Курсова робота «Екологічна експертиза ВАТ „Рівнеазот”», 2008 рік

З предмету Екологія · додано 25.02.2009 13:51 · від Олександр · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 4 1. Розділ І. Попередня стадія експертизи 5 2. Розділ ІІ. Аналітична стадія експертизи. 6 2.1. Геофізичні та інші характеристики території 6 2.1.1. Клімат та метеорологічні фактори 6 2.1.2. Рельєф 7 2.1.3. Гірничо-геологічні умови 8 2.1.4. Визначення категорії ступеня перетвореності ландшафту та екологічної стійкості ландшафту 8 2.1.5. Водні об’єкти 8 2.1.6. Забруднення атмосферного повітря 13 2.1.7. Ґрунти та їх характеристика 21 2.1.8. Рослинний і тваринний світ. 25 2.1.9. Населення і соціальна сфера. 25 2.1.10. Відходи виробництва. 25 2.2. Фактори антропогенного впливу на компоненти природного середовища, їх характеристика, спрямованість та об’єми впливу 27 2.2.1. Промислове виробництво. 31 2.2.2. Транспорт. 31 2.2.3. Енергетика 31 2.2.4. Рекреація. 31 2.3. Оцінка існуючого стану об’єкта 31 2.4. Оцінка екологічної якості об’єкта. 32 2.5. Прогнозні фактори та об’єми антропогенного впливу на компоненти природного впливу 32 2.6. Визначення та формування екологічних проблем. 33 3. Розділ ІІІ. Збалансованість природного потенціалу територій з антропогенним навантаженням на неї. 34 3.1. Визначення ступеня збалансованості щодо компонентів природного середовища. 34 3.1.1. Повітряний басейн. 34 3.1.2. Водні ресурси. 34 3.1.3. Земельні ресурси 35 3.1.4. Рослинні ресурси. 36 3.1.5. Населення та соціальна сфера 36 3.1.6. Інтегрована оцінка стану природного середовища 36 4. Розділ ІV. Заходи із стабілізації екологічної ситуації 37 4.1. Повітряний басейн. 37 4.2. Водний басейн. 39 4.3. Земельні ресурси 40 4.4. Рослинний світ. 41 5. Розділ V. Природоохоронні заходи. 42 5.1. Порядок визначення і розробки. 42 5.2. Визначення пріоритетності заходів. 43 6. Розділ VІ. Висновки екологічної експертизи 44 7. Розділ VІІ. Рекомендації підприємству після проведення екологічної експертизи. 51 Література 55

Висновок

Висновок екологічної експертизи цехів КСК, СМД, каталізаторів ВАТ „Рівнеазот” проведеної з 12.02 по 23.03.2008р.

1. Загальні відомості

ВАТ „Рівнеазот” розташоване на відстані 7,5 км на північний захід від межі м. Рівне. Північна сторона промислового майданчика межує із заплавою р. Горинь, з південної сторони розташована заплава р. Устя.

Найближчими населеними пунктами, які знаходяться в зоні впливу підприємства є с. Метків (північний напрямок) і с. Городок (південно-східний напрямок). Зона відпочинку біля р. Горинь розташована у північно-східному напрямку.

Згідно „Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів” Затверджених наказом МОЗ України від 19.06.96р. №173 підприємство відноситься до першого класу і СЗЗ становить 1000м. Контроль за забрудненням ведеться в санітарно захисній зоні 1000 м і в селітебній зонах 3000 м.

Близькість об’єктів природно-заповідного фонду чи їх охоронних зон, прибережних захисних смуг, територій історико-культурного значення, рекреаційних зон в зоні впливу досліджуваних об’єктів не виявлено.

2. Стисла характеристика основних виробництв

Цех КСК.Сировиною для виробництва сірчаної кислоти є сірка (ДСТ України 2181, 2178, 2182), яка надходить в рідкому стані в залізничних цистернах або в грудковому стані на склад грудкової сірки.

Сірка плавиться, подається на форсунки печей спалювання, якими розпорошується і згоряє в потоці повітря, що нагнітається в систему газодувками. Отримана газоповітряна суміш, що містить до 11 % сірчистого газу, подається на першу ступінь окислення в перших 3-х шарах каталізатора контактного апарату. Окислення сірчистого ангідриду до сірчаного відбувається в автотермічному режимі при температурі 450 - 560 град, на ванадієвому каталізаторі. Після першої ступені контактування газова суміш охолоджується та подається на першу ступінь абсорбції в олеумний і моногідратний цикли, де відбувається абсорбція сірчаного ангідриду відповідно олеумом і 98,5%-ною сірчаною кислотою у насадкових абсорберах (III технологічна система обладнана на І ступені абсорбції скрубером Вентурі).

Продукція цеху: вапняно - аміачна селітра (ВАС); азотно - фосфорно - калійні добрива (АФКД).

Цех СМД. Вапняно - аміачну селітру отримують шляхом змішування плаву аміачної селітри з карбонатом кальцію. Отримана суміш після змішувачів подається в барабан - гранулятор, сушарки (БГС) для грануляції і сушіння. Сушіння ВАС проводиться в потоці димових газів від топки де спалюється природний газ. Гази після апаратів БГС проходять двохступеневе очищення; в циклонах - від плаву ВАС, в абсорберах - від за-лишків аміаку і вентиляторами подаються в загально викидну трубу - джерело викиду № 62.

Цех каталізаторів. В цеху освоєні технології отримання силікагелю, каталізаторів ванадієвих РСВ-СК та РСВ-М для виробництв сірчаної та, азотної кислот.

Виробництво силікагелю.

Сировиною для одержання силікагелю є твердий силікат натрію розчинний, ГОСТ 13079.

Силікат натрію розварюється в автоклаві під тиском пари 16 кгс/см Отримане рідке скло подається на форсунку промивної башти. На цю ж форсунку подається сірчана кислота. В результаті їхньої взаємодії утворюється не розчинний кремнегель і сульфат натрію, який відмивається від кремнегелю 0,11% аміачної водою в промивній башті. У верхньому конусі башти встановлено вентилятор, яким повітря з башти, забруднене аміаком, викидається в атмосферу (джерело викиду № 334).

Транспорт

Кількість автотранспорту нараховує 98 одиниць, з них: дизельних – 50,бензинових – 45, на газу – 6.

Інструментальний контроль за вмістом забруднюючих речовин у відпрацьованих газах проводиться на контрольно-регулювальному пункті (КРП)згідно вимог державних стандартів 17.2.2.03.87 та 21393-75.

На КРП передбачена можливість виконання вимірювань в холодну пору року, графік перевірки автотранспортних засобів на вміст оксиду вуглецю та димності відпрацьованих газів виконується.

1. Існуючий стан природного середовища

Водний басейн

Водопостачання здійснюється за рахунок р. Горинь, за допомогою річкового водозабору потужністю 2,8 м3/с. Згідно форми 2ТП (водгосп) з річки забирається 25 – 28 тис. м3/добу води при встановленому ліміті по дозволу на спец водокористування УКР №1923 – А /Рвн 55,4 тис. м3/добу. З мето зменшення водозабору води налагоджена система повторного використання води.

Ефективність використання води на ВАТ „Рівнеазот” за рахунок повторного водопостачання становить 96,8%.

Річкова вода використовується для підживлення водооборотних циклів, отримання декарбонізованої, хімочищеної та знесоленої води.

Господарсько-питні потреби задовольняються забором води з артезіанських свердловин. Об’єм забраної води з артезіанських свердловин згідно форми 2 ТП (водгосп) становить 1414,4 тис. м3/добу при встановленому ліміті 1650 тис. м3/добу. Зона суворого санітарного режиму артсвердловин витримана, огороджена частково.

На підприємстві існує три типи каналізації: госпфекальна, промзливна, хімічно-забруднена. Промзливові стічні води, до складу яких входять продувочні води водооборотних цехів, котлоагрегатів технологічних цехів та котельного цеху, а також дощові води з території підприємства по системі промзливової каналізаційної мережі відводяться в буферний став №2, де змішуються з біологічно очищеними стічними водами цеху НіОПСвод, і по відвідному каналу скидаються в р. Горинь. Частина промзливових стічних вод відводиться в стави дощових вод, звідки подаються на виробництво для повторного використання.

Фекальні стоки підприємства проходять очистку на власних очисних спорудах біологічної очистки (БХО). Споруди БХО працюють ефективно. Промзливові стічні води та очищені стічні води після споруд БХО поступають в загальний скидний канал і далі скидаються в р. Горинь. Скидний канал відкритого типу довжиною не більше 1 км.

Основними джерелами забруднення водних ресурсів є стічні води підприємства.

При досліджені вмісту забруднюючих речовин р. Горинь вище скиду підприємства, було встановлено перевищення ГДК по таких забруднюючих речовинах:

- залізо загальне;

- азот амонійний;

- нітрити.

Аналізуючи якість води р. Горинь в місцях скиду було встановлено, що концентрація забруднюючих речовин які надходять у річку разом із стічними водами підприємства не перевищує ГДС. На р. Горинь скид стічних вод негативного впливу немає.

Випадків аварійного забруднення водних ресурсів не було.

Таблиця 6.1.

Відомості про забруднення підземних вод

Показник Норма, мг/л Підземні води

Фактичне значення, мг/л

св..23 св..24 св..25 св..28

рН 6-9 7,5 7,65 7 7,26

Азот амонійний 0,369 0,32 0,35 0,31 0,098

Азот нітритний 0,02 0,019 0,013 0,014 0,013

Азот нітратний 45 - - - 0,17

Фтор 1,07 0,28 0,28 0,18 0,18

Фосфати 1,5 1,4 1,06 1,06 0,8

Сульфати 500 26,5 20,5 89,8 46,5

Хлориди 350 40,3 40,3 45,5 10,3

Мідь 1 0,01 0,006 - 0,025

Залізо 0,3-1 0,1 0,10 0,3 0,4

Нікель 0,01 - 0,007 0,008 0,009

Хром загальний 7 - - - -

Марганець 0,1-0,5 0,2 0,15 0,47 0,25

Цинк 5 0,009 0,031 0,017 0,033

Як видно з представленої вище таблиці, забруднень підземних вод немає.

Повітряний басейн

На досліджуваних цехах є діючі джерела викидів, що здійснюють негативний вплив на атмосферне повітря.

При порівнянні виробничої діяльності цехів стосовно забруднення атмосфери, встановлено, що найбільший вплив на атмосферне повітря здійснює цех каталізаторів. Поясненням цього може бути наявність в даному виробництві 10 діючих джерел викидів. Але цех КСК і цех СМД також вносять дуже велику частку в забруднення атмосферного повітря зі своїми 9 діючими джерелами викидів.

Земельні ресурси

Контроль за забрудненням ґрунтів проводиться на території самого підприємства навколо цехів, біля накопичувача твердих відходів, відвалу фосфогіпсу, в межах СЗЗ, а також в селітебній зоні, тобто в с. Грабів, с. Городок, с. Караєвичі, с. Рогачів.

Забруднення ґрунтів стічними водами при експлуатації установок виключена за рахунок того, що:

- зливові та талі води залишаються на колишньому рівні і надходять в існуючу систему збору та відведення промзливових вод;

- виробничі стічні води утилізуються або направляються на очистку перед скиданням їх у водоймища.

Забруднення ґрунтових вод відсутнє.

Відходи направляються в існуючий накопичувач, який запобігає проникненню забруднюючих речовин і стічних вод в ґрунт, оскільки передбачене суцільне вертикальне планування території з ухилом 0,005 – 0,001.

Рослинний світ

Озеленення території проведене шляхом рядової посадки дерев та чагарників вздовж автодоріг та тротуарів. На вільних від забудови ділянках проводиться посів газонів і багаторічних трав. Асортимент зелених насаджень підбирається з газостійких порід. Озеленення території навколо основних виробництв – 40-46%.

Загалом озеленена територія складає 38 га. Дерев на території 25670 шт., впроваджена висадка дерев в СЗЗ, всього посаджено 530 шт. Зроблено додатково 0,7 га квітникових клумб, реконструйовано 21,5 га газонів.

Для зменшення антропогенного впливу можна запроектувати пилозахисні та шумозахисні смуги.

Відходи

В процесі виробництва в досліджуваних цехах утворюються відходи. Серед основних твердих відходів представлені :

- суха неочищена суміш нижчих дикарбонових кислот (НДК);

- відпрацьований катіонід марки КУ – 2 – 8;

- відпрацьований фіто перліт;

- кубові залишки перегонки моноетаноламіну;

- відпрацьовані каталізатори;

- відпрацьований силікагель;

Рідкі відходи виробництва адипінової кислоти: водо кислі, водо лужні стоки; фракції гептанової, спиртової, Х – масла, нітрозні гази цеху адипінової кислоти – знешкоджуються термічним шляхом в цеху АК – 5 виробництва адипінової кислоти у спеціальних реакторах. При термічному розкладі рідких відходів отримають 10% розчин кальцинованої соди, який використовується у виробничому процесі отримання адипінової кислоти, а також як заміна вапняного молока у процесі декарбонізації річкової води.

На підприємстві знаходяться в експлуатації слідуючі склади для зберігання хімічно-небезпечних речовин:

- приходно-витратний склад рідкого аміаку, місткістю 1510 т;

- приходно-витратний склад 25 % аміачної води, місткістю 6000 т;

- приходно-витратний склад азотної кислоти, місткістю 1440 т;

- приходно-витратний базовий склад виробництва адипінової кислоти місткістю:

а) бензол – 2400 т;

б) циклогексан – 1000 т;

в) циклогексанол – 1000 т;

г) циклогексанон – 100 т.

Всі склади виконано згідно проекту та відповідають вимогам діючих нормативних документів.

З метою посилення контролю за екологічним станом місць видалення відходів на території підприємства, оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище відповідно до статті 28 Закону України „Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів” підприємством розроблені та погоджені паспорти місць видалення відходів на накопичувач для зберігання токсичних відходів, полігон для складування побутових відходів.

Порушень при зберіганні та транспортуванні відходів не виявлено.

Вплив на соціальну сферу

Виконана оцінка ступеня впливу діяльності досліджуваних цехів на стан атмосфери підтвердила, що забруднюючі речовини, які надходять в атмосферне повітря при експлуатації технологічного обладнання, не здійснюють додаткового впливу на стан атмосфери населених пунктів селітебної зони підприємства.

Експлуатація технологічного обладнання досліджуваних цехів не приведе до забруднення ґрунтів та водних об’єктів.

Вплив досліджуваних цехів на стан соціальних умов та здоров’я населення, яке проживає в районі впливу підприємства, оцінюється як мінімальне і не вимагає додаткових заходів, щодо зниження цього впливу.

2. Прогноз

ВАТ „Рівнеазот” є найбільшим підприємством Рівненського району та найбільшим платником зборів за забруднення навколишнього середовища м. Рівне.

Сучасні технологічні процеси, що використовуються на підприємстві, забезпечують допустимі в межах нормативу забруднення природного середовища викидами в атмосферне повітря та скидами у водойми. Кількість відходів, що утворюються в процесі виробництва відповідає встановленим лімітам. Загалом, вплив підприємства є допустимим.

Найближчим часом можливе запровадження нових виробництв по переробці відходів у готову продукцію. Є можливість впровадження установок по переробці фосфогіпсу.

При виробництві адипінової кислоти відходом виробництва є неочищена суміш нижчих дикарбонових кислот (НДК). Дана суміш є товарним продуктом, але має низький попит через значне забруднення смолами. Тому доцільно було б запровадити установку з очищення НДК.

Для безперебійного збору інформації про викиди забруднюючих речовин в атмосферу можливе впровадження в дію автоматизованої системи контролю за джерелами викидів.

Можливе також запровадження „зелених” технологій, що виключають утворення відходів, стічних вод чи пило газових викидів в процесі виробництва.

3. Пропозиції

Висновок екологічної експертизи позитивний.

Проте на підприємстві необхідно:

- узгодити з органами СЕН місця тимчасового утримання відходів;

- контролювати термін дії дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення та утилізацію отруйних речовин;

- в зв’язку з закінченням терміну дії дозволів на зберігання і використання бензолу, виробництво, використання і зберігання аміаку та азотної кислоти неконцентрованої необхідно нажати пакет документів для їх отримання;

- внести необхідні зміни у дозволи на розміщення відходів внаслідок впровадження нових виробництв;

- використання замкнутих технологічних циклів, що дає можливість максимально знизити утворення відходів;

- внаслідок впровадження нових установок внести зміни у дозволи на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- передбачити в інвентаризації джерел нові джерела викидів;

- встановити систему контролю за новоутвореними джерелами;

- запровадити контроль за викидами окремих речовин автоматизованою системою контролю (АСК) ;

- контролювати відповідність фактичних обсягів викидів проектним концентраціям ГДВ;

- контролювати ефективність очистки газопилових сумішей очисними установками;

- проводити всі необхідні заходи у випадку виникнення надзвичайних ситуацій, з метою запобіганню надходженню великої кількості забруднюючих речовин в природне середовище;

- облаштовувати резервні газоочисні обладнання;

- проводити ремонт газоочисних установок у випадку їх зношення;

- використовувати водооборотні цикли;

- контролювати ефективність очистки стічних вод;

- контролювати щоб забір води з р. Горинь та артезіанських свердловин не перевищував встановлених лімітів;

- проводити ремонт очисних споруд в разі необхідності;

- виключати скид виробничих стічних вод у водойми без очистки;

- запровадити пило захисні та шумозахисні смуги зелених насаджень;

- забезпечити грошове відшкодування за забруднення навколишнього середовища згідно постанови КМУ від 01.03.99 №303 та доповнень до неї;

- забезпечити сплату ресурсних платежів за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення та плата за землю.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?