Курсова робота «Соціальна робота в соціальних службах для молоді», 2006 рік

З предмету Соціальна робота · додано 23.01.2009 20:57 · від Виталий · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Теоретичні засади організації діяльності центрів соціальних служб для молоді 5 1.1. Аспекти організації роботи і особливості діяльності центрів соціальних служб для молоді 5 1.2. Загальна характеристика соціальних послуг 6 1.2.1. Загальні положення про центри соціальних служб для молоді 6 1.2.2. Загальна характеристика мережі спеціалізованих формувань при центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді в 2006 році. 8 1.3. Реалізація молодіжної політики в системі соціальних служб для молоді 10 Розділ 2. Форми і методи роботи соціальних служб для молоді 14 2.1. Робота з різними групами клієнтів соціальних служб 14 2.1.1. Основні принципи роботи з різними групами клієнтів соціальних служб 14 2.1.2. Схема соціальної роботи з клієнтом соціальних служб 17 2.1.3. Взаємодія соціального працівника з клієнтом соціальних служб 19 2.1.4. Методи та методи соціальної роботи, що використовується працівником соціальної служби з клієнтом 23 2.2. Форми і методи роботи ЦССМ в Рівненській області та м. Кузнецовськ 26 2.2.1. Характеристика стану Рівненської міської соціальної служби для молоді 26 2.2.2. Характеристика стану Кузнецовської міської соціальної служби для молоді 29 2.3. Результати соціологічного дослідження «Ставлення громадськості до надання соціальних послуг у Рівненській та Волинській областях». 31 Висновки 39 Список використаної літератури 42 Додатки 43 Додаток 1. 44 Додаток 2. 46

Висновок

Дослідивши тему “Соціальна робота в соціальних службах для молоді” можна сказати, що майже 89% сімей та молоді потребують допомоги психолога для того, що вирішити свої проблеми, з якими вони не в змозі опиратися, це розлучення, безпліддя та багато інших причин. Сучасні економічні перетворення, демографічні проблеми, криза в політиці, культурі – все це відбивається на життєдіяльності сім’ї, при цьому поглиблюється її дезорганізація. В Україні налічується близько 10,3 млн. молоді (віком від 15 до 28 років), що становить 19,1 % загальної кількості населення.

Основні шляхи вирішення психологічних проблем, які виникають у молоді та сім’ях: створення консультативних пунктів, кабінетів консультативних служб, в тому числі виїзних для роботи з сільською сім’єю, діяльність центрів “Родинний дім” тощо. Але найбільш поширеною і ефективною стала робота клубів молодої сім’ї, які приваблюють молодь та сім’ї, які тільки створилися, своєю демократичністю, доброзичливими взаємостосунками з клієнтами, розвитком ініціативи членів клубу, їх творчого підходу до роботи з різними категоріями сімей. При центрах соціальних служб для молоді України працює понад 250 таких клубів. Однією ефективних форм роботи стали культурно-масові розважальні, конкурсні роботи. Основні структури, що застосовуються – це консультпункти, кабінети екстреної психологічної допомоги, телефон довіри, тренінгові центри. І саме, завдяки їх функціонуванню, проводяться тестування, анкетування, психоемоційні тренінги, бесіди-консультації та інші. Соціальне консультування – це вид соціальної роботи, в якому соціальний працівник допомагає клієнту вивчити і зрозуміти існування проблеми і розглянути різні відповіді, які можуть бути надані для вирішення. Соціальний працівник рекомендує будь-які дії, які розглядаються і дає поради, вказівки на альтернативу надання допомоги, забезпечує необхідною інформацією. Психологічне консультування в сім’ї допомагає узгоджувати, задовольняти потреби, які пов’язані з сім’єю, оптимізувати сімейну структуру, сприяє розвитку сім’ї, допомагає в подоланні сімейних конфліктів, вихованні дітей. Консультування може здійснюватися як з усією сім’єю, так і з окремими її членами на різних етапах досвіду. Таким чином, консультування – це взаємодія учасників цього процесу, яка відбувається за їх згодою, на основі позитивної мотивації та учасників усвідомлю вальної мети – розв’язання проблем сім’ї та її членів. На даний час дуже поширеним видом психологічної консультативної допомоги являється телефон довіри. Особливо часто по таку допомогу звертаються підлітки та молодь, які потрапили у скрутну життєву ситуацію і через це не бачать свого майбутнього, тобто самі не спроможні знайти вихід з цього становища. Телефон довіри працює за анонімним режимом з боку клієнта, який звертається по допомогу і зберігає конфіденційність інформації. Проблеми сім’ї з якими звертаються по телефону до консультанта: дитячо-батьківські проблеми сімейно-інтимні проблеми, втрата сенсу життя, невдачі у житті і роботі, відчуття безцільності існування, непотрібності, самостійності у повній і неповній сім’ї, ранні сексуальні проблеми у дівчат та хлопців, кризи особистості. Телефон довіри – короткочасна допомога, яка може у будь-яку мить бути перервана тим, хто дзвонить. Але його позитивна сторона для клієнта – відсутність страху прийти особисто на консультацію, гарантоване невтручання у долю клієнта. Телефонне консультування має свою специфіку: консультант здійснює консультування і не бачить реакції співрозмовника, його самого, що ускладнює контакт з ним. У такому спілкуванні важливо виявляти тактовність, компетентність, доброзичливість, симпатію, стримати свої емоції і терпляче слухати співрозмовника, скеровуючи його на сутність проблем. Про людину можна одержати дані за її емоційним станом: важливість проблеми для неї, її настрій, мета дзвінка. Така робота передбачає допомогти людям знайти душевну рівновагу, почуття безпеки, навчити їх долати стресові ситуації, труднощі, поважати і розуміти себе та близьких людей. Завдяки телевізійним передачам молодь може знайти вирішення своїх проблем і місце у суспільстві.

Оцінюючи обсяг надання соціальних послуг, респонденти вважають, що соціальні служби, хоч і допомагають уразливим групам населення, але недостатньо (51%). На думку 25% опитаних, допомога соціальних служб є радше формальною. А говорячи про ефективність таких послуг для населення, понад половина опитаних вважає, що нинішній перелік соціальних послуг відповідає лише мінімальним потребам уразливих груп (55%). При цьому, висловлюючи свою думку про безоплатні соціальні послуги, понад третина респондентів (35%) вважає, що якщо ці послуги безоплатні, то вони недоступні для багатьох людей (великі черги, надання їх лише знайомим тощо). Під час ФГД позитивну оцінку учасників серед діючих соціальних установ отримала лише служба зайнятості. Як у містах, так і у селах респонденти зазначили, що отримували виплати по безробіттю, проходили навчання (перекваліфікацію) та отримували роботу за допомогою «біржі труда».

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали