Курсова робота «Теоретико-методологічне дослідження молодіжних субкультур», 2006 рік

З предмету Соціологія · додано 24.11.2007 22:13 · від lora · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ 1. Культура та субкультура як філософські поняття Розділ 2. Характеристика основних течій молодіжних субкультур Розділ 3. Методологічні основи вивчення молодіжних субкультур Висновки список використаної літератури

Висновок

Неформальність—не заперечення форми і всезагальний розпад, деструкція і анархія, а інша форма, іноді модифікація старої форми. Неформалів породило суспільство. Вони виявились персоніфікованою пасткою, набором всього неприйнятного більшою частиною дорослого товариства, що несе в собі патріархально-общинну культуру в її архаїчному вигляді.

Всюди і завжди механізм соціалізації молоді мав свої специфічні особливості. Підліткові спільноти мали всюди особливий статус та автономію. Однією із сторін був процес відтворення культури. Алей йшов він не прямо, а спотвореним чином, через послідовне знищення та подальше відтворення культури та всіх її цінностей. Культура випробовувалась на міцність, все старе відмінялось, з’являлись нові фрагменти. Наприклад, середньовічні карнавали з їх свободою та розкутістю, перевертанням звичного світу, з відміною станової ієрархії.

Механізми соціалізації завжди працювали у тісному зв’язку зі зняттям, тимчасовим подоланням відчуження у першу чергу від себе, від суспільства, від своєї праці. Подолання відчуженості вилилось у справжній самодіяльності, необмеженому спілкуванні. Середньовічний карнавал був спілкуванням, не обмеженим ніякими рамками та заборонами.

Прагнення до подолання відчуженості нашого часу—це об’єктивний психологічний закон соціалізації особистості. Для молоді, яка вступає в дорослу спільноту, проблема відчуженості стоїть дуже гостро. Тому вона здійснює найбільш енергійні спроби до його подолання. Відлучення від природи, від відчуття світу як гармонії, головне—почуття нецілісності особистості (іноді несвідоме).

Автономні і напівавтономні групи підлітків, порівняна свобода їх поведінки, енергійне спілкування, осміяні чи знищені цінності—вічні ознаки життя молоді. Однак не з цим пов’язане поняття субкультури. Воно пов’язане з конкретним кордонами відчуження в даний момент, з динамікою культури всього суспільства.

В окремі епохи до визиваючої поведінки молоді ставились спокійно. Мабуть, в період порівняно стабільного розвитку культури, її адекватності умовам життя суспільство досить впевнене у її міцності і не боїться, що результат її випробування молоддю виявиться катастрофічним. У періоди розпаду старої культури (на початку, поки є якісь стилі) ступінь репресивності і придушення дуже високий. Але репресивність приводить лише до поглиблення відчуження. Від людини відчужується культура, вона їй диктується, нав’язується. До творчості людина не допускається, так як це відсіювання всього зайвого.

І тоді в зайняті переважно собою підлітково-молодіжні спільноти проникає протест, відмова, заперечення світу дорослих. Цей процес нагадує неформальність інокультурним відбитком.

Хіпі в декларативній формі виявили багато рис особистості, що властиві новій культурі: свобода особистості, відкрите спілкування, простір індивідуальної творчості, ставка на унікальність кожного. Якщо придивитись до розвитку культури, то однією з її магістральних ліній буде поступове виділення зі стада, роду, полісу і індивідуальності та розвиток її самосвідомості, винятковості. При втіленні такого самопочуття кожен особистісний акт стає творчим, відчуження знімається. Декларацію такій унікальній особистості дали хіпі. Але їх ідеалізм не дав можливості побачити об’єктивні причини відчуження, їх дії невротизували особистість, вона витратила орієнтацію, набула «сліпоти», замкненості на вузькому колі однодумців [5, С.108].

В умовах народження у новій культурі більш автономної і незалежної особистості по-іншому йде процес соціалізації. Нові технічні і комунікативні засоби видозмінюють його.

Аналіз молодіжної реальності 90-х рр. підтверджує думку про те, що треба прагнути до відходу від класових моделей суб- і контркультури. Зводити молодіжні культури до груп споживачів, що піддаються віянням моди, також було б невірно. Молодіжні культури є простором, де молоді люди можуть виражати себе по-іншому, ніж в інших сферах. Вони можуть погратися з ієрархією дорослих, одночасно залишаючись частиною зовнішнього світу і відповідно—поділяючи його норми та цінності.

Життєві цінності молодіжних культур органічно вплелись в контекст сучасної культури. Отже, вони мають високий культуротворчий потенціал. Їх вивченням треба займатись, відшукувати нові дослідницькі стратегії, джерелом яких є філософія.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення