Курсова робота «Проблеми соціального розвитку в Україні», 2007 рік

З предмету Політична економіка · додано 22.03.2009 12:45 · від годз · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 РОЗДІЛ 1. Характеристика сучасної ситуації соціальної сфери 5 1.1. Сучасний стан та особливості розміщення галузей соціальної сфери 5 1.2. Соціальне страхування у забезпеченні суспільного добробуту.10 РОЗДІЛ 2. Фінансування соціальної сфери – необхідний елемент подолання соціальних проблем 15 2.1. Зміцнення соціальної бази реформ - шлях до подолання бідності 15 2.2. Фінансування соціальних гарантій як чинник зростання суспільного добробуту 20 РОЗДІЛ 3. Проблеми соціальної сфери та методи активної соціальної політики 25 3.1. Актуальні проблеми соціальної сфери 25 3.2. Необхідність реформування соціальної політики 30 3.3. Шляхи вирішення проблем соціального життя 33 Висновки і пропозиції 39 Список використаних джерел 42

Висновок

В даній курсовій роботі висвітлені актуальні питання соціальної сфери, що визначають необхідність впровадження заходів для захисту соціальних прав кожного члена українського суспільства. Визнаючи право кожного громадянина на соціальне забезпечення, Конституція України водночас покладає на державу обов'язок створювати всі необхідні умови для реалізації цього права. Наявність відповідних законів — необхідна гарантія для реалізації громадянами свого конституційного права на соціальне забезпечення.

Тому з метою реалізації державної політики щодо забезпечення соціальних гарантій Верховна Рада України у січні 1998 року прийняла закон про запровадження в Україні загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які відповідно до Конституції визначають принципи, загальні правові, фінансові й організаційні засади державного соціального страхування громадян в Україні. Вони мають на меті розроблення і втілення методів соціального захисту населення, властивих країнам із соціальне орієнтованою ринковою економікою. Економічний зміст і суть соціального страхування полягають у тому, що центром його уваги є людина, її потреби, якість задоволення яких впливає на розвиток економічного процесу.

З метою поліпшення ситуації у соціальній сфері у травні 2000 року Президентом України був виданий Указ, яким схвалено Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року. Основна мета цього документа — створення умов для формування і реалізації соціальної політики на основі визначеної стратегії економічного розвитку та фінансової стабілізації в Україні, забезпечення права кожного громадянина на гідний життєвий рівень.

Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки говорять про необхідність розширення структури доходів населення, необхідність реформування соціальної сфери, подолання бідності.

Розроблені проекти несуть тільки теоретичні аспекти вирішення існуючих проблем, не маючи практичного спрямування. Практична реалізація потребує фінансування, що вимагає розширення структури видатків на соціальну сферу.

Соціальний сектор як збірне поняття включає в себе політику та програми в таких сферах, як зайнятість і безробіття, підтримання достатнього життєвого рівня населення, охорона здоров'я, освіта й навчання. Соціальні видатки посідають чільне місце в структурі видатків держави. На стан соціальної сфери впливають загальна ситуація у країні, рівень податкових надходжень, зміни в доходах населення, зміни в його структурі й рівні бідності, традиції. Її слід розглядати як частину економіки, фінансів, як систему, орієнтовану на конкретного споживача.

В Україні діяльність держави в соціальній сфері має надзвичайно важливе значення для життя суспільства. Це зумовлено як різким падінням доходів переважної більшості населення при переході до ринкової економіки, так і традиційною орієнтацією громадян на одержання соціальних послуг саме від держави.

Важливим моментом у реалізації соціальної політики держави повинно стати визначення і встановлення державних мінімальних стандартів, які мають зафіксувати ту межу, нижче якої не повинні бути показники обсягу та якості соціальних послуг і гарантій, що надаються державою населенню.

У багатьох випадках, коли ставиться питання про недофінансування державних соціальних зобов'язань, розміри якого свідчать про невідповідність цих зобов'язань реальним фінансовим можливостям держави, точаться розмови щодо необхідності згортання (скорочення) або відміни конкретних соціальних програм. Але така постановка питання не завжди коректна. Так, затримка у виплаті заробітної плати або допомог із безробіття, на дітей не достатня підстава для їх скорочення або зовсім відмови від них. З огляду на це, існують думки, що частину соціальних зобов'язань держави доцільно розглядати як певні орієнтири, які можуть бути повністю досягнуті лише при сприятливому стані економіки. Тому пропонується кількісне значення деяких державних соціальних зобов'язань визначати інтервально. Недосягнення верхньої межі не означатиме необхідності відміни цих зобов'язань. Ще одним аргументом на користь утримання соціальних зобов'язань державою є те, що вони, хоч і не в повному обсязі, можуть реалізуватися для частини отримувачів.

Стійка соціальна система повинна бути сумісною зі стабілізацією і неінфляційним економічним зростанням, побудована на жорсткій дисципліні відрахувань. соціальному партнерстві основних груп, поєднанні державних і приватних форм соціального захисту, інтеграції завдань соціальної політики в макроекономічну стратегію. Лише поєднання таких принципів із політичною волею надасть країні шанс (можливість) успішного реформування.

Пропозиції реформування системи соціальних зобов'язань в Україні має здійснюватися за такими основними напрямами:

— зміна принципів призначення різних соціальних допомог їхнім реципієнтам, посилення адресності соціальної системи (надання грошової соціальної допомоги строго цільовим групам, тобто тим реципієнтам, які підтвердили, що їхні доходи не перевищують певної межі (визначеного порогового значення), наприклад, межі малозабезпеченості у розрахунку на одного члена сім'ї. Це порогове значення тісно пов'язане з можливостями бюджетів, з яких фінансується ця допомога);

— раціоналізація видатків на соціальну сферу (перегляд пільг, поширення платних послуг);

— удосконалення нормативної бази з питань, що регулюють функціонування і розвиток соціальної сфери;

— забезпечення нормативного регулювання надання платних соціальних послуг як додаткового джерела фінансування соціальної сфери.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?