Дипломна робота «Джерела земельного права», 2006 рік

З предмету Право · додано 24.10.2008 13:05 · від kseniya_www · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Загальна характеристика джерел земельного права 6.1.1. Поняття та особливості джерел земельного права 6 1.2. Класифікація джерел земельного права 18 Розділ 2. Конституційні засади джерел земельного права 32. Розділ 3. Види джерел земельного права за юридичною силою 45.3.1. Закони як джерела земельного права 45 3.2. Земельний кодекс України як джерело земельного права 58 3.3. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права 75 Висновки 82 Список використаної літератури 86

Висновок

Земельне право включає в себе систему земельно-правових інститутів, які закріплюють земельні відносини в суспільстві.

Система земельного права — це цілісна і послідовна сукупність теоретичних положень, принципів і земельно-правових норм, взаємопов'язаних і об'єднаних регулюванням специфічних суспільних відносин у галузі земельних відно­син. Система земельного права — це його структура, будова і внутрішня форма організації теоретичних положень і земельно-правових норм, які є елементами системи. Ці елементи об'єднані в певні групи за ознакою однорідності суспільних відносин, на регулювання яких вони спрямовані.

Під джерелами права вчені-правники розуміють ті форми, в яких закріплюються загальнообов'язкові правила поведінки, тобто правові норми, які, власне, складають об'єктивне юридичне право. Тобто, під джерелами права слід розуміти форми об'єктивізації правових норм, які служать ознаками їхньої обов'язковості в даному суспільстві і в даний час.

Характеристика джерел земельного права базується на уявленнях про поняття джерел права, які розробляються наукою теорії права, а також на застосуванні цих уявлень до галузі земельного права.

Джерелом земельного права є нормативно-правові акти, які регулюють земельні відносини. Структура земельного законодавства є формою організації системи земельних нормативних актів. Якщо земельне право — це сукупність юри­дичних норм, то земельне законодавство — це система нормативних актів. Якщо земельне право можна розглядати як внутрішню форму права, зміст якого визначається соціально-економічними особливостями суспільних відносин, що ним регулюються, то земельне законодавство — зовнішня форма права, тісно зв'язана з його змістом. Отже, земельне право становить зміст земельного законодавства, а законодавство є формою вираження земельного права.

Нормативно-правовий акт – це документ, прийнятий у визначеному порядку компетентним державним органом, у якому містяться норми права. У нашій правовій системі нормативно правовий акт є основним джерелом права. Нормативно-правові акти поділяють на закони та підзаконні нормативно-правові акти.

Закони – це нормативно-правові акти, що видаються законодавчими органами (у нашій державі – Верховною Радою України), мають вищу юридичну силу і регулюють найважливіші суспільні відносини. Закони зазвичай поділяються на конституційні та звичайні.

Найважливішими нормативними актами є закони. Вони поділяються на основні (конституційні) і звичайні.

Конституція як основний закон держави є основою структури всього законодавства і займає центральне місце серед джерел земельного права.

Після Конституції України вищу юридичну силу мають закони. Центральне місце серед законів в галузі земельного права займає Земельний кодекс України.

Сучасне значення кодексу полягає в тому, то вій регулює головні питання щодо власності та використання земель. У ньому закріплені права та обов'язки власників землі та землекористувачів. Важливе значення мають норми Земельного кодексу, які визначають правовий режим різних категорій земель: земель сільськогосподарського призначення; земель населених пунктів; земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення; земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; земель лісового фонду; земель водного фонду; земель запасу. Земельній кодекс передбачає комплекс заходів щодо забезпечення охорони земель, регулює питання державного контролю за використанням і охороною земель, ведення державного земельного кадастру та інші.

7 лютого 1991 р. був прийнятий Закон «Про власність», в якому серед загальних положень про власність регламентується право приватної власності на землю, гарантується захист права власності громадян на землю. Законом у від 20 січня 1992 р. «Про форми власності на землю» було запроваджено в Україні поряд з державною колективну і приватну форми власності, причому всі форми власності на землю визнані рівними. Закон в України від 3 липня 1992 р. «Про платню за землю» визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння податку.

Серед законів, норми яких регулюють земельні відносини, необхідно назвати також Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р., «Про селянське (фермерське) господарство» від 22 червня 1993р., «Про природно-заповідний фонд» від 16 червня 1992р., «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14 лютого в 1992 р. та ін.

До початку 2008 року в Україні створять цивілізований ринок землі. Пункт 21 Універсалу національного єднання, який нещодавно підписали “помаранчеві” та регіонали, передбачає створення земельного ринку не пізніше ніж 1 січня 2008 року. Для Віктора Ющенка це питання принципове. На його думку, будь-яке відтягування створення та правового забезпечення ринку землі в Україні сприяє розширенню лише так званого “земельного базару”, на якому заробляють тільки “тіньовики”.

Тим часом до 1 січня 2007 р. продовжено чинність мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Власне, зробити це, як знаємо, вдавалося через “відсутність належних правових механізмів для нормального функціонування ринку землі”.

Зокрема, згідно із цим документом, Кабінет Міністрів має вдосконалити механізми формування та реалізації державної політики у сфері земельних відносин, поліпшити правове й організаційне забезпечення належного забезпечення державного та місцевого самоврядування земельними ресурсами, визначити основи та порядок придбання земельних ділянок для державних потреб за кошти державного та місцевих бюджетів, встановити вимоги до покупців земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Окрім того, слід визначити механізми державної підтримки забезпечення стабільності цін на землю, вдосконалити порядок організації та проведення земельних торгів, аукціонної діяльності на ринку землі, порядок страхування земельних ділянок і прав на них, механізми забезпечення прозорості укладення угод із відчуження земель державної та комунальної власності, а також здійснення іпотеки земельних ділянок.

Держкомзему доручено впродовж 2006-2007 років створити загальнонаціональний, регіональні та місцеві банки даних про результати експертної грошової оцінки та ціни земельних ділянок. Далі протягом 2007 року планують затвердити всі підзаконні нормативні акти, необхідні для створення земельного ринку.

Метою написання дипломної роботи було висвітлення питань про джерела земельного права. Все це було проаналізовано на прикладі різних законів України, Земельного кодексу та інших нормативно-правових актів. В результаті написання дипломної роботи поставленої мети було досягнуто.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали