Дипломна робота «Методологічні засади обліку, економічного аналізу, внутрішнього та зовнішнього аудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів та малоцінних необоротних активів на підприємствах хлібопекарської галузі», 2008 рік

З предмету Бухгалтерський облік · додано 14.03.2009 15:54 · від AndryuGo · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ i. Економічна суть малоцінних швидкозношуваних предметів та інших необоротних активів 1.1. Розкриття економічної сутності МШП та інших необоротних активів 1.2. Огляд законодавчої та нормативної бази з обліку МШП та інших необоротних активів Розділ ii. Характеристика підприємства дп ват «київхліб» хлібокомбінат № 12, аналіз його виробничої діяльності та фінансового стану за 2006-2007 роки 2.1. Техніко – економічна характеристика ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 12, його виробнича структура та схема управління 2.2. Аналіз основних техніко-економічних показників підприємства за 2006-2007 роки 2.2. Аналіз фінансового стану підприємства на 1 січня 2008 року 2.4. Облікова політика Хлібокомбінату № 12 Розділ ііі. Фінансовий та податковий облік малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших необоротних активів 3.1. Фінансовий та податковий облік МШП та інших необоротних активів на ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 12 3.2. Наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених з обліку МШП та інших необоротних активів 3.3. Відображення в фінансовій та податковій звітності інформації про МШП та інші необоротні активи 3.4. Сучасні комп’ютерні технології ведення обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших малоцінних необоротних активів, виклад їх практичного застосування та пропозиції по удосконаленню обліку МШП та інших необоротних активів 3.5. Висновки і пропозиції за розділом Розділ iv. Економічний аналіз мшп та інших необоротних активів 4.1. Теоретичні основи економічного аналізу МШП та інших необоротних активів 4.2. Економічний аналіз малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших необоротних активів на Хлібокомбінаті №12 4.3. Сучасні комп’ютерні технології ведення економічного аналізу МШП та інших необоротних активів та виклад їх практичного застосування 4.4. Висновки та пропозиції за розділом Розділ v. Внутрішній і зовнішній аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших необоротних активів та аудит фінансової звітності 5.1. Теоритичні основи внутрішнього та зовнішнього аудиту МША та інших необоротних активів 5.2. Практичний аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших необоротних активів на ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 12 Загальні висновки та пропозиції Перелік використаної літератури Додатки

Висновок

В умовах постійної зміни Законів, несталості нормативної бази в державі-заслуговує на особливу увагу питання обліку та аналізу, аудит надходження і використання необоротних малоцінних активів, малоцінних і швидкозношуваних предметів. Раціональне використання цих матеріалів зменшує матеріальні витрати на виробництво, зменшує її собівартість і сприяє підвищенню прибутків. Тому правильно і своєчасно проведений аналіз на Хлібокомбінаті № 12 також є дуже важливим. В дипломній роботі розкрити такі завдання: облік, аналіз та аудит необоротних малоцінних активів, МШП, а саме: облік, аудит та аналіз надходження та використання необоротних малоцінних активів, МШП; особливості обліку необоротних малоцінних активів, МШП.

Сьогодні порядок обліку запасів суттєво змінився. Метологичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття ії у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.

До складу запасів віднесено малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він не перевищує один рік, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та інше.

Згідно Наказу про облікову політику підприємства

Необоротними матеріальними активами на підприємстві вважаються матеріальні активи з терміном використання більше одного року, незалежно від їх вартості, а саме:

- меблі;

- інструменти і господарський інвентар;

- прилади, побутова техніка;

- спецодяг, спецвзуття і засоби індивідуального захисту;

- посуд та інше.

Нарахування амортизації малоцінних необоротних активів проводиться у розмірі 50% їх вартості у першому місяці використання, а решту 50% - у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу)

Для обліку малоцінних необоротних активів на ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 12 використовується субрахунок 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи". За дебетом рахунка відображається надходження МНМА за первісною вартістю; сума витрат на поліпшення об'єкта (реконструкція, модернізація); сума дооцінки. За кредитом рахунка відображається вибуття МНМА внаслідок продажу, безплатної передачі і списання через непридатність до подальшої експлуатації.

У разі передачі в експлуатацію МНМА не списуються з балансу.. Нарахована амортизація відображається за кредитом рахунка 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів". Списання МНМА, які є в експлуатації, здійснюється за рахунок нарахованої амортизації.

Нарахування амортизації малоцінних необоротних активів проводиться у розмірі 50 % їх вартості у першому місяці використання, а решту – 50% у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу).

Перевірка МШП здійснюється за видами предметів за однорідними групами відповідно до встановленого аналітичного обліку їх.

Раціональне використання матеріалів зменшує матеріальні витрати на виробництво, зменшує її собівартість і сприяє підвищенню прибутків.

У 2006-2007 році до малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві відносились предмети праці терміном служби менше одного року незалежно від їхньої вартості та предмети вартістю до 500 грн. за ціною придбання не залежно від терміну служби. До складу запасів віднесено малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він не перевищує один рік, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та інше. Бухгалтерський облік надходження та вибуття МШП ведеться якісно, первинні документи та облікові реєстри заповнюються вчасно. Підприємство своєчасно та правильно перешло на новий План рахунків бухгалтерського обліку. Хлібокомбінат № 12 обліковує МШП згідно нового Плану рахунків бухгалтерського обліку на рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, З метою забезпечення збереження вказаних предметів в експлуатації на підприємстві організовано належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні.

Враховуючи, що питання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності належать до компетенції Міністерства фінансів України, а також те, що вже встановлено часовий критерій для визначення належності до МШП, на мою думку, слід застосовувати цей критерій і до податкового обліку. Тим більше, що саме цей критерій є вирішальним для визначення належності активу до основних засобів з метою ведення податкового обліку (підпункт 8.2.1 ст. 8 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств").

Згідно з П(С)БО 9 ”Запаси” знос МШП взагалі не нараховується, а вартість переданих в експлуатацію МШП виключається зі складу активів (списується з балансу витрат) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та по відповідних особах протягом терміну їх фактичного використання. На Хлібокомбінаті оцінка запасів, у тому числі МШП, при відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті здійснюється за методом FIFO. Цей метод оцінки найбільш простий і найменш трудомісткий. В залежності від методу оцінки списання запасів в бухгалтерському обліку буде залежати і податковий облік. Так, в податковому обліку дані про залишки на початок та кінець періода приймають участь в перерахунку згідно вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. За підсумками перерахунку уточнюються валові витрати, що в свою чергу впливає на оподаткований прибуток.

На підприємстві облік операцій з руху МШП та інших необоротних активів ведеться якісно, та своєчасно оформлюються первинні документи, але є деякі недоліки в їх заповненні. Проте щомісяця документація перевіряється, і більшість недоліків усувається при такій перевірці.

Під час проведення інвентаризації перед підприємством постають дві основні задачі: як правильно провести інвентаризацію і як документально її оформити. У більшості випадків це задачі інвентаризаційної комісії, а задача бухгалтерії – правильно відобразити інвентаризаційні різниці у бухгалтерському та податковому обліку.

Склад комісії формують спеціалісти, які добре розуміються на об’єктах інвентаризації, їх цінах та вимогами до обліку.

При проведенні інвентаризації комісія повинна визначити фактичну наявність і стан об'єктів шляхом підрахунку, виміру, зважування, огляду аж до лабораторних вимірів і аналізів у місцях збереження, а також наявність і стан об'єктів перевірки за матеріально відповідальними особами. За результатами інвентаризацій виявлено випадки нестач та надлишків малоцінних та швидкозношуваних предметів на складі. Це свідчить про недостатній контроль за зберіганням малоцінних та швидкозношуваних предметів. Керівництву необхідно приділити увагу цьому питанню.

З метою забезпечення зберігання цих предметів в експлуатації, підприємство повинне організувати контроль за рухом таких цінностей, зокрема, вести оперативний облік у кількісному вираженні по місцях експлуатації і матеріально відповідальним особам протягом терміну їхнього фактичного використання.

Якщо інструменти й пристосування видаються у тимчасове користування (як правило, протягом зміни), в таких випадках треба використовувати інструментальні марки (жетони), де вказано номер цеху, табельний номер робітника, номер кладовки. Можливе застосування одно-і двомарочних варіантів такого обліку. За одномарочним варіантом робітникам, яким протягом зміни треба буде кілька разів отримувати інструменти для виконання передбачених технологією робіт, видають необхідну кількість (4 – 6) інструментальних марок, за котрі вони розписуються в інструментальній картці чи книжці. В обмін на ці марки, які комірник поміщає на місця зберігання інструментів, робітники одержують необхідні їм інструменти для тимчасового користування. При поверненні інструментів процес відбувається у зворотному порядку: інструменти кладуть на місце, а робітник отримує зданий жетон (інструментальну марку), й наступного разу знову може отримати таким самим чином необхідні для роботи приладдя чи інструменти. Застосування таких жетонів пришвидшує видачу інструментів, що на великих підприємствах дуже важливо, оскільки часто поблизу інструментально-роздавальних кладовок утворюються значні черги, що зумовлює непродуктивні втрати робочого часу, і не може свідчити про високий рівень управлінського обліку. За виданими інструментальними марками легко визначити, в якого робітника знаходиться той чи інший інструмент або приладдя. Однак при одномарочному варіанті доволі багато часу йде на визначення кількості інструментів (приладдя), що знаходяться одночасно в того чи іншого робітника. Тому часто застосовують двомарочний варіант обліку, за яким використовуються марки з табельними номерами робітників і марки з номенклатурними номерами інструментів, котрі робітникам не видаються, а знаходяться на місцях зберігання інструментів. Перші при видачі інструментів кладуть на місця їхнього зберігання, а другі – на контрольну дошку з табельними номерами робітників. Таким чином, наглядно видно, які інструменти одночасно знаходяться в того чи іншого робітника, що посилює контроль за цільовим використанням інструментів, своєчасним поверненням їх у кладовку, коли виникає гостра потреба в них на іншому робочому місці. Так само можна організувати облік змінного спецодягу, вимірювальних приладів, якщо вони видаються на нетривале користування.

Точні дані про фактичне забезпечення інструментами й приладдями можливі за умови чіткого обліку їхнього знаходження у відповідних місцях: на складах, у центрах відповідальності, ремонті тощо. Необхідно, щоб контроль – один із найголовніших аспектів управлінського обліку – здійснювався всюди на кожному робочому місці, безперечно, в межах компетенції таких працівників. Щодо розглянутого документа важливим є забезпечення дотримання встановлених термінів виконання передбачених робіт, що мають контролювати як відповідальні особи майстерні (цеху), де вони виконувались, так і комірник інструментально-роздавальної кладочки, зіставляючи дату складання замовлення з датою повернення інструменту (приладдя).

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення