Дипломна робота «Формування готовності майбутніх вчителів до використання інтерактивних технологій», 2008 рік

З предмету Психологія, педагогіка · додано 17.03.2009 18:37 · від Артём · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи готовності майбутніх вчителів до використання інтерактивних технологій. 1.1. Готовність до педагогічної діяльності 1.2. Роль викладача вищої школи в формуванні готовності май-бутніх педагогів до використання інтерактивних технологій 1.3. Формування мотивації навчання РОЗДІЛ 2. Основні напрямки формування готовності майбутніх вчителів до використання інтерактивних технологій. 2.1. Теорія інтерактивних технологій. Чому інтерактив? 2.2. Аналіз використання інтерактивних форм 2.3. Сучасний урок із досвіду своєї роботи. 2.4. Управління творчою самореалізацією учнів 2.5. Забезпечення педагогічної підтримки розвитку дитини: від творчої самореалізації до особистісного становлення. Висновки Список використаних джерел Додатки

Висновок

Ця робота була присвячена розгляданню питання визначення теоретично-методологічних основи та основних напрямків готовності майбутніх вчи-телів до використання інтерактивних технологій.

Коли б хтось зненацька запитав Вас про функції вчителя та учня, щоб ви відповіли. Мабуть, що перший і основний обов’язок учня – навчатись, а вчителя, відповідно – навчати і виховувати. Це вже далі на думку спадають слова про сприяння становленню особистості школяра, студента, необхідність розвитку та формування його індивідуальних творчих можливостей, прагнення до самоосвіти, саморозвитку та самореалізації, тощо. Та чи варто так буквально визначати функції обох сторін навчального процесу? Можливо, слід вкотре довіритись мудрості древніх педагогів, які надзвичайно просто розкривали «таємницю великої вченості»: «Якомога більше запитувати, опитане – засвоювати, тому, хто засвоїв, – запитувати інших, – ці три правила дають можливість учню перемагати вчителя». Великий дидакт Я.А. Коменський настійно радив і педагогам і учням реалізувати саме третє правило, адже «навчаючи інших ми самі навчаємось».

Важливу роль у формуванні готовності майбутнього викладача відіграє особистість викладача вищої школи, завданням якого є формування професійно важливих рис характеру студента.

Використавши на практиці програму спостереження за діяльністю та особистістю викладача, я підтвердив, що найбільш важливими професійними рисами викладача є: ретельність, об’єктивність, точність сприйняття, прагнення до успіху, віднова від погроз і авторитарності, незалежність, почуття нового, емоційна стійкість, самостійність, високий рівень інтелекту і загальної культури, діловитість, самокритичність, принциповість, емпатія (здатність до співпереживання і розуміння), ентузіазм, життєрадісність, високий самоконтроль, емпресивність (володіння мовою, жестами, мімікою), авторитетність, повага до прав і свобод особистості, про що зазначено в даній роботі.

Сьогодні все частіше як в теоретичній доробці науковців, так і в педагогічній практиці, особливе місце займають інтерактивні технології, покликані підняти весь навчальний процес на якісно новий рівень. Відомо що в основі таких освітніх технологій покладено групові форми навчання, для яких характерні такі ознаки:

1. Наявність у всіх її учасників спільної мети;

2. Поділ праці, функцій і обов’язків;

3. Співпраця і товариська взаємодопомога;

4. Суспільна корисна діяльність усіх і кожного члена зокрема.

5. Обсяг роботи, що її виконала група, завжди більший за обсяг роботи виконаної кожним її членом чи частиною групи окремо.

Аналіз теоретичної сторони даної проблеми дозволяє зробити наступні висновки, що суть інтерактивного навчання полягає в тому, що організація навчально виховного процесу передбачає задіяння в процесі пізнання практично всіх учнів, їх постійну, активну співпрацю, за умов, коли кожен учень вносить свій особистий індивідуальний внесок, коли йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. До того ж відбувається це в атмосфері доброзичливості, взаємопідтримки, що сприяє не лише отриманню нових знань, а й розвиває саму пізнавальну діяльність, переводить її на більш високі форми співробітництва. Моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, дослідницьких проектів, творчих робіт, спільне вирішення важливих для кожного учасника завдань – все це передбачає організація інтерактивного навчання. Інтерактив виключає домінування як одного виступаючого над іншими, так і однієї думки над іншими. Такий тип навчання сприяє формуванню вмінь, критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу певних обставин і відповідної інформації, самостійно приймати виважені рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватись та співпрацювати з іншими людьми. [Приходько А. Нові освітні технології та способи їх реалізації. АПН України. // Історія України 74. – с. 23-29]

Результати, одержані при проведенні соціологічного опитування, показали що студентам відома досить велика кількість видів нетрадиційних уроків, проте у своїй практичній діяльності вони недостатньо їх використовували, так знають 100% урок-лекцію, урок-семінар, урок-конференцію, урок-залік, а використовують від 24 до 92%, а урок-огляд знають від 64% до 78% а використовують від 19 до 24%. Урок-екскурсія, урок-подорож, урок КВК відомий від 40 до 72%, а використовують від 9 до 29%. Урок-розслідування, урок-суд знають від 30 до 38%, а використовують 6-17%, студенти гуманітарного профілю зовсім не використовують урок-розслідування. Урок брейн-ринг, урок-новела, урок-композиція, урок-есе, урок-казка знають від 9 до 28%, а використовують від 2 до 28%. Такі уроки, як композиція та казка не використовуються студентами точних наук, а урок-есе зовсім ніхто не використовує.

Однією з особливостей підготовки майбутніх вчителів є підготовка в умовах переходу до кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Сьогодні відбувається взаємодія двох систем організації навчального процесу: багатої традиціями і колосальним потенціалом вітчизняної системи освіти та відносно нової європейської системи ECTS, відомої нам як кредитно-модульна система. При цьому європейська модель знаходиться на домінуючих позиціях, вимагаючи від нас при умові, якщо ми інтегруємо в європейське співробітництво, прийняти пропоновані нею умови та правила співробітництва. Найважливішим є збереження вітчизняного науково-педагогічного потенціалу і на його основі подальшого покращення якості вищої освіти. Нова система організації навчально процесу має бути побудована і впроваджена у практику на безконфліктній основі.

Підсумовуючи можна зазначити, що формування готовності майбутніх вчителів до використання інтерактивних технологій повинне бути одним з орієнтирів педагогічної науки вищої школи. Успішне опанування теоретичних знань з умілим використанням прийомів, забезпечують персональну активність студента, як майбутнього вчителя. Ми маємо знати, що інтерактивне навчання в жодному разі не ламає усталених підходів до уроку як основної форми організації навчального процесу, з притаманними йому поєднаннями фронтальної, індивідуальної та групової форми навчання або їх варіаціями. Навпаки, воно покликане зробити навчальний процес живим, динамічним, цікавим для обох задіяних в ньому сторін учителя та учнів.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?