Дипломна робота «Розвиток лізингу в Україні», 2005 рік

З предмету Маркетинг · додано 17.04.2009 17:21 · від kseniya_www · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 4 1. Теоретичні основи аналізу сучасних лізингових операцій 9 1.1. Передумови виникнення та еволюція лізингу 9 1.2. Сутність, види, функції лізингової діяльності у світовому господарстві 16 1.3. Особливості складання та структура лізингових угод 33 1.4. Зародження та сучасний стан лізингу в Україні 38 2. Механізм здійснення лізингових операцій в Україні 41 2.1. Ринок лізингової діяльності в Україні 41 2.2. Лізингове кредитування підприємств України 49 2.3. Порівняльний аналіз українського і міжнародного ринків лізингових компаній. 60 2.4. Міжнародний лізинг в системі зовнішньоекономічних зв’язків України. 65 3. Перспективи розвитку лізингової діяльності в Україні в умовах глобалізації 69 3.1. Необхідність лізингових відносин для розвитку національної економіки 69 3.2. Стратегія, проблеми та перспективи розвитку лізингу в Україні 81 3.3. Шляхи вдосконалення функціонування українського ринку лізингових операцій та підвищення його конкурентоспроможності. 92 Висновки 94 Література 102 Додатки 106

Висновок

В умовах інвестиційної кризи, що в Україні прийняла майже чи не найбільш гострі форми серед країн СНД, цілком закономірний той всебічний інтерес, що виявляється до специфічної форми економіко-правових відносин, що отримала збірне найменування "лізингу".

Являючись продуктом розвитку в умовах постіндустріального суспільства, з характерними для нього високорозвиненими відносинами ринкової економіки ("розширеної форми людського співробітництва", користуючись термінологією Фридриха Хайека), традиційних форм позики і оренди, фінансовий лізинг став однією з найбільш перспективних форм діалектичого вирішення протиріч відношення власності і інвестиційного нагромадження.

Такий альтернативний засіб інвестування як одержання і використання іноземних кредитів має ряд негативних факторів, значна частина коштів спрямовується на покриття поточних витрат, дефіциту державного бюджету, а не на інвестування виробництва і його технологічне відновлення. До того ж іноземні кредити збільшують зовнішній борг і на його обслуговування витрачаються значні валютні кошти. Витрати консолідованого бюджету України на 1997 рік по обслуговуванню державного боргу склали 6.2% всіх витрат.

Враховуючи ситуацію з іноземними кредитами і інвестиціями, а також ситуацію, що склалася на вітчизняному ринку довгострокових кредитів (по них дуже високі проценти і їх практично ніхто не надає), саме лізинг може стати єдиною формою довгострокового кредитування в Україні в найближчий час.

На даний момент в Україні розглядається проблема розвитку лізингу, тому що це давно розповсюджений на Заході фінансовий інструмент, сприятливий мобілізації коштів для інвестицій, а також він забезпечує гарантоване використання інвестиційних ресурсів з метою реконструкції і розвитку виробництва.

Однією з основних форм подолання проблем відсутності інвестиційних коштів є лізинг, в т. ч. і міжнародний.

Можна констатувати, що в нинішній час Україна є сировинним придатком розвинутих країн світу (нацією забезпечення) і тому однією з першочергових задач економічної політики повинна бути задача виходу України на рівень технологічної нації. Для цього необхідні технологічні інвестиції, що можуть бути отримані з допомогою міжнародного лізингу.

Україна повинна скористуватися лізингом для вирішення своїх інвестиційних проблем. Інвестиційному ринку України характерно зменшення капіталовкладеннь, що відбувається швидше, ніж спад виробництва. В умовах дефіциту бюджету державні кошти обмежені. На 1996 рік дефіцит державного бюджету склав 4.5% ВВП, це свідчить про те, що частина централізованих вкладень буде зменшуватися.

Лізинг створює економічні вигоди всім учасникам лізингової операції. Так, підприємству - постачальнику гарантується збут продукції і своєчасне одержання грошових коштів для здійснення розрахунків з бюджетними робітниками і направлення їх на виробничий розвиток.

Вирішення вище зазначених проблем, що ускладнюють ефективність і мобільність регулювання лізингових відносин, врахування переваг регулювання лізингових операцій в інших країнах, приєднання України до Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг, всебічна підтримка розвитку лізингу з боку держави дадуть Україні змогу вирішити значну кількість проблем, пов`язаних з інвестуванням і залученням коштів.

Провівши аналіз ринку лізингової діяльності в Україні, можна зробити такі висновки:

 за існуючими оцінками, потенційна ємкість ринку лізингових послуг в Україні вважається надзвичайно великою - $12-14 млрд і за умов нормального розвитку (хоча наразі вважати його таким підстав немає) цей ринок вже в найближчі 1-2 роки міг би "принести" $1,2-1,5 млрд, інвестицій. Але це лише оптимістичний прогноз, а реально за останні роки обсяги лізингових інвестицій в українську економіку зросли, за даними Всеукраїнською асоціації "Укрлізинг", на 30% і становлять на сьогодні $850 млн. Така оцінка, на думку фахівців, виникла через те, що чинне законодавство фактично унеможливлює розвиток фінансового лізингу в Україні. Але великої трагедії оператори ринку з цього не роблять, позаяк натомість вони частіше використовують у своїй практиці або оперативний лізинг, або продаж на виплат, або товарний кредит.

 За економічної кризи більшість підприємств України неспроможна власними коштами здійснювати технічне оновлення виробництва. Відтак виникає об'єктивна необхідність розвитку лізингового бізнесу, що уможливлює залучення приватних інвестицій для фінансової підтримки підприємств, особливо у сфері малого та середнього бізнесу.

 У процесі інтеграції України в світову економічну систему національна економіка стає все більш відкритою для руху товарів і капіталів. У таких умовах проблема знаходження таких економічних рішень, які дозволять країні уникнути негативних наслідків цього процесу, має особливе значення. Потенційний попит на лізингові послуги в Україні оцінюється фахівцями Світового банку від 12 до 50 млрд. доларів США. Ці розрахункові цифри враховують теперішній знос основних засобів і потребу їх заміни в різних галузях економіки. Особливе значення лізингові операції мають у таких галузях, як сільське господарство ( амортизоване до 90% основних засобів) і транспорт (амортизований 60% основних засобів). Розвиток ринку лізингових операцій може відіграти вирішальну роль у модернізації обладнання підприємств, розвитку малого і середнього бізнесу в Україні, особливо враховуючи той факт, що більшість малих підприємств не може скористатися кредитами у зв’язку з відсутністю у потрібному обсязі заставного майна. Іноземні експерти оцінюють щорічний обсяг лізингових послуг в Україні в 300 млн. доларів США. Аналіз нинішнього стану лізингового ринку показує, що в більшості випадків предметом лізингу є транспортні засоби, сільгосптехніка, офісне і банківське обладнання, обладнання для харчової промисловості, яке досить швидко окупається. Ринок лізингових послуг в Україні сьогодні демонструє явно виражену тенденцію у бік їх імпорту. Так, понад 80% лізингових операцій здійснюються за договорами міжнародного лізингу. Основними причинами цього є прийнятні умови нерезидентів України за такими показниками, як термін лізингу, розмір передоплати, а також те, що закордонні компанії є класичними фінансовими посередниками і на відміну від українських, не заробляють на самому предметі лізингу. Така ситуація приводить до утворення довгострокової тенденції стоку капіталу з України і до зменшення прибутків бюджету (адже лізинговий платіж зменшує оподатковуваний прибуток) і залежності українських підприємств від іноземних фінансових структур. Іншою проблемою лізингових операцій є так званий „псевдо лізинг”, під прикриттям якого іноземні підприємства вдало, без порушення чинного законодавства, здійснюють свої інвестиції або реінвестиції в свої ж українські підприємства, що також мінімізує їх платежі до бюджету.

 Велику перспективу для розгортання інвестиційної діяльності в Україні має стимулювання лізингових операцій як гарантованого виду товарного інвестування. В цьому контексті опрацьовуються питання створення мережі лізингових компаній та спеціалізованих лізингових фондів виробничих потужностей. Свою діяльність ці структури здійснюватимуть у взаємодії з центральними та місцевими органами виконавчої влади, галузевими міністерствами та безпосередньо з підприємствами. Функціональне навантаження лізингових компаній та фондів очікується достатнім: виявлення лізингових потужностей та ведення їх реєстру; відбір заявок потенційних лізингоотримувачів; передача останнім об'єкту лізингу і, звичайно, контроль, координація ситуації на всіх етапах реалізації лізингових угод

 Підтримка лізингових відносин на державному рівні неминуча. Виробничим підприємствам лізинг допомагає реалізувати свою продукцію і вижити в умовах кризи. Враховуючи те, що кожен учасник лізингової угоди фіксує свої податкові зобов'язанню перед державним і місцевим бюджетами і сприяє їх наповненню, слід вважати доцільним вкладення якоїсь частини коштів на підтримку українського підприємництва у створення фірм лізингодавців. Загалом лізинг як форма підприємницької діяльності дуже важливий, оскільки для виробників розширяться можливості збуту власної продукції, особливо тієї, яка дорого коштує. Для лізингодавців лізинг - це більш економічно вигідна форма здачі майна в найм завдяки порівняно високому рівню лізингових платежів. Лізингоотримувачеві надається можливість оперативного поновлення виробничих фондів за рахунок отримання нового дорогого обладнання в користування без його повної оплати. Лізинг одночасно активізує інвестиції приватного капіталу у сферу виробництва, поліпшує фінансове становище безпосередніх товаровиробників і підвищує конкурентоспроможність малого і середнього вітчизняного бізнесу. Для держави фінансове заохочення лізингу є засобом стимулювання продажу нової техніки, постійного прискорення поновлення виробничих фондів, інтенсифікації розвитку національної економіки та підвищення її конкурентоспроможності на світовому ринку.

До пріоритетних напрямків використання лізингу в Україні можна віднести:

1. Високотехнологічні наукоємні галузі: літако - і машинобудування, порошкова металургія, керамика, электрозварювальне виробництво; енергозберігаючі технології, нафтогазовий комплекс, агропромисловий комплекс.

2. Видобувні і металургійні галузі, кольорові метали, уран, вугілля, сталь і прокат.

3. Виробництво товару народного споживання.

4. Незавершене виробництво.

5. Дрібний бізнес та ін.

 Переваги використання лізингових операцій:

1 За відсутності дієвої державної підтримки малого підприємництва, прямих інвестицій у цю сферу діяльності, а також неможливості отримання дешевих кредитів, лізинг дозволяє підприємцю розпочати власну справу без значних стартових капіталовкладень.

2 Лізинг дає змогу не залучати позичений капітал і не "заморожувати" власний, заощаджувати на витратах, пов'язаних із володінням майном, встановлювати за погодженням із лізингодавцем гнучкі схеми лізингових платежів.

3 Лізингоотримувач має змогу скористатися податковими пільгами - лізингові платежі відносяться на собівартість продукції, включаються до валових витрат і, таким чином, зменшують розмір оподатковуваного прибутку.

4 Завдяки лізингу активізується інноваційна діяльність, створюються умови для оперативного оновлення основних виробничих фондів без повної оплати його вартості.

5 Для виробників лізинг слугує дієвим засобом підвищення конкурентоспроможності, вони отримують додаткові можливості для розширення ринків збуту власної продукції, особливо тієї, яка дорого коштує.

6 Лізинг підвищує ліквідність підприємства. Лізинговане майно не зараховується на баланс лізингоотримувача, не збільшує його активів, воно також не включається у кредиторську заборгованість.

7 Можливе укладання лізингових угод без надання застави. Крім того, лізингоотримувач може розраховувати на додаткові послуги (інформаційного, юридичного, сервісного характеру) з боку лізингодавця.

8 Лізингова угода може врятувати від банкрутства. Йдеться про так званий зворотний лізинг, що передбачає можливість придбання лізингодавцем майна у власника (який, скажімо, потрапив у економічну скруту) з наступною передачею цього ж майна йому (колишньому власникові) у лізинг.

 Чинники, які можна розглядати як такі, що сприяють розвитку лізингу в Україні

1. Попит на лізингові послуги значно перевищує пропозицію).

2. "Дозвільна" система не поширюється на лізингові операції, цей вид діяльності не потребує ліцензування.

3. Експортно-імпортні лізингові операції не виснажують валютних резервів і не впливають на сальдо платіжного балансу країни.

4. Як отримати кошти з Державного лізингового фонду

5. Спочатку укладають три угоди: між дирекцією ДЛФ і лізингодавцем, між лізингодавцем і лізингоотримувачем, між лізингодавцем і заводом-виробником. Після цього останній отримує кошти в розмірі до 50% вартості техніки. Решта надається після складання акту приймання-передачі робіт лізингодавцем, лізингоотримувачем і заводом-виробником. Техніка передається тільки у фінансовий лізинг на термін до п'яти років, а плата за лізинг не повинна перевищувати 50% облікової ставки НБУ на момент укладання угоди. Лізингодавців визначає дирекція ДЛФ на конкурсній основі.

В даному проекті висвітлено питання необхідності лізингу, як багатогранного і складного економічного явища.

Так як лізинг дозволяє не залучати позиковий капітал і не “заморожувати” власний, то лізингодавцем встановлюється гнучкий порядок лізингових платежів.

Для цього широко використовується міжнародний досвід проведення операцій фінансової оренди.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення

  • Оренда та лізинг як засіб залучення інвестицій — Шлійко А.В.