Курсова робота «Дійове Каяття», 2008 рік

З предмету Право · додано 07.04.2009 20:56 · від Andriy · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 1. Поняття дійового каяття в Кримінальному кодексі України(ККУ) 2. Вчинення злочину вперше 3. Щире каяття 4. Активне сприяння розкриттю злочину 5. Відшкодування завданих збитків та усунення заподіяної шкоди Висновки Список використаних джерел

Висновок

На жаль, Українська держава робить лише перші кроки в запровадженні норм компромісного характеру на законодавчому рівні

На даний час норми чинного КПК України, які становлять інститут звільнення від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими підставами, не можуть повною мірою забезпечити укладення компромісної угоди сторонами у кримінальному процесі, оскільки не зовсім відповідають потребам сучасного кримінального законодавства, а тому мають бути замінені на норми, які враховують вимоги компромісу у кримінальному процесі.

Крім цього, однією з найважливіших передумов ефективної дії інституту компромісу є невідкладне прийняття Верховною Рамою України нового Кримінально-процесуального кодексу України. Він має включати не лише процесуальний порядок реалізації правових компромісних норм, а й норми, які регулювали б процедуру укладений компромісної угоди між державою та особою, що вчинила злочин, про визнання своєї вини на будь-якій стадії кримінального процесі.

Повчальний досвід з цього приводу можна отримати аналізуючи ситуацію, що склалася з 1996 року в кримінальному законодавстві Російської Федерації, де по суті виникла колізія між правовими нормами. Ігноруючи те, що норми, передбачені в Особливій частині КК РФ мають пряму дію і значно відрізняються змістом загальною нормою дійового каяття, законодавець ввів у конструкцію ст.75 КК РФ другу частину, яка передбачає безпосередній зв'язок між обставинами (умовами), що містяться у спеціальних підставах, та загального інституту дійового каяття. Це призводить до того, що зазначені норми Особливої частини "не спрацьовують" І навіть закріплення процесуального порядку в ст.7 КПК РФ не вирішило даної проблеми.

Виходячи з наведеного, вважаю за необхідне включити до нині чинного КПК України відповідну норму: "Стаття 7 Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, спеціально передбачених нормами Особливої частини УК України" з такою редакцією тексту:

"Стаття 7 Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, спеціально передбачених нормами Особливої частини УК України", за таким текстом "Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора за наявності підстав, зазначених у таких нормах ч.2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. З ст. 175, ч. 4 ст. 212, ч. 2 ст. 255, ч5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. З ст. 263, ч. 4 ст. 289, ч. 4 ст. 307, ч 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311, ч. З ст. 369 Кримінального кодексу України, зобов'язаний та згідно з ч. 4 ст. 401 вправі своєю мотивованою поста новою направити кримінальну справу до суду для вирішення питаний про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

За наявності підстав, зазначених у названих нормах ч.1 даної статті, Кримінального кодексу України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить по станову про закриття справи".

Важливе значення має це нововведення і для безпосередньої діяльності органів Служби безпеки України, тому що п'ять із цих норм Особливої частини КК України, якими передбачені спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності, відносяться до підслідності органів СБ України. По суті органи дістали ефективні важелі впливу на особу, яка вчинила злочин, для спонукання її не лише сприяти виявленню, розслідуванню та припиненню вчинених нею злочинних діянь, а й для подальшого співробітництва з СБ України.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?