Курсова робота «Циклічність економічного розвитку, її природа та методи сучасного регулювання», 2007 рік

З предмету Макроекономіка · додано 21.04.2009 20:06 · від Rasli · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 1. Циклічність як закономірність розвитку економіки 5 2. Економічні цикли в умовах сучасної ринкової економіки 23 3. Особливості циклічного розвитку в трансформаційній економіці 28 4. Стабілізаційна політика держави та її особливості в Україні 32 Висновки 40 Список використаних джерел 43 Додатки

Висновок

Значення циклічного розвитку для економіки.

Проблема циклічності економіки за більш ніж вікову історію її існування стала осереддям для дослідження багатьох чинників, що роблять найбільш істотний вплив на розвиток і функціонування системи світового і національного господарства. Циклічний розвиток економіки супроводжується високим рівнем економічної активності протягом тривалого часу, а потім спадом цієї активності до рівня, нижче допустимого. Періодична повторюваність економічних спадів веде до страждань людей, що не може не турбувати цивілізоване суспільство. Тому проблема циклічності завжди привертала увагу учених-економістів і сьогодні залишається одній з центральних проблем економічної теорії

Спираючись на переосмислену спадщину, сучасні дослідники формують нову теорію циклічної динаміки, за допомогою яких можна пояснити хвилеподібні коливання економіки, обумовлені послідовним заміщенням домінуючих в ній технологічних устроїв і пов'язаних з ними етапів техніко-економічного розвитку. Вивчення періодичних коливань соціально-економічного розвитку показало їх пряму залежність від науково-технічного прогресу і інноваційної діяльності, які формують передумови для виникнення економічних циклів.

Таким чином, цикли означають:

• по-перше, порушення рівноваги і перерву розвитку по висхідній, внаслідок чого скорочується обсяг національного виробництва;

• по-друге, позбавлення багатьох з тих, хто бажає працювати, можливості знайти роботу і забезпечити собі нормальний рівень доходу;

• по-третє, доведення до банкрутства багатьох підприємців, змушуванням їх подекуди суттєво погіршувати свій економічний та соціальний стан;

• по-четверте, одночасне існування інфляції і безробіття ще більше посилює невизначеність та знедоленість широких верств населення, спричиняючи перерозподіл багатства на користь незначної частки населення.

Аспектів згубного впливу циклічного розвитку дуже багато.

Однак циклічність має не тільки негативний, а й позитивний вплив для економічної системи. Справа в тому, що криза справляє оздоровчий вплив на економіку, зумовлюючи ліквідацію тих підприємств, які задовольняли штучно створений попит. Вона стимулює технологічне оновлення виробництва, позбавлення від застарілих форм організації виробництва й менеджменту, посилює дух конкуренції та активізує економічне життя суспільства, не даючи йому самозаспокоїтися щодо перспектив безперервного зростання та благоденства.

Таким чином, циклічність виступає як форма руху національної економіки і світового господарства в цілому. Сучасний механізм самонастроювання ринкової економіки через циклічні кризи змінюється під впливом державної дії. Відбувається переплетення стихійно-ринкового механізму функціонування економіки у формі циклічних криз з свідомою державною дією на відтворювальний процес.

Спроби пояснити циклічні коливання робили багато вчених (Дж. М. Кейнс, М. Кондратьєв, А. Бернс, У. Мітчелл, Р. Уолкс, Ед. Прескотт, Д. Кемпбелл і Г. Менкью, Л. Мецлер, М. Фрідмен, А. Шварц та ін.). Всі вони були праві, тому що брали за основу деякі з сфер економіки, розглядаючи їх по-своєму. Циклічність можна розглядати з різних точок зору і застосовувати різні підходи до класифікації та виміру.

Для регулювання циклічності економіки застосовують стабілізаційну (кон’юнктурну) політику.Політика стабілізації – це діяльність держави, спрямована на погашення коливань в економіці. Цю діяльність держави ще називають антициклічним регулюванням, чи протидією коливанням кон’юнктури.

Двома основними періодами протягом циклу, які повинні бути під особливим контролем держави, є періоди депресії і буму. Для їх стабілізації існує два типи політики: стримування і експансія. Держава залежно від того, на якій стадії циклу знаходиться національна економіка, застосовує ту чи іншу політику.

Стабілізаційна політика в Україні проводилися в умовах трансформації економіки та характеризувалася стрибкоподібною инамікоб основних показників.

За роки незалежності Україна пройшла два основних етапи свого макроекономічного розвитку. На І етапі (впродовж 1992-1995 років) уряд упроваджував м'яку фіскальну політику, що підтримувалася м’якою монетарною. Значні обсяги бюджетного дефіциту покривалися тільки за рахунок кредитних емісій Національного банку. Зовнішнє фінансування йшло переважно на поточні видатки – усе це зумовлювало розкручування інфляції до гіперінфляції, відбувалося значне зниження реального валового внутрішнього продукту.

Другий етап (із 1995 року) був пов'язаний із введенням національної грошової одиниці — гривні й характеризувався переходом до жорсткої монетарної політики. Завдяки цьому вдалося стримати інфляцію, стабілізувати грошову одиницю і довіру до неї. Поряд із цим м’яка фіскальна політика, при проведенні якої існував і існує значний бюджетний дефіцит, призводить до зростання державного боргу, в тому числі зовнішнього, одночасно зростають обсяги виплат за боргом, що потребує значних валютних коштів для його обслуговування. Стрімке зростання державного боргу на фоні продовження економічного спаду знижувало довіру до України як до держави, здатної платити за своїми боргами. Крім того, щорічні ненадходження грошових платежів до бюджету з одночасною необхідністю спрямування значних обсягів коштів на розрахунки за боргами призвели до накопичення боргу із заробітної плати і соціальних виплат, недофінансування майже всіх державних програм, тобто існував як наявний, так і прихований дефіцит.

Взагалом, проаналізувавши все, вказане вище, можна сказати, що економічні цикли змінюються разом з економікою. Тому що зі зміною структури економіки вцілому змінюється і макроекономічні показники, а, значить, змінюється і макроекономічна модель розвитку країни, що впливає на поведінку країни в міжнародному просторі.

Коментар модератора

Дана робота не містить додатків

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали