Курсова робота «Договір лізингу», 2009 рік

З предмету Право · додано 21.01.2009 21:09 · від Олександр · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 1.Поняття та ознаки договору лізингу 2.Істотні умови за договором лізингу 3.Права та обов’язки сторін за договором лізингу 4.Цивільно-правова відповідальність сторін за договором лізингу Висновки Література

Висновок

В цій курсовій роботі я зробив спробу як най повніше розкрити поняття, правову природу та основні ознаки договору лізингу.

Україна стала на шлях глибоких соціально-економічних перетворень, неодмінною умовою успішного здійснення яких є розвиток виробничої сфери. Усім відомо, що нині виробничо-технічна база нашої держави перебуває в стадії занепаду: процес заміни застарілих та зношених машин та обладнання, по суті припинено. Тому необхідно використовувати альтернативні методи фінансування витрат на оновлення матеріальної бази і модифікацію виробництва. Однією з таких альтернатив може стати лізинг - ефективний інструмент оновлення основних фондів без значних одноразових витрат капіталу.

Зростання значення в останні роки лізингових угод викликало необхідність його законодавчого регулювання. На відміну від ЦК 1963 р., який не передбачав договору лізингу, в ЦК 2003 р. (ст.ст.806-809) містяться загальні правила щодо лізингу. Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює договір лізингу, є Закон "Про лізинг". Основними нормативними актами в сфері регулювання лізингових відносин є ЦК (§ 6 гл. 58), ГК (ст. 292), а також Закон "Про фінансовий лізинг".

Згідно зі ст.806 ЦК договір лізингу — це договір, за яким одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій (лізингоодержувачу) в користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Одним із видів лізингу відповідно до Закону є фінансовий лізинг, що визначений як договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної на день укладення договору.Оперативний лізинг -- це короткострокове здавання в оренду машин, приладів, апаратури. Він вигідний у тому випадку, якщо технічні засоби потрібні час від часу для проведення яких-небудь робіт.

Відмінність між фінансовим і оперативним лізингом відповідно до законодавства можна визначити за двома критеріями: строком лізингу і кількістю учасників відносин лізингу.

Закон містить істотне обмеження щодо сторін у договорі лізингу — ними можуть бути лише суб'єкти підприємництва.

Законодавство України передбачає два різновиди істотних умов лізингових угод: істотні умови, які є обов’язковими відповідно до вимог закону; та істотні умови, які мають бути внесені у договір за заявою хоча б однієї із сторін. При цьому за будь-яких умов сторони мають погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно із ЗУ «Про фінансовий лізинг» істотними за законом умовами договорів фінансового лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом фінансового лізингу; розмір лізингових платежів.

Особливістю договору лізингу є те, що строк цього договору залежить від його виду і мінімальна тривалість строку дії договору визначається з урахуванням строку амортизації вартості об'єкта лізингу.

Ст. 11 Закону «Про фінансовий Лізинг» встановила права та обов’язки сторін за договором лізингу. Договір прямого лізингу вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов, тобто є консенсуальним.

Пункт 3 ч.І ст.ІІ і п.2 ч.І ст.12 Закону встановлюють право лізингодавця та лізингоодєржувача вимагати відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дій або бездіяльності контрагента за договором при виконанні умов договору.

Закон "Про лізинг" не містить спеціальних правил, що стосуються припинення або розірвання договору лізингу. Отже, до нього можуть бути застосовані загальні правила ЦК щодо припинення договору оренди (майнового найму), якщо це не суперечить сутності договору.

Згідно з п.2 ст.6 Закону договір лізингу має бути укладений у письмовій формі та відповідати вимогам законодавства України.

Якого ж висновку я дійшов працюючи над даною темою? Я більш схильний поділяти думку науковців, що виділяють лізинг як окремий інститут в договірному праві України. За правовими наслідками до яких прагнуть сторони при укладенні договору, лізинг відносять до групи договорів про передачу майна в тимчасове користування. Це, звичайно, не означає ототожнення лізингу та найму (оренди). Зокрема, у фінансовому лізингу, за загальним правилом, ризик випадкової загибелі та витрати на капітальний ремонт майна несе лізингоодержувач, на відміну від найму, де ризик втрати та витрати на капітальний ремонт несе власник (наймодавець).

Щодо позики, то принциповою відмінністю є те, що при лізингу у користування передаються неспоживчі речі, визначенні індивідуальними ознаками. Не потрібно доводити, що саме характер та властивості майна є підставою розмежування лізингу та кредитного договору (позики).

Звичайно в українському законодавстві ще існують певні невизначеності та суперечності, але враховуючи велике значення договору фінансового лізингу у інвестиційній діяльності в країні, варто продовжити розвиток лізингу як окремого інституту у цивільно-правових відносинах.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення

  • Оренда та лізинг як засіб залучення інвестицій — Шлійко А.В.