Дипломна робота «Правове регулювання договорів будівельного підряду», 2008 рік

З предмету Право · додано 20.03.2009 21:16 · від Таня · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ 1. Поняття та загальна характеристика договору будівельного підряду 1.1. Юридична природа договору будівельного підряду 1.2. Правове регулювання відносин за договором будівельного підряду 1.3. Місце договору будівельного підряду в системі цивільно-правових договорів Розділ 2. Порядок укладення, зміст та виконання договору будівельного підряду 2.1. Укладення договору будівельного підряду 2.2. Зміст договору будівельного підряду 2.3. Виконання робіт за договором будівельного підряду Розділ 3. Відповідальність за порушення договору будівельного підряду, припинення договору будівельного підряду 3.1. Відповідальність сторін за порушення умов договору будівельного підряду 3.2. Припинення зобов’язання за договором будівельного підряду Висновки Список використаних джерел

Висновок

Будівництво – це цілий процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення існуючих об’єктів виробничого і невиробничого призначення.

Значення договорів підряду в будівництві визначається тим, що в умовах ринкової економіки саме договір як угода, що ґрунтується на вільному волевиявленні сторін, стає основним регулятором відносин між учасниками будівництва на всіх етапах інвестиційної діяльності – від проектування до виведення об’єкта на проектну потужність.

Законодавство України встановлює, що будівництво об’єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, які виконуються суб’єктами господарювання для інших суб’єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Договір будівельного підряду регулюється великою кількістю нормативно-правових актів. Однак, безсумнівно, центральне місце серед них належить Господарському і Цивільному кодексам. Окремі питання даного договору регулюються Законами України „Про інвестиційну діяльність”, „Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів”, іншим законами та підзаконними актами України. Слід зауважити, що багато питань регулюються актами союзного законодавства, які вже застаріли і потребують змін.

Згідно ч.1 ст.875 Цивільного кодексу за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Отже, ознаками договору будівельного підряду є: виконання роботи за завданням замовника, приналежність результату робіт підряднику до їхньої передачі замовнику, створення замовником необхідних умов для виконання роботи підрядником, терміновість і самостійність виконання робіт підрядником за свій ризик.

Аналіз ознак договору будівельного підряду дозволяє сформулювати його визначення. Договір будівельного підряду - це угода, за якою одна сторона (підрядник) у встановлений термін зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) виконати будівельні роботи і передати їх результат, а замовник зобов'язується створити необхідні умови для виконання будівельних робіт, прийняти результат виконання будівельних робіт і сплатити за нього підряднику обумовлену ціну.

Для договору будівельного підряду характерне змішування елементів різних договорів, але від цього договір будівельного підряду не втрачає самостійності і може характеризуватись за кваліфікуючими ознаками: предметом, ціною, терміном, змістом прав і обов'язків сторін, включаючи відповідальність.

Істотними умовами договору будівельного підряду виступають предмет договору, проектно-кошторисна документація і порядок її надання, термін виконання будівельних робіт, а також ціна.

Предмет договору будівельного підряду має дві складові - об'єкт будівництва як результат роботи підрядника і безпосередньо будівельні роботи.

Істотними умовами у договорі будівельного підряду є ті, що стосуються його предмета, ціни та строку виконання, оскільки саме вони визначають зміст та особливості цього договору.

Найбільш відомими формами договорів підряду у будівельній практиці є: комплексні (генеральні) угоди; прямі окремі угоди; угоди „під ключ”, особливості яких були розглянуті в даній роботі.

Структуру договірних зв’язків у будівництві утворюють суб’єкти договору будівельного підряду. Це, зокрема, замовник, підрядник, а в багатосторонньому договорі можуть брати участь гаранти чи поручителі (з боку замовника та/або з боку підрядника), проектні організації, постачальники устаткування, кредитні установи, страхові та інші організації. Якщо у складі учасників договірних відносин беруть участь замовник, підрядник і спеціалізована організація – субпідрядник, то укладається договір підряду і договір субпідряду, решту функцій замовника виконує підрядник. Така схема дістала назву генерального підряду, а підрядник іменується генеральним підрядником.

Щодо самого процесу укладення договорів будівельного підряду, то він є досить складним і детально регламентується Положенням про підрядні контракти в будівництві України.

Щоб договір дійсно був основним документом у ньому повинні бути встановлені чіткі взаємовідносини між сторонами, окреслені їх права й обов’язки. Основні права і обов’язки сторін у договорі будівельного підряду закріплюються законодавством і повинні бути враховані сторонами при укладенні договору.

Досить широке коло обов’язків за Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України покладено на замовника. Це:

1. прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору (ст.853 Цивільного кодексу);

2. сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі об’єктів чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт, або в іншому порядку, встановленому договором або законом (ст.889 ЦК);

3. на вимогу підрядника усунути обставини, що загрожують якості або придатності результату роботи (ч. 1 ст.848 ЦК);

4. сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст.850 ЦК)

5. використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, непередавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника (ст.889 ЦК);

6. надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;

7. брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

8. відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

9. залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

Як доволі часто буває у процесі виконання зобов’язань, сторонами допускаються порушення. Зобов’язання не виконуються зовсім чи виконуються неналежним чином та із зміною строків, що є порушенням загальних умов виконання зобов’язань. Майнова відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) застосовується до підрядників і замовників, що допустили невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань. Майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду (контракту) і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкодження майна, не одержаних доходів) у частині, непокритій неустойкою (пенею), з винної сторони.

Стан сучасного законодавства про будівництво, у тому числі про договорах будівельного підряду, не можна визнати задовільним. Великий масив нормативно-правових актів, що розробляються окремими відомствами, невідповідність нормативних актів між собою викликають труднощі в їхньому застосуванні.

Аналіз нормативних актів, норми яких регулюють відносини в будівництві, дозволяє зробити висновок об відсутність концепції розвитку законодавства в цій сфері. Модель побудови будівельного законодавства може виглядати як система нормативних правових актів, норми яких повинні регулювати суспільні відносини на окремих етапах будівельної діяльності. В цілях усунення суперечностей між нормативними актами і детальною правовою регламентацією відносин в будівництві представляється доцільним прийняття закону «Про будівництво в Україні», який закріпив би основні напрями, принципи і механізми правового регулювання будівельної діяльності. Потім, розвиваючи окремі положення даного нормативного акту, доцільно прийняти інші закони, норми яких регулювали б відносини на окремих етапах будівництва.

Якщо враховувати предмет договору будівельного підряду, потребує коректування ч. 1 ст. 875 ЦК України в частині обов'язку підрядника виконати будівельні роботи, оскільки в предметі договору будівельного підряду сторони завжди переслідують матеріальний результат, а не сам процес будівництва.

У зв'язку з цим пропонується ч. 1 ст. 875 ЦК викласти в наступній редакції: «За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується у встановлений договором термін побудувати за завданням замовника певний об'єкт або виконати інші будівельні роботи, а також передати об'єкт будівництва, результат виконаних будівельних робіт замовнику, який зобов'язується створити підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат і сплатити обумовлену ціну.

Ціна в договорі будівельного підряду визначається на основі зведеного кошторисного розрахунку будівництва, і, як наслідок, потрібна зміна ст. 877 ЦК, яка визначає обов'язок підрядника виконувати роботи на підставі кошторису. Як один з варіантів в ЦК можна закріпити обов'язок підрядника виконувати будівельні роботи на підставі зведеного кошторисного розрахунку.

Найбільш поширеною схемою організації відносин за договором будівельного підряду є система генерального підряду, при якій підрядник доручає виконання спеціалізованих будівельних робіт третім особам, -(субпідрядникам) за допомогою укладення договору субпідряду.

Процес будівництва носить комплексний характер і опосередковуватиме складання різного роду договорів (поставки, будівельного підряду, оплатного надання послуг і т. д.), тому виникає необхідність системної побудови договірних зв'язків. Чинне цивільне законодавство стосовно цієї ситуації характеризується відсутністю системності і не може ефективно регулювати процес будівництва.

Пропонована концепція закону «Про будівництво в Україні» дозволить упорядкувати систему договірних відносин в будівництві, підвищити ефективність процесу будівництва і скоротити кількість судових спорів. Цього можна досягти в тому випадку, якщо принцип формування цього закону буде відображати основні етапи будівництва. В цьому нормативному акті слід чітко прописати можливість складання того або іншого договору кожним учасником будівництва залежно від стадії будівельного процесу.

Такий закон дозволить впорядкувати систему організації будівництва і компенсувати недоліки методу генерального підряду. Зокрема, слід чітко прописати порядок укладення договорів будівельного підряду і субпідряду, взаємні права і обов'язки, генерального підрядника і субпідрядника, відповідальність підрядника і субпідрядника, за неналежну якість будівельних робіт.

Слід враховувати, що незавершений об'єкт будівництва може протягом років піддаватися дії різного роду деформацій (осідання, мороз і т. д.), чинне законодавство не передбачає обов'язок сторін перед відновленням будівельних робіт проводити технічне обстеження і оцінку стану незавершеного об’єкта будівництва. Вирішення проблеми вбачається в нормативному закріпленні обов'язку сторін здійснювати приймання-передачу незавершеного об’єкта будівництва до фактичного відновлення будівельних робіт. При цьому відносини по технічному обстеженню і оцінці незавершеного будівництвом об’єкта слід оформляти актом приймання, в якому необхідно відобразити умови припинення будівництва, стан об’єкта незавершеного будівництва на день призупинення і відновлення робіт, точний опис обсягу виконаних і майбутніх будівельних робіт.

Вважаємо, ці моменти можуть бути враховані в законі «Про будівництво в України», в якому слід закріпити порядок приймання-передачі об’єкта будівництва на випадок консервації до фактичного відновлення будівельних робіт.

Виконання зобов'язання за договором будівельного підряду може забезпечуватись заставою об’єкта незавершеного будівництва. Укладення договору застави в процесі здійснення будівельних робіт є проблематичним, оскільки виникають складнощі у визначенні істотних умов - предмета і ціни застави. У зв'язку з цим є доцільним в Законі про іпотеку передбачити норму, яка закріплювала б залежність укладення договору про іпотеку об’єкта незавершеного будівництва від умов договору будівельного підряду, що передбачають поетапну здачу робіт підрядником. Після прийняття чергового етапу будівельних робіт умови договору про заставу повинні бути конкретизовані і змінені шляхом додаткової угоди між сторонами, оскільки змінюється предмет договору про іпотеку і його вартість.

При реконструкції будівлі і споруди на підрядника покладається відповідальність за зниження або втрату міцності, стійкості, надійності будівлі, споруди або його частини. Разом з тим є інші технічні параметри, які впливають на нормальну експлуатацію будівлі (споруди), але вони не прописані в чинному законодавстві, і, як наслідок, їхнє порушення не можна визнати протиправною поведінкою підрядника, що у свою чергу не тягне настання цивільно-правової відповідальності.

Вирішення проблеми пропонується сформулювати у вигляді бланкетної диспозиції і викласти в наступній редакції: «При реконструкції (оновленні, перебудові, реставрації і т. п.) будівлі або споруди на підрядника покладається відповідальність за зниження або втрату технічних параметрів об’єкта, встановлюваних законом». На наш погляд, з урахуванням нормативно-технічних актів, що регламентують процес будівництва, перелік технічних параметрів може бути встановлений в законі «Про будівництво в Україні».

Чинне цивільне законодавство майже не містить вказівок на те, за які конкретні правопорушення які види санкцій і в якому обсязі слід застосовувати у разі порушення зобов'язань за договором будівельного підряду. Регулювання питань встановлення конкретних санкцій лягає майже повністю на розсуд сторін. На наш погляд, такий підхід не сприяє попередженню можливих правопорушень.

Будівництво - складний процес, що має специфіку в регулюванні складних відносин. Вважаємо, така ж специфіка повинна бути відзначена законодавцем при конструюванні складів цивільних правопорушень і особливості притягнення до відповідальності учасників будівництва.

На наш погляд, доцільно об'єднати різні склади правопорушень учасників будівництва в єдиний нормативний акт.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали