Курсова робота «Поняття, структура та види правосвідомості», 2002 рік

З предмету Право · додано 07.02.2009 11:20 · від Denya · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 4 Розділ 1. Поняття та соціальне значення правосвідомості 6 Розділ 2.Структура і види правосвідомості 8 Розділ 3. Функції правосвідомості 17 Розділ 4. Правова культура як юридичне явище, що впливає на правосвідомість 19 Розділ 5. Основні шляхи підвищення рівня правосвідомості співробітників державної податкової служби України 23 Висновки 27 Список використаних джерел 30

Висновок

Однією із важливих форм суспільної правосвідомості є правова (юридична) наука, яка займається аналізом і узагальненням державно-правових явищ. Результатами такої діяльності можуть бути правові поняття, ідеї і теорії або концепції. Правова теорія - це найбільш високий рівень відображення правового життя, правових явищ. Теоретичний рівень суспільної правосвідомості обумовлений станом і умовами розвитку юридичної науки і юридичної освіти в суспільстві. Правова теорія може повністю залежати від правової ідеології, як це було в минулі десятиліття в СРСР, коли правова наука, як правило, займалась інтерпретацією ідеологічних установок лідерів партії і держави. Така позиція характерна для авторитарних і тоталітарних режимів. В демократичному суспільстві правова теорія і наука стають джерелом для розвитку і існування правової ідеології. Правова теорія може виражатись в різних формах: загальна теорія права і держави, галузева, теорія окремих правових інститутів, концепції Конституції та інших законів [ 13, c. 196 ].

Надзвичайно важливою формою відображення правових явищ є система права, законодавства і підзаконних нормативних актів. Дуже мало спеціалістів відносять цю систему до структурної частини суспільної правосвідомості. Разом із тим система права і законодавства є результат функціонування суспільної правосвідомості, її суб’єктів: Верховної Ради, Президента, Уряду, юридичної науки і народу в цілому, особливо під час референдумів і загальнонародних обговорень проектів законів. Якість існуючої системи права і законодавства в повній мірі залежить від професійної діяльності представницьких органів влади, а також вищих виконавчо-розпорядчих органів, від рівня теоретичних досліджень в суспільстві і від того, як вони використовуються законодавчою владою. Між суспільною правосвідомістю і системою права і законодавства існує тісний взаємозв’язок, оскільки суб’єкти суспільної правосвідомості повинні знати і поважати діючу систему права і законодавства. Таким чином, суспільна правосвідомість творить право, а право, в свою чергу, впливає на розвиток правосвідомості всіх суб’єктів суспільних відносин. Всі ці взаємозв’язки надзвичайно складні і далеко не завжди позитивні, оскільки система права і законодавства може не завжди виражати і захищати потреби і інтереси всіх соціальних груп населення. На цій підставі у окремих категорій населення може формуватись неповага до законів і проявлятись правовий нігілізм.

Суспільна правосвідомість має різні рівні розвитку, і її не можна розглядати як арифметичну сукупність правосвідомості всіх її суб’єктів. В ній можуть поєднуватись як позитивні, так і негативні ідеї, погляди, почуття і емоції. Вона може мати протиріччя. Для суспільної правосвідомості характерно, щоб її ідеї, теорії і почуття мали масовий вплив, оскільки, за висловом В.І. Леніна, досягнутим потрібно вважати те, що ввійшло в побут, в звички людей. Тобто рівень правосвідомості суспільства можна визначити станом законності і правопорядку, рівнем правомірної діяльності і поведінки всіх суб’єктів суспільних відносин. В зв’язку із цим надзвичайно велике значення має формування поваги до права і закону серед різних соціальних груп населення, в трудових колективах, а також службовців державного апарату [ 3, c. 211 ].

Суть суспільної правосвідомості зводиться до правового пізнання і відображення економічних, політичних і соціальних закономірностей розвитку громадянського суспільства і держави і оформлення їх в системі діючого права і законодавства. В системі права і законодавства повинні бути закріплені потреби і інтереси класів, національностей, соціальних груп і окремої особистості, а також державні потреби і інтереси, виражені в формі юридичних прав і обов'язків. На жаль багато соціальних явищ і закономірностей не пізнані, деякі з них ще не усвідомлені або не можуть бути юридично оформлені.

Суть суспільної правосвідомості проявляється в її функціях: пізнання, відображення правових явищ, регулююча, охоронна, прогнозуюча, моделююча, конструктивна і деструктивна, комунікативна, правового мислення, евристична, трансформаційна, емоційна, мотиваційна, оціночна тощо. Ці функції дуже тісно пов’язані із функціями юридичної науки права, держави й інших суб’єктів суспільних відносин. Суспільна правосвідомість відіграє важливу роль в правотворчому процесі, реалізації і застосуванні права.

Таким чином, суспільну правосвідомість можна визначити як систему певних суспільних психічних процесів і їх результатів, які мають різний динамічний чи статичний характер. З позицій результатів і станів можна сказати, що вона зводиться в інтелектуальній сфері до правової ідеології, яка найбільш виражена в системі діючого і бажаного права і законодавства; до системи правових понять, ідей, принципів, теорій і концепцій; до системи юридичної науки. В емоційній сфері вона зводиться до правових почуттів, емоцій і відчуттів, а в вольовій сфері - до мотивів, позицій, орієнтацій, установок, які мають, як правило, масовий характер.

Дати універсальне визначення суспільної правосвідомості дуже важко, оскільки це складне явище, так як вона відображає ще складніші закономірності розвитку правових явищ, права і правовідносин.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?