3. Умисне вбивство при перевищені меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця  32
3.4 Вбивство, вчинене через необережність  36
ВИСНОВКИ  38
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  41

Висновок

Оскільки життя людини визнається Конституцією України найвищою соціальною цінністю і невід’ємне право на життя закріплене за кожною людиною, злочини проти життя являються одними з найтяжчих і відповідальність за них передбачена в другому розділі особливої частини КК України. На життя особи посягає найтяжчий злочин – убивство. Убивством у кримінальному праві називається протиправне і винне заподіяння смерті іншій людині. Об’єкт посягання при вбивстві – не тільки біологічна особистість, але й певна сукупність суспільних відносин, спрямованих на охорону цієї особистості. Кримінальний закон містить цілу низку кримінально-правових норм, що охороняють ці відносини – ст.115-119 КК. У зв’язку із значною суспільною небезпечністю цих злочинів, суб’єктом є особа з 14 років (статті 115-117) і лише за статтями 118 і 119 – з 16 років. Частина 2 ст. 115 КК передбачає кримінальну відповідальність за умисне вбивство при обтяжуючих обставинах: – умисне вбивство двох або більше осіб; – умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного була у стані вагітності; – умисне вбивство заручника; – умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю; – вбивство вчинене способом, небезпечним для багатьох інших осіб; – вбивство із корисливих мотивів; – умисне вбивство з хуліганських мотивів; – умисне вбивство, особи чи її близького родича, вчинене у зв’язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов’язку; – умисне вбивство, вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення; – вбивство, поєднане зі зґвалтуванням, або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом; – умисне вбивство, вчинене на замовлення; – умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб; – умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинили умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116–118 КК України. КК України окрім обтяжуючих обставин вбивства передбачає також і пом’якшуючі обставини: – умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116); – умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117); – умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118). Обов’язковою ознакою для цих видів злочину може служити стан, в якому перебувала особа, час вчинення злочину або ж обстановка вчинення злочину. Також КК України передбачає ще один вид вбивства – вбивство через необережність (ст. 119). Тобто коли особа не передбачала настання суспільно небезпечного наслідку свого діяння у вигляді смерті потерпілого, хоча повинна була і могла його передбачити, або ж коли особа передбачала настання такого наслідку, але легковажно розраховувала на його відвернення. З метою охорони людського життя повинна діяти злагоджена система профілактичних заходів. Загалом, під попередженням злочинності розуміють такі заходи, що безпосередньо спрямовані на виявлення і усунення причин та умов скоєння злочинів, запобігання їм та припинення. З часу прийняття Кримінального кодексу України 2001 року (далі - КК) предметом дискусій науковців неодноразово ставали питання караності умисних вбивств. За вчинення умисного вбивства без обтяжуючих і без пом’якшуючих обставин в санкції ч.1 ст. 115 КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років. Не можна не звернути увагу на ту обставину, що незважаючи на ті пріоритети в ієрархії соціальних цінностей, які наведені в ч. 1 ст. 3 Конституції України, законодавець досить своєрідно встановлює міру покарання за посягання на такі цінності. Це можна проілюструвати, порівнявши санкції ч. 1 ст. 115 і, наприклад, ч. 3 ст. 289 КК, якою передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна за незаконне заволодіння транспортним засобом. Як бачимо, за умисне вбивство позбавлення волі іншої людини законодавець передбачає менш сурове покарання ніж, скажімо, за так званий угон автомобіля. Враховуючи вищевикладене, я вважаю, що законодавцю необхідно переглянути верхню межу покарання у виді позбавлення волі на певний строк в ч. 2 ст. 115 КК, піднявши її до 25 років (з внесенням відповідних змін і до норм Загальної частини КК).