Курсова робота «Закарпаття в дестабілізаційній Європі в середині та другій половині 30-х років», 2006 рік

З предмету Історія · додано 28.10.2007 11:26 · від mokosha · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ І. Економічне становище і соціальна стратифікація населення 5 Розділ ІІ. Політична обстановка в Закарпатті в умовах загрози фашизму і війни 12 Розділ ІІІ. Криза Версальської системи і загострення боротьби навколо автономії Закарпаття (1935—1937 рр.) 22 Розділ IV. Закарпаття в міжнародних відносинах напередодні та в період Мюнхена 28 Висновки 34 Список використаної літератури 36

Висновок

Світова економічна криза 1929-1933 рр. заторкнула практично всі країни світу, в т.ч. і Чехословаччину в складі якої перебувало Закарпаття. І так слабо розвинений в промисловому відношенні край перебував тоді просто в жалюгідному стані. Чехословаччина до кризи мала одні з вищих показників у Європі по темпах розвитку промисловості, і практично за невеликий проміжок часу перетворилася з аграрної в потужну індустріальну країну. Закарпаття ж навпаки перебувало на рівні аграрного краю, який в політиці Чехословаччини мав фактично статус колонії, сировинної бази з якої викачували в максимальній кількості як природні, так і людські ресурси, абсолютно не переймаючись проблемами краю, а тим паче його розвитком.

Характерною ознакою й особливістю економічного становища Закарпаття в післякризовий період був подальший її занепад і руйнування, погіршення соціально-економічного становища переважної більшості працюючої людності, порівняно з іншими краями Чехословаччини. Згубні наслідки економічної кризи практично так і не були ліквідовані в період входження його до складу передвоєнної Чехословаччини. Розорена й слабка промисловість краю залишалась в глибокій стагнації, а то й продовжувала занепадати. Виняток становила лише лісохімічна промисловість. В стані занепаду продовжувало залишатись і сільське господарство, хоч воно було домінуючою галуззю економіки краю. Однією з найбільш характерних особливостей земельних відносин Закарпаття в цей час було те, що тут відбувалось неймовірне швидке роздрібнення селянських господарств, а звідси і кількісне зростання безземельних та малоземельних селян. В такій ситуації сільське господарство краю було приречене на застій, а переважна більшість трудового селянства — на подальше збідніння. Без перспектив на реальне поліпшення залишилась торгівля та ремесло. Причиною цього зла була низька купівельна спроможність основної маси населення.

Проблеми в економічному становищі тягли за собою проблеми в соціальній сфері. Аналіз процесів, що відбувалися в економіці краю в роки кризи та післякризовий період, дає підстави стверджувати, що в соціальній стратифікації населення Закарпаття жодних тенденцій та перспектив на її покращення не було, та й бути не могло. Величезним лихом для Закарпаття був високий рівень хронічного безробіття та неповної зайнятості працездатного населення. Надлишок робочої сили призводив до погіршення умов праці, зменшення заробітної плати та збільшення тривалості робочого дня, що було грубим порушенням законодавства. Це призвело до того, що населення змушено виїзжати на роботу в іншу місцевість, зокрема, в Чехію та Моравію, за рахунок чого покривався дефіцит дешевої некваліфікованої робочої сили в цих районах.

Згубні наслідки економічної кризи, що зумовили різке погіршення становища основної маси населення і призвели до різкого загострення соціальних протиріч. Цим пояснюється широка популяризація в цей період комуністичної партії на терені Закарпаття. Заслугою крайової комуністичної організації було й те, що вона послідовно проводила в життя ідею єднання Закарпаття з Радянською Україною. Комуністична організація краю, як сама впливова політична сила, брала активну участь в боротьбі за розв’язання як соціальних, так і національних проблем, що стояли перед трудящими.

Другою масовою лівою партією на Закарпатті була чехословацька соціал-демократична партія. Проте дійсного впливу на Закарпатті вона так і не отримала перш за все через те, що в досягненні своїх цілей орієнтувалася на фашистську Німеччину.

Також в цей період з’являються патріотично налаштовані кола, які вбачали майбутнє краю у складі єдиної Української держави, проте не під впливом Радянського Союзу.

Під керівництвом комуністів на Закарпатті набував дедалі інтенсивнішого розмаху і став одним з невід’ємних факторів суспільно-політичного життя краю антифашистський рух, що суттєво вплинув на подальшу історичну долю закарпатоукраїнського населення. Патріотичні та антифашистські сили Закарпаття, включаючи русинів, українців, угорців, румун, євреїв та інших жителів, ведучи боротьбу за створення широкого народного антифашистського фронту, продемонстрували, що в питанні боротьби за відвернення загрози фашизму і війни, готовності стати на захист рідного краю від внутрішнього і зовнішнього ворога, їхні дії були спрямовані в єдине русло.

На фоні цих подій виникли ідеї здобуття Закарпаттям автономії в складі Чехословаччини. Намагання Німеччини та її союзників розвалити та розчленувати Чехословаччину призвели до того, що в жовтні 1938 року вона стала федеративною країною, а Закарпаття отримало автономію. Проте як показала історія ненадовго, і для Угорщини, і для Румунії Підкарпатська Русь була ласим шматочком, який вони хотіли собі відтяти від залишеної напризволяще провідними країнами Європи Чехословаччини перед “голодним вовком” – Гітлерівською Німеччиною.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?