Курсова робота «Особливості державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні», 2017 рік

З предмету Політична економіка · додано 02.05.2017 20:33 · від kseniya_www · Додати в закладки
77 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Значення державного регулювання зовнішньої торгівлі 5 1.1. Поняття, види, показники вимірювання зовнішньої торгівлі 5 1.2. Сучасний стан зовнішньої торгівлі в Україні 7 Розділ 2. Державне регулювання зовнішньої торгівлі 10 2.1. Органи державного регулювання зовнішньої торгівлі 10 2.2. Митно-тарифне регулювання зовнішньої торгівлі 18 2.3. Нетарифне регулювання ЗЕД 26 Висновок 40 Список використаної літератури 43 Додатки 44

Висновок

Сутність зовнішньої торгівлі в Україні регулюється Законом "Про зовнішньоекономічну діяльність", в якому описується, що це діяльність суб'єктів господарської діяльності, що має місце не тільки на території України, але і за її межами. Зовнішню торгівлю поділяють на імпорт, експорт та транзитну.
Зовнішня торгівля вимірюється різними показниками, серед яких величина торгового обороту, зовнішньоекономічне сальдо, експортна та імпортна квота, експортний потенціал та структура зовнішньої торгівлі.
Якщо аналізувати світову торгівлю, то найбільша її доля припадає на рух товарів та послуг між США, Західною Європою та Японією. У структурі товарного обороту переважають рух готових виробів, на них припадає 70% всього руху, а тільки 30% становить сировина та матеріали.
В Україні в умовах інтеграції до ЄС поступово повністю перекроюється карта зовнішньоторговельних відносин. Якщо більшою мірою в Україні були налагоджені торговельні зв'язки з Росією, то тепер українські товари намагаються попасти на європейський ринок. В 2016 році частка ЄС в загальній структурі експорту зросла. Станом на минулий рік вона становить 37,1%; натомість частка експорту до Росії поступово падає. Що стосується регіонів, то слід відзначити, що в 2016 році спостерігається зменшення кількості областей, товари виробників яких експортувались до країн СНД. Від цього ринку на даному часі залежить тільки Сумська, Харківська, Чернігівська та Миколаївська області. Не дивно, однак стрімко зріс експорт з Західних областей Україні до Європейського Союзу.
На зовнішню торгівлю впливає багато різних факторів, однак найвагоміший вплив має держава, яка регулює політику зовнішньої торгівлі. В Україні найбільш впливовим органом влади, що впливає на зовнішню торгівлю, є Верховна Рада України, що приймає закони, ратифікує угоди та асигнує кошти для розвитку зовнішньої торгівлі. Кабінет Міністрів України вживає заходи щодо здійснення зовнішньої торгівлі, координує діяльність міністерств, приймає нормативні акти, забезпечує виконання міжнародних договорів. Особливий і, можна сказати, найвагоміший вплив мають міністерства, що безпосередньо займаються економічними зв'язками. В Україні це Міністерство економіки та питань євроінтеграції. Важливе значення має також Національний Банк України, що здійснює збереження і використання золотовалютного резерву країни та представляє Україну в економічних міжнародних стосунках із іншими країнами. Чималий вплив має регулятивна функція НБУ щодо національного курсу, що відіграє досить важливу роль при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.
Антимонопольний комітет здійснює контроль за дотриманням суб'єктами зовнішньої торгівлі антимонопольного законодавства. Ще одним органом регулювання зовнішньоторговельних відносин є торгово-промислова палата, що сприяє розвитку міжнародних зв'язків, представляє інтереси членів палати з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами.
Органи місцевого самоврядування в останні роки отримали більше привілей щодо розвитку зовнішньої торгівлі в регіоні та налагодженні міжнародних економічних відносин. До органів місцевого самоврядування відносять місцеві ради та територіальні підрозділи органів державного регулювання ЗЕД. Саме вони мають можливість укладати договори з іноземними партнерами про зовнішньоекономічну діяльність та реалізацію продукції, вироблену в регіоні.
Існує 2 методи регулювання зовнішньої торгівлі: митно-тарифне та нетарифне.
Митно-тарифне регулювання - це використання ставок мита, яким обкладаються товари та послуги ввезених чи вивезених з території країни. Є різні методи стягування мита, які застосовуються по-різному до різних видів товарів чи послуг. Система мит та митних тарифів мають розгалужену класифікацію. Використання мит та митних тарифів по-різному впливають на стан зовнішньої торгівлі в залежності від того, яка країна їх застосовує. Якщо застосовується імпортне мито великою країною, вона захищає власний ринок від конкуренції. Якщо мала країна, то це не має жодного впливу на світові ціни, і економіка країни в цілому страждає.
Нетарифне регулювання більшою мірою є способом адміністративного, фінансового, кредитного регулювання зовнішньої торгівлі. Однією із найбільш розповсюджених способів нетарифного регулювання є квотування. Це кількісна міра обмеження експорту чи імпорту товарів. Ще одним способом регулювання нетарифного є ліцензування - це є видача державного акту, дозволу на здійснення міжнародної торгівлі різними товарами чи послугами. Не менш важливим є податкове регулювання зовнішньоекономічної діяльності. У випадку України - це Податок на додану вартість та акцизи. Також застосовуються цінові методи регулювання, одним із найпоширеніших є демпінг - тобто заниження ціни з метою збільшення охвату іноземних ринків. Експортні субсидії - є видом стимулювання зовнішньоекономічної діяльності, що дозволяє підтримати експортерів та дати їм можливість продавати товари за більш конкурентоздатною ціною.

Коментар модератора

Дана робота є авторською — її текст унікальний, містить посилання на використану літературу. Робота є повнотекстовою, відповідає темі та змісту, містить всі перелічені додатки та здана на високу позитивну оцінку.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 77 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали