Дипломна робота «Взяття під варту як запобіжний захід», 2005 рік.

12.05.2009 21:51

Зміст

В и с н о в к и
Список використаних джерел
В с т у п

1. Сутність та правова природа взяття під варту як запобіжного заходу
1.1 Взяття під варту як вид запобіжного заходу та його значення
1.2 Правові гарантії дотримання вимог чинного законодавства при взятті під варту

2. Механізм реалізації законодавства про взяття під варту
2.1. Порядок прийняття та виконання рішень про взяття під варту
2.2 Звільнення затриманих осіб з-під варти. Порядок зміни запобіжного заходу у вигляді взяття під варту
2.3 Застосування законодавства при вирішенні питання про видачу осіб іншим державам

3. Умови тримання особи під вартою
4. Порядок відшкодування шкоди завданої особі внаслідок застосування до неї запобіжного заходу у вигляді взяття під варту
5. Перспективи розвитку та шляхи вдосконалення чинного законодавства України про взяття під варту

Висновок

Сьогодні в Україні відчувається, що найважливішою соціальною цінністю все більше стають природні права людини. В Конституції України права і свободи людини та громадянина вперше закріплені на підґрунті природного права. "Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст спрямованості діяльності держави" - проголошує ст. 3 Конституції України. Але, важливо не тільки затвердити таке гасло, а і донести його зміст реально для кожного громадянина. Найпершим завданням України стоїть узгодження норм українського законодавства з існуючими універсальними міжнародними нормами. Актуальною ця проблема на сьогодні є й тому, що Україна має таке зобов"язання як Член Ради Європи. На даному етапі чинне українське законодавство поки що не відповідає європейському рівню вимог щодо права на свободу та особисту недоторканість. Але забезпечення особистих прав і свобод, їх ефективна реалізація - одне з головних завдань держави. Будучи одним з невід’ємних прав людини, воно має досить широкий зміст. Зміни в законодавстві України, які відбулись останнім часом, посилили і суто юридичні гарантії свободи та особистої недоторканості при затриманні, арешт та утриманні під вартою. Так, з 1 квітня 1994 року введено в дію нову редакцію ст. 21 КПК України, якою встановлюється обов’язок осіб, які проводять дізнання, слідчих, прокурорів та суддів роз’яснити ще до першого допиту право підозрюваного, обвинуваченого та підсудного мати захисника. Посилюють гарантії і нові редакції статей 43, 43-1, 44, 46, 48 КПК України від 1 квітня 1994 року, які визначають права підозрюваного та обвинуваченого, права і обов’язки захисника, порядок його призначення, а також право та порядок відмови від захисника. Аналізуючи такі зміни, можна сказати