Дипломна робота «Формування механізму ефективного відтворення робочої сили на регіональному рівні (на прикладі Хмельницького району)”», 2008 рік

З предмету Економіка праці · додано 28.03.2009 10:13 · від Ирина · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Розділ 1. Методологічні основи економічного регулювання сфери відтворення робочої сили. 1.1. Теоретичні засади дослідження основних підсистем регіонального відтворення робочої сили. 1.1.1. Сфера відтворення робочої сили в транзитивній економіці: основні проблеми. 1.1.2. Рівні та режими відтворення робочої сили. 1.2. Державне регулювання ринку праці як важіль забезпечення продуктивного функціонування сфери відтворення. 1.2.1. Проблеми регулювання ринку праці в сфері відтворення продуктивних сил. 1.2.2. Роздержавлення власності в системі регулювання процесами зайнятості та відтворення робочої сили на ринку праці. Розділ 2. Інформаційно-методологічне забезпечення процедури дослідження сфери відтворення робочої сили регіону. 2.1. Методологічні питання дослідження відтворення робочої сили регіону. 2.2. Аналіз соціально-економічного становища Хмельницького регіону. 2.3. Побудова математичної моделі демографічної ситуації стану відтворення населення Хмельницького регіону до 2013 року. Розділ 3. Прогресивні принципи і методи удосконалення системи соціально-економічного регулювання сфери відтворення робочої сили. 3.1. Основні напрямки економічного регулювання процесами трансформації сфери відтворення робочої сили. 3.2. Організаційно-економічні аспекти формування ринкових механізмів регулювання сфери відтворення робочої сили. 3.3. Роздержавлення власності в системі формування прогресивних режимів відтворення робочої сили. 3.4. Мотиваційні орієнтири підтримки прогресивного відтворення робочої сили. 3.5. Кадрове проектування як процедура удосконалення процесу відтворення. Висновки. Список літератури.

Висновок

Сучасні перетворення економіки України, її орієнтація на досягнення стратегічних ринкових цілей можливі за умови збереження і постійного примноження і прогресивного відтворення активного і творчого трудового потенціалу як окремо працюючої людини, так і суспільства в цілому. За рахунок досягнення високого рівня відтворення трудового потенціалу, забезпечення якісної та ефективної його реалізації створюються передумови прогресивного розвитку соціально-трудових відносин в системі функціонування ринку праці.

Ринок праці - це система суспільних відносин, соціальних – в тому числі юридичних – норм та інститутів, які забезпечують нормальне відтворення і ефективне використання праці, кількість і якість якої відповідним чином винагороджується. Тобто ринок праці виступає конкретним проявом системи суспільної організації найманої праці в умовах товарно-грошових відносин.

Для збалансування позитивних і негативних зовнішніх ефектів ринок праці створює і забезпечує певний рівень стабільності власного специфічного інституту соціально-трудових відносин, заснованого на взаємодії трьох основних суб’єктів - держави, найманого працівника і роботодавця. Між суб’єктами соціально-трудових відносин постійно діє закон взаємного обміну інформацією і відповідальністю, що виражається у встановленні певного рівня мінімальної заробітної плати і гарантіях виплати винагороди за використання робочої сили.

Стабільність соціально-трудових відносин, їх відкритість для зовнішніх суб’єктів і здатність до творчого збагачення і відтворення в умовах ринку виступають достатньо відносними властивостями даного інституту. Відносність визначається впливом складної системи факторів, які на кожному рівні свого прояву здатні активізувати чи деформувати трудову поведінку кожного суб’єкта як стосовно ринку праці взагалі, так і стосовно інших суб’єктів соціально-трудових відносин зокрема.

Соціально-економічні умови життєдіяльності, історичний аспект розвитку економіки і суспільства визначають активність розвитку соціально-трудових відносин, впливають на їх мобільність, формують певні рівні особистісної трудової активності індивіда. Суттєві корективи при цьому вносяться соціо-психологічним оточенням, що формуються відповідно до загальних ідеологічних і політичних настанов держави і одночасно поділяють всю сукупність населення на окремі групи за професіями, освітою, соціальним статусом, рівнем добробуту, сімейним станом тощо.

На етапі економічного зростання регулюючі заходи по стабілізації соціально-трудових відносин і відтворення їх мобільності на основі зниження негативного і активізації позитивного впливу наведених факторів набувають особливого значення. Мобільність сфери відтворення соціально-трудових відносин, виражена як здатність останніх творчо перетворюватися і адаптуватися до умов оточуючого середовища, у відкритій системі “ринок праці” забезпечує їх функціональність. Виконуючи функції узгодження взаємних і протилежних інтересів учасників трипартизму, соціально-трудові відносини становлять первинну основу формування стабільних інститутів за рахунок продуктивного використання трудового потенціалу і активізації трудової активності кожного свідомого учасника суспільно корисного процесу праці.

На жаль, сьогодні в суспільстві немає чіткої орієнтації державних інститутів на здійснення здійснення соціальної політики, спостерігається нестабільність їх функціонування. Однак соціодинаміка суспільного розвитку неминуче диктує необхідність їх пробудження й концептуальної координації інституціональної діяльності в напрямку зміни моделей і регуляторів розвитку соціальних процесів, а також створення об'єктивних і суб'єктивних умов для самореалізації, використання багатогранного соціального багатства індивідуальності, її духовності.

Функціонування сфери праці на основі реалізації продуктивного відтворення робочої сили та активізації соціального потенціалу людини і суспільства досягається різними засобами особистісної самореалізації. Можливість досягнення різних форм самоствердження індивіда у суспільстві обґрунтовують альтернативи для участі людини у трудовій діяльності. Неодмінною умовою оптимізації процесів соціального розвитку, відтворення, здійснення ефективної політики держави слід вважати виявлення факторів для забезпечення самостійності людини, свободи вибору нею напрямків і форм самореалізації у сфері соціально-трудових відносин. Збагачення процесу соціального розвитку, виявлення нових концептуальних засад соціальної політики можливі лише за умови, що особистість, індивідуальність перетвориться з об’єкта соціального розвитку на активний, творчий суб’єкт цього процесу, який самореалізує власний багатий соціальний потенціал на багатогранних самодіяльних засадах.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали