Курсова робота «Іван Франко – популяризатор польської літератури», 2008 рік

З предмету Література · додано 13.04.2009 19:11 · від Me · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 РОЗДІЛ 1. Українсько-польські літературно-громадські взаємини та Іван Франко 6 РОЗДІЛ 2. Іван Франко та польський фольклор і фольклористика 12 РОЗДІЛ 3. Творчість Адама Міцкевича в оцінці Івана Франка 18 Висновки 24 Список використаної літератури 26

Висновок

Місце Івана Франка в історії українського перекладу унікальне. Мабуть, ніхто не вклав більше від нього енергії та праці у справу художнього відтворення українською мовою багатьох скарбів літератури і фольклору різних епох та народів.

Франко був видатним популяризатором польської літератури серед української громади. Його критичні статті та рецензії охоплюють значну частину польської літератури, хоча перевага надавалася «українській школі». Приділяючи велику увагу добрим польсько-українським взаємозв’язкам, він водночас твердо обстоював українську перспективу, як вона йому бачилася, нехай то буде дослідження старої польської літератури про Хмельниччину, критика поезії Залеського, роману Сенкевича «Ogniem i mieczem» чи «політичної філософії Міцкевича», яким він узагалі захоплювався і якого інтенсивно перекладав.

І. Франко як до 1887, так і після 1897 активно співробітничав з прогресивною Польщею, і якщо оцінювати його участь в «чужій» культурі, то треба розпочинати з її перших виступів в польській пресі 1878 – 1879 років («Tydzien», «Praca») і закінчувати публікацією драми «Вєлька утрата» (1914). Що над польською він працював більше, ніж над іншими, то для цього було досить багато важливих причин.

Познайомившись з матеріалами, пов’язаними з діяльністю Івана Франка в галузі польської фольклористики, можемо відзначити важливу участь вченого у справі об’єднання наукових сил Польщі і України для вивчення фольклору та етнографії обох народів. Значну цінність становлять Франкові статті й рецензії, надруковані у польських виданнях і присвячені питанням польської фольклористики, етнографії та літературознавства, а також листування Франка з видатними польськими дослідниками.

Український учений завжди висловлював цікаві думки з питань фольклорно-літературних зв’язків, використовував народну поезію поляків у своїх дослідженнях. Важливою сторінкою творчої і популяризаторської діяльності Франка є його прагнення ознайомити польських читачів з фольклором України, для чого він перекладає ряд українських ліричних пісень на польську мову. Ці факти яскраво свідчать про значну роль Івана Франка в розвитку польсько-українських фольклористичних взаємин.

Франкові оцінки поетичної спадщини Адама Міцкевича відзначаються об’єктивністю, точністю формулювань, пильною увагою до ідейно-естетичної сутності його творів. Франко-поет здійснив переклад таких творів Міцкевича, як «Смерть полковника», «Нічліг», які назвав «поетичними оповіданнями», а поему «Редута Ордона» відніс до найкращих епічних творів, які мала польська література. Також він переклав «політично-сатиричну поему» Адама Міцкевича, яку назвав «Петербург», хоч вона в оригіналі має іншу назву.

Однобічність деяких Франкових оцінок Міцкевича, зокрема висловлених у статті «Поет зради», проявилась у тому, що він поставив в один ряд образи-типи зрадників особистих, які керуються виключно егоїстичними мотивами і зрадників-патріотів, котрі вважають, що свою гарячу любов до рідного краю можуть довести тільки зрадою ворогам своєї батьківщини.

Отже, проблема валленродизму в творчості Івана Франка пов’язана передусім з двома його творами – статтею «Поет зради» та поемою «Похорон».

Багаторічна діяльність Івана Франка як пропагандиста, критика й перекладача польської літератури на Україні, а також його численні статті в польській пресі про українську культуру сприяли посиленню українсько-польських літературних зв’язків.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?