У звязку із великою часткою АПК в структурі господарства області соціально-економічний розвиток Тернопільля не можливий без підняття АПК.

Проведений аналіз дає можливість зробити наступні висновки:

1)Методологічно більш обгрунтованим є розгляд господарства у системі міжгалузевих з’язків з виробництва і переробки сільськогосподарської продукції та доведення її до кінцевого споживача. Вітчизняна наука має певні напрацювання щодо складу й групування галузей агропромислового комплексу в окремі сфери на державному, регіональному та локальному рівнях. Зокрема це наукові розробки представників Київської школи територіального агропромислового комплексування (Г. Балабанов, В. Нагірна, М. Паламарчук) Найефективнішмми серед загальнонаукових методів є системний підхід, структурний аналіз і синтез, картографування. Застосування їх дає змогу перейти від словесних формувань до реальних, виражених мірою і числом, встановити специфічні особливості територіальної організації і визначити шляхи ефективниго функціонування.

2)Вибір форми господарювання й організіції виробництва, його спеціалізація і масштаби, а також кінцеві економічні результати залежать від специфіки природної основи провадження сільського господарства. Для сільськогосподарської оцінки рельєфу найбілше значення має врахування нахилу поверхні, від якого залежить зволоження території, інтенсивність змиву грунтів, утворення ерозійних форм. При оцінці агрокліматичних умов увага акцентується на сумі активних температур повітря; тривалості вегетаційного періоду та періоду інтенсивного розвитку рослин; ступені континентальності клімату; мінімальній температурі початку росту рослин; тривалості вегетаційного періоду та періоду інтенсивного розвитку рослин; тривалості безморозного періоду; температурі грунту; тривалості. Важливу роль відіграє структура земельного фонду. Важливими суспільно-географічними чинниками територіальної диференціації є економіко географічне розташування, рівень урбанізації та особливості сільського розселення та ін.

3) Тернопільська область добре забезпечена трудовими ресурсами. Вониможуть бути використані для сільськогосподарського виробництва області, а й в інших сферах господарювання.

4).В області проведено процес реформування 584 сільськогосподарських підприємств. На основі майнових та земельних паїв членів господарств створені нові господарства ринкового типу, зокрема 297 приватних підприємств, 247 товариств з обмеженою відповідальністю, 14 – сільськогосподарських кооперативів і 12 селянсько-фермерських господарств.У 743 сільськогосподарських підприємств знаходиться у власності і користуванні 666,2 тис. га сільгоспугідь, або 0,9 тис. га на кожне підприємство. Для ведення сільського (фермерського) господарства 721 громадянину передано 26,9 тис. га сільськогосподарських угідь, в тому числі 26,3 тис. га ріллі. Крім того, у власності громадян знаходиться 324,1 тис. га сільськогосподарських угідь, з них – 235,6 тис. га ріллі.

5)АПК – це міжгалузевий комплекс який формується на основі виробництва і переробки сільськогосподарської продукції. На базі вирощування і переробки сільськогосподарської продукції області сформувались спеціалізовані АПК. Серед них :

Рослинницько-промислові – цукробуряковий, зернопродуктовий,картоплепромисловий, плодоовочеконсервний, тютюново-ферментаційний.

Тваринницько-промислові – м’ясопереробний, молокопереробний.