Дипломна робота «Митна справа», 2003 рік

З предмету Право · додано 23.03.2009 21:31 · від Александр · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Митна справа як важлива складова зовнішньоекономічної політики України 6 1.1. Система методів державного регулювання зовнішньої торгівлі як основа митного регулювання 6 1.2. Вплив митного регулювання на економіку країни 13 1.3. Принципи та функції митної політики та митного регулювання в Україні 18 Розділ 2. Поняття та організація митної справі в Україні 27 2.1. Організація митної справи в Україні. Митні служби 27 2.2. Поняття та зміст діяльності Державної Митної служби України 34 2.3. Регіональні митниці, митниці та митні пости в системі органів управління митною справою України 39 2.3. Повноваження окремих державних органів у сфері формування митної політики та управління митною справою 45 Розділ 3. Митне регулювання на національному та міжнародному рівнях 62 3.1. Поняття і види митних режимів, що застосовуються в Україні 62 3.2. Митне регулювання на міжнародному рівні 71 3.3. Міжнародні угоди з митних питань 77 Висновки 80 Список літератури 84

Висновок

Однією з особливостей сучасного етапу економічного розвитку є швидке зростання обсягів міжнародних економічних контактів, подальший розвиток світового розподілу праці, поглиблення економічної взаємозалежності держав, що обумовлено, насамперед, швидким зростанням виробничих сил та науково-технічним прогресом. Кінцевим результатом такого процесу повинно стати вільне переміщення товарів, послуг, об'єктів інтелектуальної власності, капіталів, робочої сили через території різних держав та поступове зникнення торговельних бар'єрів між ними. У цю систему поступово інтегрується і українська економіка. Враховуючи особливості геополітичного положення нашої держави: географічне розташування, залежність від імпорту енергетичних ресурсів, структуру економіки, міжнародне економічне співробітництво є критичним фактором подальшого її розвитку.

Але поки що ми живемо в світі, де кожна держава намагається контролювати процеси переміщення товарів через свої кордони, і Україна не є виключенням. Здійснення подібного контролю передбачає наявність певного механізму його здійснення, що включає об'єкти та суб'єкти цього регулювання та певні правові норми, що регулюють відносини в цій сфері. Суб'єктом у даному разі виступають відповідні інститути держави, об'єктом — правові відносини, що виникають у зв'язку з переміщенням через митний кордон товарів та валютних цінностей, а регулювання здійснюється на основі відповідних нормативно-правових актів. Цей механізм, що включає вищеперелічені компоненти, отримав у вітчизняній правовій науці назву «митна справа».

Безумовно кожна держава, в тому числі і Україна, має право самостійно визначати власну митну політику, створювати свою митну систему та здійснювати митне регулювання, але тут слід враховувати, що митна справа має декілька основних функцій, серед яких є фіскальна та регулятивна, і якщо перша з них має суто внутрішню ціль — наповнення державного бюджету, то безпосереднім об'єктом регулятивної функції завжди є саме зовнішні економічні відносини, багато з яких регулюється певними міжнародно-правовими актами. Цей аспект висуває потребу якимось чином співвідносити внутрішні та зовнішні інтереси держави з її міжнародно-правовими зобов'язаннями та вимогами міжнародно-правових актів та звичаїв. Виконання цього завдання вимагає наявності комплексного підходу до регулювання відповідної групи суспільних відносин з урахуванням інтересів багатьох суб'єктів, що є характерним саме для такого соціального явища, як державне управління, одним із різновидів якої якраз і виступає управління в галузі митної справи.

Що стосується митного регулювання на рівні конкретної країни, то сьогодні в більшості держав світу для цього застосовуються адміністративні та інші нетарифні інструменти. Адміністративними інструментами є: ембарго (повна заборона зовнішньоекономічних операцій), ліцензування, квотування, специфічні вимоги до товару, упакування, маркірування, добровільне обмеження експорту, бюрократичне ускладнення митних процедур та ін. (встановлення і використання різних технічних, фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, ветеринарних, екологічних стандартів і вимог).

Важливе значення серед нетарифних інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності займають валютні обмеження, що виступають або фактором стримування розвитку зовнішньої торгівлі і всієї зовнішньоекономічної діяльності, або фактором, що стимулює розвиток зовнішньоекономічних зв'язків країни. Валютні обмеження являють собою регламентацію операцій резидентів і нерезидентів з валютою та іншими валютними цінностями і є частиною валютного контролю держави. Сферою застосування валютних обмежень можуть виступати зовнішня торгівля товарами і послугами, рух капіталів і кредитів, переклад прибутків, податкових і інших платежів. В галузі зовнішньої торгівлі дія валютних обмежень прирівнюється до кількісних обмежень імпорту, оскільки імпортер у цьому випадку зобов'язаний одержати дозвіл на використання валюти для імпорту товарів і послуг, що негативно позначається в цілому на зовнішній торгівлі країни.

Для здійснення ефективної політики в галузі управління митною справою Указом Президента України від 29 листопада 1996 р. (зі змінами та доповненнями від 23 березня 1998 р.) було створено Державну митну службу України як центральний орган виконавчої влади. Таким чином, вказаний державний орган став вищим в системі органів управління митною справою, якому підпорядковувалися регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації, які утворюються у встановленому порядку. Крім того, було утворено Центральну енергетичну митницю та в зонах діяльності регіональних митниць — відділення по боротьбі з контрабандою і порушеннями митних правил, підпорядковані безпосередньо Держмитслужбі України.

Та діяльність вищого органу виконавчої влади не може бути досить ефективною, якщо його вказівки не будуть реалізовуватися на місцях. Таким чином, для ефективної реалізації митної політики в Україні було створено також мережу митниць різних рівень. Середній рівень управління в системі митних органів України представлений регіональними митницями, створення яких було обумовлено швидким збільшенням кількості митних установ, що виявило необхідність передати частину управлінських та координуючих функцій від центрального органу управління — Держмитслужби на регіональний рівень з метою удосконалення та підвищення ефективності керування митною системою.

Відповідно до Митного кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України було створено регіональні митниці (до 1996 р. — територіальні митні управління). Положення про регіональні митниці, їх структура та штати затверджуються Держмитслужбою. Бориспільська та Севастопольська митниці не включаються до складу митних установ, які підпорядковуються територіальним митницям.

На відповідних митних територіях України створені митниці та митні пости, завданням яких є безпосередній контроль переміщення через митний кордон України фізичних осіб, а також товарів, послуг, коштів тощо.

Велике значення для сучасної світової торгівлі та проведення митної діяльності має так звана система конвенційного регулювання, яка включає в себе міжнародні конвенції з митний питань, спрямовані на створення міжнародних стандартів в галузі спрощування, гармонізації митних процедур, запровадження міжнародної гармонізованої системи опису та кодування товарів, окремих питань міжнародних транскордонних економічних, торгівельних, транспортних зв'язків та туризму

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали