Здійснення видатків з Державного бюджету — це безповоротне, безвідплатне виділення коштів з Державного бюджету. Основна суть здійснення видатків з Державного бюджету полягає у тому, що за допомогою цього механізму налагоджуються грошові відносини, які виникають між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності та фізичними особами, — з іншого, з точки зору спрямування та використання грошових коштів централізованого фонду на розширене відтворення, підвищення рівня життя, задоволення суспільних потреб і забезпечення інших безпосередніх державних заходів. Обсяг, своєчасність і повнота проведення видатків значною мірою залежать від рівня централізації фінансових ресурсів і мобілізації коштів до бюджету, а це в свою чергу залежить від дотримання фінансової дисципліни окремими платниками податків, від рівня виконання доходної частини бюджету.

Роль видатків Державного бюджету визначається передусім тим, що вони є основним методом забезпечення прогресивних зрушень в економічній структурі. За допомогою видатків з Державного бюджету створюються умови і забезпечується розвиток нових галузей виробництва. Державне казначейство організовує виконання Державного бюджету України і здійснює контроль за цим; веде облік касового виконання державного бюджету, складає звітність про стан виконання державного та зведеного бюджетів; управляє державним внутрішнім та зовнішнім боргом відповідно до чинного законодавства; розподіляє між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахування від загальнодержавних податків, зборів і обов`язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України; здійснює контроль за надходженням і використанням коштів спеціального фонду; розробляє та затверджує нормативно-методичні документи з питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів. На даний час Державне казначейство України здійснює попередній контроль виконання видатків Державного бюджету і за спрямуванням коштів за цільовим призначенням на підставі документів розпорядників коштів, що подаються до оплати; контроль за дотриманням Єдиних правил обліку та звітності; попередній контроль здійснення касових видатків з Єдиного казначейського рахунку.

За поданими документами розпорядників коштів органами Державного казначейства фіксуються суми кредиторської та дебіторської заборгованостей. Запровадження встановленого порядку оплати витрат за зобов'язаннями істотно покращило стан платіжної дисципліни.

В той же час затверджений порядок обліку зобов'язань є досить складним та громіздким, оскільки передбачає ведення обліку зобов'язань по всіх реєстраційних рахунках і в розрізі кодів економічної класифікації видатків.

Відсутність належного програмного забезпечення, пов'язаного з іншими програмними продуктами, які використовуються в процесі виконання Державного бюджету за видатками, не дозволяє ефективно використовувати робочий час та оперативно контролювати стан кредиторської заборгованості. Виникає необхідність створення комбінованого програмного забезпечення.

Не відрегульоване питання щодо порядку надання бюджетними установами необхідних документів для взяття та облік зобов'язань, час їх подання, самої звітності про зобов'язання. Мається на увазі, що бюджетні установи подають в органи Державного казначейства необхідні документи для взяття на облік зобов'язань тільки в період оплати рахунків. Сума взятих на облік зобов'язань на початок наступного місяця за даними казначейського обліку не завжди відповідає даним бухгалтерського обліку бюджетних установ, оскільки подані для обліку зобов'язань рахунки, акти виконаних робіт тощо можуть в наступному не оплачуватись.

Крім того, для взяття на облік зобов'язань розпорядники бюджетних коштів повинні подавати в органи Державного казначейства копії договорів, угод, рахунків, рахунків-фактур, актів виконаних робіт тощо, завірених в установленому порядку. Практично бюджетні установи подають ксерокопії вищезазначених документів. Вище наведене викликає справедливі нарікання з боку керівництва та головних бухгалтерів бюджетних установ, призводить, до додаткових витрат паперу, витратних матеріалів на копіювання і т.п. Виникає також питання з їх боку про необхідність такого обліку, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України 2008 рік» передбачено, що розпорядники бюджетних коштів мають право брати зобов'язання в межах кошторисних призначень на рік. Цей облік не завжди відповідає дійсності, а самого ефекту впровадження обліку не бачимо. При цьому витрачається значна частина робочого часу, матеріальних та фінансових ресурсів.

Для забезпечення ефективного контролю за витрачанням бюджетних коштів за економічною класифікацією необхідна стабільна та якісна кошторисна документація, відповідальність за яку покладена на головних розпорядників коштів. Не секрет, що багатьом установам вносяться зміни до кошторисів по декілька разів на квартал як по загальному, так і спеціальному фондах. Це значно ускладнює роботу щодо ведення обліку по зобов'язаннях, взятих установами, при оплаті тих чи інших витрат. В багатьох випадках кошторисна документація та розписи видатків подаються до органів Державного казначейства несвоєчасно.

Необхідно відпрацювати виконання встановленого урядом механізму головними розпорядниками коштів разом з Міністерством фінансів України щодо здійснення оплати витрат органами Держказначейства з першого дня початку бюджетного року тільки на підставі завчасно поданої кошторисної документації.

Значна увага органів Державного казначейства в роботі розпорядників звертається на наявність залишків коштів Державного бюджету на рахунках, які довгий час не використовуються, особливо тих, що передбачаються на проведення розрахунків за спожиті енергоносії. Виявляються непоодинокі випадки, коли бюджетна установа, маючи заборгованість за спожиті енергоносії, не поспішає розрахуватися з постачальниками при наявності коштів на зазначені цілі.

На сучасному етапі виконання Державного бюджету досить ефективною формою є залучення тимчасово вільних бюджетних коштів та їх залишків у розпорядників для проведення першочергових бюджетних видатків.

Отже, для забезпечення ефективного контролю за витрачанням бюджетних коштів за економічною класифікацією, необхідна стабільна та якісна кошторисна документація, відповідальність за яку покладена на головних розпорядників коштів. Необхідно відпрацювати виконання встановленого урядом механізму головними розпорядниками коштів разом з Міністерством фінансів України щодо здійснення оплати витрат органами Держказначейства з першого дня початку бюджетного року тільки на підставі завчасно поданої кошторисної документації. На сучасному етапі виконання Державного бюджету досить ефективною формою є залучення тимчасово вільних бюджетних коштів та їх залишків у розпорядників для проведення першочергових бюджетних видатків. Враховуючи, що коштами їх розпорядників користується держава, пропонується з цього питання прийняти урядове рішення щодо підвищення рівня виконання видаткової частини Держбюджету та оптимізації процесу управління його коштами, для цього надати право органам ДКУ на місцях використовувати різноманітні інструменти управління державними коштами, залучення вільних залишків загального та спеціального фондів, дохідну частину, яка направляється до Держказначейства України надання гарантій та акредитивів, також концентрувати всі кошти загального фонду, що надходять з Державного казначейства України на обласному рівні та проводити перерахування на рахунки райміськвідділень по представлених ними щоденно заявках фактичної потреби коштів. Вирішення головної задачі Державного казначейства по прискоренню розрахунків і виконанню Державного бюджету повинно здійснюватись комплексно, як на центральному, так і регіональному рівнях, створюючи таким чином цілісну систему контролю за рухом бюджетних коштів.