Дипломна робота «Кримінальна відповідальність за сутенерство», 2006 рік

З предмету Право · додано 28.10.2006 12:52 · від alika · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Загальна характеристика злочинів проти моральності: 1.1. Кримінальне законодавство про злочини проти моральності: порівняльно-правовий аспект; 7 1.2. Історико-правовий аналіз становлення і розвитку відносин у сфері моральності; 15 1.3. Правова характеристика секс-бізнесу та його соціальна небезпека. 25 Висновки до першого розділу 40 Розділ 2. Об’єктивні ознаки сутенерства або втягнення в заняття проституцією: 2.1. об’єкт злочину; 43 2.2. об’єктивна сторона злочину 48 Висновки до другого розділу 58 Розділ 3. Суб’єктивні ознаки сутенерства або втягнення в заняття проституцією: 3.1. суб’єкт злочину; 61 3.2. суб’єктивна сторона злочину 66 Висновки до третього розділу 70 Висновки 71 Список використаних джерел 75 Додатки 82

Висновок

Результати дослідження теми роботи в першу чергу кримінально-правовому, а також інших аспектах, дають змогу охарактеризувати сутенерство або втягнення в заняття проституцією як багатогранну проблему, яка не може претендувати на роль нового для суспільства феномену, оскільки має вікову історію. Як відомо, проституція – не нове явище, недарма її називають однією з найдавніших професій. Однак її розповсюдженість, характер та інтенсивність, реакція на неї суспільства і держави багато в чому залежать як від конкретних історичних, так і від соціально-економічних умов.

Досить негативну роль у збільшенні масштабів проституції відіграє надмірна відкритість суспільства, прозорість державних кордонів, міграція населення. Безперешкодне проникнення в країну іноземців з далекого і ближнього зарубіжжя, які шукають в країні сексуальних розваг і вивозять за кордон живий товар, призводить до того, що наші співвітчизники потрапляють в борделі та публічні будинки тюремного типу, що ще більше загострює цю ситуацію.

Більш ніж очевидною є необхідність посилення протидії такому явищу, як секс-бізнес, яка повинна здійснюватися за кількома напрямами.

Проведене єдине комплексне дослідження моральності як об’єкта кримінально-правової охорони, ознак складу сутенерства та втягнення в заняття проституцією, поставлені завдання щодо досягнення цілей дослідження дозволяють сформулювати загальні висновки, що мають як теоретичне, так і практичне значення:

1. Хоча мораль і моральність не тотожні поняття, законодавці практично не мають чітких уявлень про моральність як об’єкт кримінально-правової охорони.

2. Суспільну моральність можна визначити погляди, уявлення і правила, що визначають поведінку, духовні та моральні якості, необхідні людині в суспільстві, та відповідні правила, що визначають умови нормального громадського життя людей.

3. Злочини проти громадського порядку та моральності, які містить КК України, є умисними суспільно небезпечними посяганнями на громадський порядок у різних сферах забезпечення життєдіяльності людей і моральні основи життя суспільства, взяті під охорону законом про кримінальну відповідальність.

4. В межах ХІІ розділу Особливої частини КК об’єднані посягання на два різних родових об’єкти – громадський порядок та суспільну мораль (моральність).

5. Сексуальна мораль часто стає об’єктом протиправних посягань, особливо з боку елементів організованої злочинності, а також громадянського суспільства (попит на проституцію).

6. Заняття проституцією – це не основане на особистих уподобаннях та потязі багатократне оплатне вступання в сексуальні відносини з різними партнерами.

7. Родовим об’єктом сутенерства або втягнення в заняття проституцією є сукупність суспільних відносин з охорони громадського порядку та моральних основ життя суспільства.

8. Основний безпосередній об’єкт сутенерства або втягнення в заняття проституцією - суспільні відносини, що забезпечують основні принципи суспільної моральності в сфері статевих стосунків.

9. Сутенерство або втягнення в заняття проституцією – це безпредметний злочин.

10. Даний злочин є злочином із формальним складом.

11. Об’єктивну сторону цього злочину утворюють примушування чи втягнення (схилення) осіб жіночої або чоловічої статі до заняття проституцією, що відбувається з використанням обману, шантажу чи уразливого стану цієї особи, або із застосуванням насильства чи погрози застосувати фізичне насильство, або сутенерство.

12. Об’єктивна сторона сутенерства як організованої групи може виражатися в одній з трьох дій: а) створенні організованої групи для заняття сутенерством; б) у керівництві цією групою або в) участі в такій групі.

13. Змінами, які були внесені в КК України 12.01.2006 року, відмінено кримінальну відповідальність за систематичне заняття проституцією і введено поняття уразливого стану, під яким розуміється обумовлений фізичними чи психічними якостями або зовнішніми обставинами стан людини, який позбавляє або обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям.

14. Суб’єкт даного злочину – загальний, тобто будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. У випадках, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 303 КК, цей злочин може вчинюватися спеціальним суб’єктом, тобто службовою особою або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності.

15. Суб’єктивна сторона сутенерства характеризується прямим умислом і спеціальною метою.

Таким чином, кваліфікуючи злочин, ми встановлюємо відповідність вчиненого особою суспільно небезпечного діяння складу, описаному в законі. У цьому виявляється сутність кваліфікації. В ній дається не тільки юридична, а й соціально-моральна оцінка вчиненого особою діяння. В зв’язку з цим правильна кваліфікація злочинів має велике значення для зміцнення законності, охорони правопорядку, забезпечення прав і законних інтересів громадян. Тому вчинений злочин має бути кваліфікований відповідно до закону, що передбачає кримінальну відповідальність за це діяння, і будь-які відступи від цієї вимоги неприпустимі. Як ми бачимо, поставлена в роботі мета досягнута і завдання вирішені.

Поряд з цим, як ми бачимо, існують певні недоліки в сучасному кримінальному законодавстві. Зокрема, законодавчо не закріплено поняття “заняття проституцією”. Прийнятими змінами до КК відмінено таку об’єктивну ознаку примушування, як знищення чи пошкодження майна. Не в повному обсязі визначено поняття сутенерства, оскільки під ним розуміються не лише дії однієї особи, воно повинно розглядатися і як організована група.

Пропонуємо також і поняття сутенера. Ним може бути особа, яка контролює діяльність проститутки, свідомо сприяє і допомагає здійсненню такої діяльності або виконує роль посередника між проституткою та клієнтом, а також отримує частину доходів від такої діяльності.

Щодо кваліфікуючих ознак злочину, який досліджувався, то необхідно також встановити відповідальність за втягнення в заняття проституцією, поєднане з незаконним виїздом за кордон.

Як вже зазначалось, на нашу думку, декриміналізація проституції – це є своєрідний “подарунок” проституткам і сутенерам, оскільки кримінальна відповідальність за заняття проституцією була ніби стримуючим фактором. Якщо раніше особу необхідно було умовляти займатися проституцією і вона знала про кримінальну відповідальність за такі дії, то на сьогодні навіть існує відбір серед осіб, які хочуть займатися таким видом діяльності. Тому вважаю за необхідне звернути увагу наших законодавчих органів на вказані проблеми. В зв’язку зі змінами, які відбулися в кримінальному законодавстві, через недостатнє тлумачення положень закону, дефіцит літератури багато питань залишається незрозумілими і потребують суттєвого вдосконалення.

Провівши дослідження, вважаю за необхідне зазначити, що дана проблема на сьогодні є надзвичайно актуальною і потребує уваги не тільки органів влади, законодавчих органів, а й суспільства в цілому.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали