Підтримка сайту

Курсова робота «Розвиток і розміщення сільського господарства світу», 2007 рік

З предмету РПС · додано 11.02.2009 11:52 · від Наташа · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 1. Значення агропромислового комплексу в господарстві світу. 2. Закономірності і фактори розвитку сільського господарства. 3. Структура та сучасний стан сільського господарства світу. 4. Світова агропродовольча система. 5. Проблеми і перспективи розвитку світового сільського господарства. Висновки Список використаної літератури

Висновок

У XX ст. розпочалося докорінне технічне переоснащення сільськогосподарського виробництва. На зміну традиційній кінській силі прийшов трактор як основа енергетичної потужності сільського господарства. Масове технічне переоснащення розпочалося у 30-ті роки в Північній Америці, а відтак у повоєнній Європі і Японії. Наприкінці 60-х — на початку 70-х років воно торкнулось і деяких країн, що розвиваються. Новий етап індустріалізації сільського господарства припав на кінець 70-х і початок 80-х років. Він характеризувався впровадженням принципово нової технологічної бази: більш досконалих двигунів і принципово нового обладнання, нових ґрунтозахисних технологій, хімізації, селекційної і племінної роботи, розширювалося гідромеліоративне будівництво, впроваджувалися рухомі зрошувальні системи тощо.

За останні десятиріччя знизилася частка сільського господарства у валовому внутрішньому продукті (ВНП). Нині цей показник для розвинених країн коливається у діапазоні до 2% (Англія, Німеччина, США, Бельгія. Австрія, Японія; від 3 до 6% (Італія, Австралія. Нідерланди, Фінляндія). У країнах, що розвиваються, сільськогосподарське виробництво відіграє значно більшу роль. Частка сільського господарства у ВНП може бути в 4-5, а то й у кільканадцять разів вищою. Так, для більшості азіатських країн вона становить 20-40%, а для країн Центральної Африки — 40% і більше.

Частка сільського господарства в Україні становила 15,0 % (1999 р.).

Та все ж продуктів харчування в країнах "третього світу" не вистачає, особливо білкового походження — м'яса, молока. Наприклад, якщо в країнах Азії, Африки і Латинської Америки проживає 75% населення світу, у розвішених країнах — 16%, у Центральній Європі і колишньому СРСР — 9%, то виробництво м'яса і молока у вказаних макрорегіонах відповідно 35,5; 23,9; 6,3% і 47,0; 18,2 і 28,5%. Частка рослинницької продукції є вищою. Так, за виробництвом зерна для країн, що розвиваються, інша становить 54,7, для розвинених — 28,9 і для країн, що йдуть шляхом ринкових перетворень, — 16,4%.

За останні десятиріччя суттєво змінилася структура сільськогосподарського виробництва, у першу чергу змінився попит на основні продукти харчування. Якщо в розвинених країнах відбувається вирівнювання структури і обсягу споживання продовольства, то у країнах, що розвиваються, попит на продукти харчування не зменшується.

У розвинених країнах Європи, а також у США, Канаді, Австралії зріс попит на висококалорійні продукти легкого засвоєння — м'ясо, молоко, яйця, цукор, фрукти, тоді як попит на борошно і продукти з нього зменшився. У Західній Європі показник споживання зерна на одного жителя за останні 50 років знизився на одну третю, а картоплі — більше ніж удвічі.

Пріоритетним напрямком сучасної НТР у цій галузі стала генна і клітинна інженерія. Вона розширила просторові кордони використання нових технологій у сільському господарстві: дала змогу розвивати прибуткове виробництво, навіть там, де раніше займатися сільським господарством було неможливо або невигідно.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення