Курсова робота «Символічний інтеракціонізм Джоджа Герберта Міда», 2005 рік

З предмету Соціологія · додано 21.04.2009 00:02 · від Viki · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 I. Загальна характеристика символічного інтеракцонізму 5 1.1. Теоретичні витоки символічного інтеракціонізму 8 1.2. Теорії символічного інтеракціонізму 10 II. Символічний інтеракціонізм Джорджа Герберта Міда 13 2.1. Короткий біографічний нарис Джорджа Міда 18 2.2. Створення основ теорії "Я" Джорджа Міда 19 2.3. Cтадії навчання дитини за Джорджем Мідом 22 III. Вплив Джорджа Герберта Міда на сучасну соціологію 23 Висновок 30 Список використаних джерел

Висновок

З погляду інтеракціоністів, людське суспільство складається з індивідів, що володіють "особистісним я", тобто вони самі формують значення; індивідуальна дія - є конструювання, а не просте здійснення, воно здійснюється індивідом за допомогою оцінювання й тлумачення ситуації. Особистісне я - людина може служити об'єктом для своїх дій. Формування значень - набір дій, у ході яких індивід зауважує предмет, співвідносить його зі своїми цінностями, надає йому значення й вирішує діяти на основі даного значення. Тлумачення дій іншого - визначення для себе значень тих або інших дій навколишніх. З погляду інтеракціоністів об'єкт - це не зовнішній стимул, а те, що людина виділяє з навколишнього світу, надаючи певні значення. Діалог, у якому люди надають значення навколишньому світу, прагнуть витлумачити дії інших людей.

Заперечуючи споконвічну даність людям розуму і свідомості, Мід підкреслював, що соціальний світ індивіда і людства формується в результаті процесів соціальних взаємодій, у яких велику роль відіграє "символічне оточення".

Відповідно до концепції Міда, спілкування між людьми здійснюється за допомогою особливих засобів - символів, до яких він відносив жест і мову.

Розглядаючи жест як специфічний символ, Мід вказуючи, що він виступає в безпосередній чи опосередкованій формі як початковий, незавершений елемент поведінкової дії чи акту. Зміст жесту, коли він зрозумілий, викликає відповідну, як правило, інстинктивну реакцію. Але жест не має соціально закріпленого значення. У цьому відношенні мова, як більш зріла форма, має значні переваги, оскільки може впливати на різних індивідів.

На думку Міда, людські дії споконвічно носять соціальний характер, він неодноразово підкреслював, що пояснення поведніки індивіда можливо лише в термінах організованої поведінки суспільної групи і що дії індивіда непояснені, якщо їх не розглядати як органічне ціле.

Головною характеристикою людської дії є використання символів. Мід розрізняє дві форми або два ступені соціальної дії:

• ступінь узагальнення за допомогою жестів;

• ступінь символічно опосередкового спілкування.

Спілкування за допомогою жестів характеризується тим, що воно є якби скороченою, звернутою схемою дії, за якою окремим жестом (рухом) можна відновити дію в цілому. Такого роду жести, які беруть на себе функцію координації поведінки, являють собою прообраз мови.

Символічна опосередкована взаємодія, тобто в першу чергу взаємодія за допомогою мови, характеризується тим, що:

• породжує приблизно однакові реакції при спілкуванні з будь-яким індивідом,

• дозволяє ставити себе на місце іншого,

• дозволяє бачити себе очима іншої людини

Виникнення символічно опосередкованої взаємодії Мід пояснює функціонально — необхідністю координувати поведінку людей, бо у них немає надійних інстинктів.

Однією з найважливіших частин соціологічної концепції Міда є його концепція "міжіндивідуальні взаємодії", що затверджувала, що спілкування людей в установки індивіда на об'єкти (на "інших" і на самого себе" породжуються і підтримуються визначеною сукупністю соціальних факторів). Те як індивід сприймає навколишню соціальну дійсність, обумовлюється його досвідом спілкування з іншими, особливо власною здатністю сприймати світ і себе так, як цей світ бачать інші і як це виражено відповідними символами ( чи жестами словами). У зв'язку з цим поведінка індивіда в групі, відзначав Мід, "є результатом сприйняття даним індивідом установок інших стосовно себе і наступної кристалізації всіх цих приватних установок у єдину чи установку точку зору, що може бути названа установкою "узагальненого іншого".

Цей процес "узагальненого іншого" особливо рель’єфно виявляється в ході формування людського "Я", походження і структури соціального процесу.

Істотне значення для розвитку соціології і психології мала розроблена Мідом рольова концепція особистості. Багатомірну поведінку людини можна представити (і проаналізувати) у виді визначеного набору соціально-типових, стійких шаблонів її поведінки - "ролей", що людина відіграє в суспільстві. Поведінка людини, згідно цієї концепції, обумовлена структурою особистості, її соціальною роллю і сприйняттям установок усуспільненого. Згідно символічного інтеракцюнізму, аналіз "ролей" людини дає міцні підвалини для судження не лише про її поведінку, але й про її особистість, оскільки її внутрішня імпульсивність і нормативна суперечність віддзеркалюється в будь-яких поведінкових акціях.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?