Реферат «Андріївська церква у Києві», 2006 рік

З предмету Культура · додано 23.01.2009 14:03 · від agniya777 · Додати в закладки
8 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ. Розділ І. Будівництво Андріївської церкви; 1.1. Історія наддніпровської кручі. Початок будівництва храму. 1.2. Занепад і відродження Андріївської церкви Розділ ІІ. Архітектурна композиція та художнє оформлення Андріївської церкви; 2.1. Декоративне оздоблення храму 2.2. Живопис Андріївської церкви Висновки. Список джерел. Список ілюстрацій.

Висновок

Характерною рисою розвитку культури українських земель у XVII-XVIIIст. було використання в архітектурі та мистецтві стилю бароко, який особливо динамічно розвився і в українській поезії ( І. Величковський, С. Яв орський, Д. Туптало, Г. Сковорода ). Бароко (від італійського barocco – вибагливий, примхливий) – це стиль, якому притаманні підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції.

Стиль бароко виник в Італії в кінці XVI в. і прийшов на зміну стилю Відродження в результаті кризи гуманістичної ренесансної культури.

У XVII в. бароко розповсюдився не тільки на українських землях, а й в більшості європейських країн. Причому в одних наслідували італійським першоджерелам, в інших – сприйняли лише окремі, найбільш відповідні пануючим в країні смакам і художнім традиціям особливості стилю.

Переваги стилю проявилися у виключно сильного по художній виразності принципу створення архітектурних ансамблів і дивовижному умінні органічно вписувати архітектуру в навколишню природу. Головне в ньому – вразити уяву людини незвичайним, вплинути на його відчуття.

На Україні бароко характеризується своєрідними особливостями, зокрема використанням традицій народного мистецтва.

Причини поширення цього стилю на Україні є те, що він значною мірою відповідає ментальності українців, оскільки органічно поєднував відчуття святковості, динамічності, яскравої багатобарвності світу з ліричною, поетичною, філософською сентиментальністю. До того ж українці тією чи іншою мірою мали контакти зі Сходом, у сфері мистецтва тяжіли до пишності, емоційності, декоративності, а саме ці елементи становили основу барокового стилю.

На Правобережжі бароко розвивалося на основі європейської традиції і було досить близьким до свого першоджерела. Що ж стосується Гетьманщини та Слобідської України, то тут під впливом канонів давньоруського мурованого будівництва та традицій дерев’яного конструювання сформувався оригінальний варіант барокової архітектури, який отримав назву „українського” або „козацького” бароко. Перлинами цього національно забарвленого стилю стали Андріївська і Покровські церкви у Києві, Троїцький храм у Чернігові, храм Воздвиженського монастиря в Полтаві( 3 О.Д. Бойко „Історія України” стор.183).

Українське бароко відрізнялось від західноєвропейського більшою зваженістю, поміркованістю у декоративності, спокійністю форм. Найпомітнішим був місцевий вплив в архітектурі.

Побудована в Києві у 1847 р. Андріївська церква – архітектурний шедевр світового значення. Вибір місця для будівництва не випадковий. На пагорбі, домінуючому над Подолом, храм завершував головну вулицю Києва. Центрична, об'ємна композиція нової будівлі зумовлена із самого початку. Андріївська церква – одне з ранніх творів архітектора Растреллі, в якому він вперше звернувся до національних композиційних особливостей російської архітектури. Стрункий силует із стрімко злітаючим вгору високим куполом, що завершується барочною главкой і чотирма тонкими башточками, поставленими по діагоналі подкупольного квадрата і що створюють традиційне пятиглав’я, з усіх боків читається на тлі неба. Церква казково красива в панорамі прекрасних київських придніпровських горбів. Нарядність її підкреслена великою кількістю пластики, світлою гаммою бірюзових стін, білих колон і золотих капітелей і деталей декору.

Дослідники архітектурної спадщини доби Бароко виділяють два види храмових споруд на Україні.

Андріївська церква відноситься до другого типу церков і є результатом переведення в камінь улюблених у дерев’яному народному будівництві типів тридільної, триверхової і хрещатої п’ятиверхової церкви. Вона поєднує бароковий почерк В. Растреллі з принципами українського хрещатого храму. („Українська та зарубіжна культура” За редакцією доктора історичних наук, професора Л.Є. Дещинського).

Отже, наприкінці XVII-XVIIIст. У розвитку культури України відбулися помітні зміни та зрушення. Характерними рисами культурного процесу в українських земля цієї доби були урізноманітнення форм культурного життя та методів і засобів художнього самовиразу.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 8 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали