Дипломна робота «Роль України у світовому господарстві», 2009 рік

З предмету Міжнародна економіка · додано 17.02.2009 15:55 · від Татьяна · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Суть світового господарства і основні етапи його розвитку 7 1.1. Поняття світового господарства 7 1.2. Передумови і основні етапи розвитку світового господарства 13 1.3. Сутність та основні ознаки процесу глобалізації сучасного світового господарства 20 1.4. Зовнішньоекономічна діяльність України: види, напрями, нормативно-правове забезпечення 30 Розділ 2. Аналіз сучасного стану україни у світовому господарстві 41 2.1. Зовнішня торгівля України товарами 41 2.2. Зовнішня торгівля України послугами 45 2.3. Україна у системі міжнародного інвестування 50 2.4. Аналіз стратегії розвитку Агропромислового комплексу України в умовах глобалізації 56 Розділ 3. Роль та місце україни у світовому господарстві: проблеми та перспективи розвитку 68 3.1. Значення України для ЄС в Європейській політиці сусідства 68 3.2. Основні проблеми інтеграції України у світове господарство 77 3.3. Шляхи вирішення проблем і ключові завдання економічної політики України до 2015 року 91 Висновки 99 Список використаної літератури 105 Додатки 111

Висновок

У результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу розробки теоретичних підходів і науково-практичних рекомендацій щодо активізації інтеграції України до світового господарства. В результаті здійсненого дослідження зроблено такі висновки:

Світове господарство являє собою сукупність національних економік, взаємозв'язаних міжнародним поділом праці, науково-технічною та виробничою кооперацією, міжнародною торгівлею, валютним, кредитним та іншими економічними відносинами. Міжнародні економічні відносини визначаються рівнем зрілості продуктивних сил і виробничих відносин у різних національних господарствах і, крім того, обумовлюються особливостями економічної політики.

Сучасне світове господарство склалося в результаті тривалого історичного процесу, багатовікової еволюції продуктивних сил, поглиблення міжнародного поділу праці, поступового включення національних економік у загальну систему світових господарських зв'язків. Основними рисам сучасного світового господарства є: високий ступінь розвитку міжнародного поділу праці, учасниками якого є практично всі країни світу; наявність істотних економічних, соціальних та політичних відмінностей між суб'єктами світового господарства; панування товарних форм економічних зв'язків між учасниками світових господарських відносин; встановлення на світовому ринку динамічної відповідності попиту та пропозиції, об'єктами яких є основні види продукції, що надходять у світовий товарообіг; створення передумов більш вільного переміщення товарів, капіталів та робочої сили.

Економічна інтеграція становить собою об'єктивний процес об'єднання виробничих і науково-технічних можливостей різних кран з метою підвищення ефективності виробництва кожної з них та підвищення рівня життя населення. Найбільш повно економічну інтеграцію характеризують такі риси: наявність міждержавного регулювання економічних процесів; поступове формування на базі національних економік регіонального господарського комплексу із загальною структурою відтворення; усунення адміністративних і економічних перешкод вільному рухові товарів, робочої сили і фінансових ресурсів у межах регіону; зближення внутрішніх економічних умов у державах, які беруть участь в інтеграційних об'єднаннях.

Однією з основних ознак сучасного розвитку світового господарства є розгортання процесів глобалізації, які справляють суттєвий вплив на систему міжнародних економічних відносин, трансформують напрями і визначають тенденції розвитку національних економік. Під глобалізацією світового господарства розуміють процес посилення взаємозв’язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг, фінансів; становленні глобального інформаційного простору, перетворенні знання в основний елемент суспільного багатства, виході бізнесу за національні кордони через формування ТНК, впровадженні і домінуванні в повсякденній практиці міжнародних відносин і внутрішньополітичного життя народів принципово нових і універсальних ліберально-демократичних цінностей тощо.

Сфери зовнішньоекономічної діяльності господарюючих суб’єктів в Україні поступово охоплюють всі напрями, які існують в світовій практиці. Обмеження передбачені в законодавчому порядку лише на соціально небезпечні напрями, такі як торгівля зброєю, наркотиками тощо. Ці галузі є винятковою прерогативою держави. Правову основу ЗЕД в Україні складає Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 р. 6 з подальшими змінами та доповненнями. Він визначає зовнішньоекономічну діяльність як діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудовану на взаємовідносинах між ними, яка має місце на території України і за її межами. Даний Закон України фактично скасував монополію держави у здійсненні ЗЕД; визначив певне коло суб’єктів ЗЕД: фізичних осіб – громадян України, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та державних органів; започаткував правила регулювання усіх видів ЗЕД в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію у галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв’язки у галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг.

Зовнішня торгівля є важливою і історично першою формою міжнародних економічних відносин. Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими країнами світу. Вона складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів. В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю. За даними проведеного аналізу, за І квартал 2008р. експорт товарів в Україні склав 13790,7 млн.дол. США, імпорт – 16233,2 млн.дол.США. Порівняно з відповідним періодом 2007р. експорт збільшився на 28,5%. Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами зі 199 країн світу. Обсяги експортних поставок до країн СНД становили 35,9% від загального обсягу експорту, Європи – 28,8% (у т.ч. до країн Європейського Союзу – 27,1%), Азії – 24,1%, Америки – 5,9%, Африки – 5 %. У порівнянні з І кварталом 2007р. збільшились обсяги експорту товарів до Азії (у 1,5 раза), Америки (на 37,8%), країн СНД (на 30,3%), Австралії і Океанії (на 29%), Європи (на 12,9%), Африки (на 11,1%).

Обсяг ринку послуг складає приблизно 25% світового товарного обігу, причому темп росту даного сектору світової економіки значно перевищує темп росту світового товарного обігу. Також торгівлі послугами впливає на зайнятість населення національної економіки в значно більшому ступені, ніж товарний ринок. За даними проведеного аналізу зовнішньої торгівлі послугами в Україні за січень-березень 2008р., експорт послуг склав 2559,2 млн.дол. США, імпорт - 1399 млн.дол. США. Порівняно з січнем-березнем 2007р. експорт збільшився на 40,6%), імпорт - на 43,2%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами становило - 1160,2 млн.дол. (у січні-березні 2007р. - 843,1 млн.дол.).

Розвиток і посилення ефективності господарювання виробничих підприємств України значною (якщо не вирішальною) мірою залежать від загальнодержавного інвестиційного потенціалу, який формується за рахунок різних фінансових джерел, у тім числі іноземних інвестицій. Згідно проведеного аналізу, у І кварталі 2008р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 3244,0 млн.дол. США прямих інвестицій, у т.ч. з країн ЄС надійшло 2587,3 млн.дол. (79,7% загального обсягу), з країн СНД -391,7 млн.дол. (12,1%), з інших країн світу - 265,0 млн.дол. (8,2%). У той же час нерезидентами вилучено капіталу на суму 239,4 млн.дол. У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці тощо, за І квартал 2008р. склав 3364,8 млн.дол., що майже у 4 рази більше приросту за відповідний період попереднього року.

У І кварталі 2008р. з України в економіку інших країн світу спрямовано 12,7 млн.дол. прямих інвестицій. Інвестування здійснювалось переважно у вигляді грошових внесків, частка яких в загальному обсязі складає 85,8%. Таким чином, обсяг прямих інвестицій з України в економіку країн світу на 1 квітня 2008р. склав 6163,6 млн.дол., у т.ч. у країни ЄС - 5931,0 млн.дол. (96,2% загального обсягу), у країни СНД - 180,5 млн.дол. (2,9%), в інші країни світу -52,1 млн.дол. (0,9%).

В контексті вступу України до СОТ, на державному рівні необхідно розробити конкурентну стратегію України в умовах глобалізації ринку, яка повинна включати поліпшення економічної ситуації й інвестиційного клімату в країні, розвиток фінансово-кредитної системи разом з комплексом мір з боку держави, спрямованих на стимулювання виробництва, створення умов для розвитку внутрішнього ринку, пошук ринків збуту на державному рівні (більше активна участь українських дипломатів і торговельних представників у країнах перебування в лобіюванні українських інтересів), стимулювання виробництва й експорту продукції більше високого ступеня готовності, удосконалення експортної інфраструктури.

В ході проведеного дослідження з’ясовано, що Україна є найбільш важливим сусідом і має впливове значення для ЄС:

По-перше, Україна відіграє стратегічну роль у питанні диверсифікації європейської енергетичної безпеки. Підраховано, що на чверть Європа використовує російський газ і близько 90% цього об’єму надходить через Україну.

По-друге, слід підкреслити, що завдяки своєму географічному положенню Україна відіграє важливу роль: чотири із десяти європейських транспортних коридорів проходять через країну.

По-третє, як найменш насичений серед східноєвропейських ринків, Україна демонструє швидкий розвиток в інвестиційній сфері. Поліпшення бізнес-середовища і потенціальна можливість вступу до СОТ й надалі заохочує увагу закордонних інвесторів. У країні 73% інвестицій надходить із ЄС.

Четверте. Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) є пріоритетом у стратегії європейської інтеграції нашої країни і одним із пунктів Плану дій Україна – ЄС. Членство в СОТ дозволить ЄС та Україні підписати поглиблену угоду про вільну торгівлю.

Отже, як бачимо, Україна має досить складний шлях до європейської інтеграції, проте він є стратегічним, законодавчо закріпленим курсом нашої країни. Створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС є першим кроком у напрямку економічної інтеграції та доступу України до внутрішнього ринку ЄС.

В України є необхідні передумови не тільки для економічного зростання, але й для економічного і соціального процвітання. Насамперед це значні людські, технологічні, виробничі і природні ресурси: підприємливі та освічені люди нового покоління, виробничий і науково-технічний потенціал, що послугує стартовим майданчиком переходу до зростання, яке створює конкурентну основу економіки.

Стратегічними орієнтирами середньострокового соціально-економічного розвитку України мають бути:

 якомога скоріший вихід на обсяги національного виробництва кінця 1980-х рр., але зі структурою економіки, обумовленою переходом до ринкової економіки;

 вихід на стандарти добробуту, притаманні «країнам середнього достатку» (у тому числі середньодушовий ВВП за паритетом купівельної спроможності – 12–15 тис. дол. США);

 підтримання наукового і технологічного потенціалу України за напрямами, здатними забезпечити її конкурентні переваги та національну безпеку;

 створення найбільш сприятливих умов участі країни в процесах глобального економічного розвитку та європейських інтеграційних процесах.

Ключовим завданням економічної політики України до 2015 року є перехід від експортно-сировинного до інвестиційно-інноваційного типу економічного розвитку.

Таким чином, період 2008–2015 рр. має стати важливим етапом прискорення економічного та соціального розвитку України шляхом здійснення прогресивного характеру структурних перетворень в економіці, поглиблення її зовнішньої інтегрованості та значного поліпшення діяльності ринкових інститутів, оскільки за протилежних умов Україна буде все більше і більше відноситися до числа країн з повністю залежним розвитком, в якій рівень соціальних протиріч буде нагромаджуватися. Отже, мова має йти про створення умов для ефективного і динамічного економічного зростання, що базується на інвестиціях та інноваціях, які забезпечать структурно-технологічну модернізацію вітчизняної економіки та стабільне підвищення добробуту громадян України. Останнє стає головною стратегічною метою економічної політики держави.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення