Курсова робота «План санації», 2007 рік

З предмету Економіка підприємства · додано 23.01.2008 11:16 · від fox · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ1.Планування бюджету фірми 1.1. План збуту 1.2. Графік очікуваних надходжень коштів 1.3. Виробничий план 1.4. Кошторис прямих витрат на оплату праці 1.5. Кошторис загальнозаводських накладних витрат 1.6. Кошторис товарно-матеріальних запасів на кінець періоду 1.7. Кошторис торгових і адміністративних витрат 1.8. Касовий план 1.9. Прогнозний звіт про прибутки і збитки 1.10. Прогнозний балансовий звіт Розділ 2. Операційний аналіз виробничо-господарської діяльності фірми. 2.1. Розрахунок маржинального прибутку і беззбитковості підприємства 2.2. Розрахунок запасу фінансової міцності 2.3. Розрахунок ефекту операційного важеля й аналіз його динаміки 2.4. Аналіз чутливості фінансових результатів комерційної діяльності до змін ціни і структури витрат Розділ 3. Аналіз фінансового стану фірми та пропозиції його розвитку 4. Висновки 5. Список використаних джерел

Висновок

Сучасна ринкова економіка має складну і розгалужену структуру, яка включає в себе виробничі підприємства різних галузей матеріального виробництва й сфери послуг, бюджетні установи, приватні й сімейні фірми, біржі, банки тощо. Ці підприємницькі структури випускають найрізноманітніші види продукції, надають специфічні послуги та виконують певні роботи. Об’єднує всі ці підприємства те, що всі вони в своїй діяльності формують і використовують фінансові ресурси. Оцінити ефективність їх господарювання можна шляхом співставлення певних фінансових результатів їх діяльності, розраховуючи відповідні показники.

В I розділі курсової роботи розкриті складові частини бюджету фірми (поточний і фінансовий), а також представлено алгоритм розробки цього бюджету. Розрахунки, зроблені в I розділі є основою для операційного аналізу виробничо-господарської діяльності та для аналізу фінансового стану фірми, що наведені у наступних розділах курсової роботи.

Часто виникають ситуації, що впливають на кінцевий фінансовий результат був проведений аналіз чутливості.

Аналіз чутливості фінансових результатів до 10%-вої зміни основних елементів витрат дає відповіді на 2 питання:

1. Як зміниться прибуток при зміні одного з елементів структури витрат;

2. При якій кількості реалізованого товару можна зберегти старий прибуток.

10% - не збільшення ціни приводить до зростання прибутку на 34,9 %, а також дозволяє скоротити обсяг реалізації на 16,8% за умов збереження старого прибутку.

10%-не зниження змінних витрат приведе до зростання прибутку на 17,6%, а також дозволить зменшити обсяг реалізації на 9% за умов збереження вхідного прибутку.

10% - не зниження постійних витрат приведе до зростання прибутку на 7,3%, а також дозволяє зменшити обсяг реалізації на 4,2% за умов збереження вхідного прибутку

На зміну прибутку найбільш суттєво впливає ціна, зростання якої на 10% приводить до збільшення прибутку на 34,9 %.

На другому місці за ступенем впливу на зміну прибутку знаходяться змінні витрати, зменшення яких на 10% приводить до зростання прибутку на 17,6 %.

Величина прибутку є найменш чутливою до зміни постійних витрат, оскільки при зменшенні останніх на 10% прибуток зростає лише на 7,3%.

Наведений вище аналіз чутливості фінансових результатів дає змогу визначити зміни, які будуть оптимальними для підприємства та збільшення його прибутку.

Тобто аналіз чутливості дає змогу моделювати зміни показників структури витрат і виявляти найкращі результати для фінансового стану підприємства.

Для фірми оптимальною зміною є 10-відсоткове підвищення ціни.

Система аналітичних коефіцієнтів–провідний елемент аналізу фінансового стану, який вживається різними групами користувачів: менеджерами, аналітиками, акціонерами, інвесторами, кредиторами та ін. Відомі десятки таких показників, тому для зручності їх об’єднано у групи. У III розділі курсової роботи було розраховані наступні групи фінансових коефіцієнтів:

1. коефіцієнти ліквідності (коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт термінової ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності і чистий оборотний капітал);

2. коефіцієнти рентабельності (рентабельність всіх активів підприємства, рентабельність продукції, рентабельність власного капіталу, рентабельність продажів);

3. коефіцієнти ділової активності чи ефективності використання ресурсів (оборотність активів, оборотність власного капіталу, оборотність дебіторської, кредиторської заборгованостей, оборотність запасів і основних засобів);

4. коефіцієнти структури капіталу або платоспроможності (коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт маневреності, коефіцієнт фінансового ризику).

Коефіцієнт загальної ліквідності у базовому періоді склав 2,67, що є нормою згідно з загальноприйнятими міжнародними стандартами. Цей же коефіцієнт у прогнозному періоді склав 3,88. Таке перевищення є небажаним, оскільки може свідчити про нераціональну структуру капіталу.

Коефіцієнт термінової ліквідності у базовому періоді 1,75, а в прогнозному періоді склав 3,69, що характеризує перевищення найбільш ліквідної частини оборотних коштів (грошових коштів, дебіторської заборгованості) над короткостроковими зобов’язаннями.

Розраховані показники коефіцієнта абсолютної ліквідності свідчать про те, що підприємство на кінець 20Х2 р. зможе повністю розрахуватися за поточними зобов’язаннями, залишившись при цьому з достатньою сумою коштів на рахунках.

В 20x2 р., прогнозний баланс є абсолютно ліквідним.

Протягом двох розглянутих періодів спостерігається перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов’язаннями. Це означає, що підприємство може не тільки погасити короткострокові зобов’язання, але і має фінансові ресурси для розширення своєї діяльності в майбутньому.

Коефіцієнт оборотності активів показує, що кожна грошова одиниця активів принесла 1,62 грошових одиниць реалізованої продукції. Більш того, вважається, що показник оборотності активів за інших рівних умов буде тим вище, чим більш зношені основні засоби підприємства. А оскільки підприємство придбало нове обладнання у другому кварталі, тому цей коефіцієнт не є великим.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу показує, що на одну гривню власного капіталу припадає 1,81 гривень виручки від реалізації.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, що протягом звітного періоду дебіторська заборгованість перетворюється в грошові кошти 9,4 разів. При цьому тривалість обороту дебіторської заборгованості склала 39 днів.

Коефіцієнт кредиторської заборгованості показує, що підприємству необхідно 26 днів для погашення кредиту.

Оскільки дебіторська заборгованість (39 днів) перевищує кредиторську( 26 днів), то негативно характеризує фінансове керування дебіторсько-кредиторською заборгованістю, оскільки приплив коштів від дебіторів менш інтенсивний, чим їхній відтік кредиторам.

Коефіцієнт оборотності основних засобів показує, що протягом звітного періоду кількість оборотів основних засобів складе 2,6 разів.

Коефіцієнт оборотності запасів показує, що протягом звітного періоду запаси перенесли свою вартість на готову продукцію 40,6 разів. Тривалість обороту запасів склала 9 днів, тобто це той період часу, протягом якого запаси перетворяться в реалізовану продукцію.

Рентабельність всіх активів підприємства показує, що 0,44 грошових одиниць треба фірмі для одержання однієї грошової одиниці прибутку, незалежно від джерела залучення цих коштів.

Рентабельність продукції показує, що з кожної гривні, вкладеної у виробництво продукції підприємство отримує 0,40 грн. прибутку.

Рентабельність власного капіталу показує, що кожна грошова одиниця, вкладена власниками компанії заробила 0,49 грошових одиниць чистого прибутку.

Показники рентабельності – це важливі характеристики факторного середовища формування прибутку й доходу підприємств. З цієї причини вони є обов’язковими елементами фінансового стану підприємства. Рентабельність підприємства відображає ступінь прибутковості його діяльності.

Кожне підприємство прагне підвищити рентабельність активів. Рентабельність активів обумовлена як ціноутворюючою політикою підприємства, так і рівнем затрат на виробництво реалізованої продукції. Це досягається такими шляхами: зниженням витрат на виробництво продукції або зростанням цін на продукцію. Витрати можуть бути знижені, наприклад, за рахунок використання більш дешевих видів сировини, матеріалів, автоматизації виробництва з метою збільшення продуктивності праці; скорочення умовно-постійних витрат – на рекламу, утримання апарату управління, представницьких тощо.

Розраховані коефіцієнти фінансової залежності говорять про те, що у наступному році прогнозується зменшення частки власних коштів у сумі загальної вартості майна.

Частина власного капіталу, яка знаходиться в обороті склала в прогнозному періоді 0,43, що забезпечує гнучкість у використанні власних засобів підприємства.

Коефіцієнти фінансового ризику показують збільшення залежності підприємства від зовнішніх кредиторів.

Коефіцієнти фінансової незалежності за розглянуті періоди є досить високими, що характеризує досить стабільний фінансовий стан і незалежність від зовнішніх кредиторів. Тобто підприємство є інвестиційно привабливим.

Заключною частиною аналізу фінансового стану підприємства є пропозиції щодо його поліпшення.

Отже, для покращення фінансового стану необхідно:

1. оскільки дебіторська заборгованість (39 днів) перевищує кредиторську( 26 днів), то негативно характеризує фінансове керування дебіторсько-кредиторською заборгованістю, оскільки приплив коштів від дебіторів менш інтенсивний, чим їхній відтік кредиторам. Значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування; для поліпшення фінансового стану фірми є зменшення суми цієї заборгованості шляхом надання відстрочки платежу покупцям.

2. для ефективного управління кредиторською заборгованістю доцільно скористатися знижкою і сплатити рахунки відразу, таким чином фірма виграє на сумі знижки, а на балансі не буде кредиторської заборгованості;

3. підтримка виробничих запасів на такому рівні, який би забезпечив безперервність виробничого процесу, своєчасність виконання замовлень;

4. зменшити залишки надмірних виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей через їх реалізацію;

5. контролювати стан розрахунків за простроченою заборгованістю. В умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство реально отримує лише частину боргу;

6. скорочення понаднормативних залишків незавершеного виробництва і готової продукції на складі потребує вжиття її лише за своїм призначенням. Це і прискорення виконання замовлень покупців, і вдосконалення оперативного планування виробництва й відвантаження продукції, перегляд ціноутворення і маркетингових засад підприємства;

7. суттєвим джерелом надходження коштів може бути здавання в оренду виробничих і складських приміщень, виробничих потужностей. Це не змінює структуру капіталу, проте дає змогу за рахунок вільних потужностей одержати додаткові грошові надходження на розрахунковий рахунок;

При організації ефективного фінансового управління можна досягти позитивних результатів у господарській діяльності підприємства.

Але в умовах ринкової економіки фінансова діяльність підприємства у всіх її формах поєднується з численними фінансовими ризиками, ступінь впливу яких на результати господарської діяльності досить висока. Це, по-перше, небезпека можливої втрати ресурсів або недоодержання доходів, по-друге, можливість одержання додаткового обсягу прибутку, пов’язаного з ризиком. Отже, у результаті виникнення ризики можуть призвести як до втрат, так і до виграшів. Тому у процесі фінансової діяльності підприємство має враховувати всі фактори, що впливають на рівень ризику, досліджувати і оцінювати їх, для того щоб виявити можливі втрати і вчасно нейтралізувати.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення