Курсова робота «Кримінологічна характеристика та запобігання умисним вбивствам і тяжким тілесним ушкодженням,що вчиняються у сімейно-побутовій сфері», 2014 рік

З предмету Право · додано 22.11.2016 21:44 · від Алина · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ.3 Розділ 1. Тяжка насильницька злочинність проти життя і здоров’я особи у сімейно-побутовій сфері 1.1. Сім'я. Поняття сімейно-побутових тяжких насильницьких злочинів проти особи.6 1.2. Психологічні особливості особистостей та поведінки членів сім’ї, в якій чиниться насильство. Кримінологічні характеристики кривдників та жертв сімейного насильства.9 1.3. Міфи і факти про насильство в сім’ї та насильство щодо дітей.14 Розділ 2. Детермінанти умисних вбивств і тяжких ушкоджень, що вчиняються у сімейно-побутовій сфері 2.1. Детермінація тяжких насильницьких злочинів проти особи.17 2.2. Ґендерні витоки насильства в сім’ї та сновні теорії насильства. 20 2.3. Конкретна життєва ситуація та її роль при вчиненні тяжких злочинів проти життя й здоров’я особи на грунті сімейно-побутових відносин.24 Розділ 3. Головні напрями запобігання сімейно-побутовим умисним вбивствам і тяжким тілесним ушкодженням 3.1. Спеціальні заходи з попередження насильства в сім’ї.27 3.2. Відповідальність за вчинення насильства в сім’ї.31 Висновки.35 Список використаних джерел.37

Висновок

У висновках викладено основні положення й результати дослідження, відмічається, що досліджувана категорія злочинів досить специфічна. Центральну вісь їх генезису становить криміногенний конфлікт, що виникає між членами сімейно-побутової мікрогрупи. У роботі відзначаються несприятливі тенденції кількісно-якісних показників цих злочинів за останні роки, що певною мірою пов’язано із загостренням соцільної напруги й конфліктності в суспільстві.
Дослідивши ситему детермінант, дисертант відмічає існування трирівневого конфліктного виміру: загальносоціальний – сімейно-побутовий (внутрішньогруповий) – міжособистісний (окремих індивідів), які перебувають у тісному діалектичному взаємозв’язку. Витоки конфліктного протиборства лежать у протиріччях суспільства, окремих його сфер та вадах безпосередніх його учасників.
Підкреслюється, що сімейно-побутовий конфлікт при тяжких насильницьких злочинах проти особи являє собою складне обєктивно-субєктивне утворення, підґрунтя якого становить деструктивний потенціал його учасників. Довготривала динаміка розвитку протистояння пов’язана із неспроможністю конфліктуючих самостійно припинити наростаючу ескалацію, яка полягає у їх втягненні у прогресуючий процес загострення протиборства, де лейтмотивом деструктивних дій виступає прагнення помститися суперечникові за колишню кривду. Згодом у конфліктуючих з’являється конфліктна установка стосовно один до одного, тобто викривлене суб’єктивне сприйняття майбутньої поведінки суперечника. Унаслідок – обирається насильницька лінія поведінки як найбільш прийнятна й ефективна при відстоюванні власної позиції. Надалі така поведінка набуває стереотипних рис і стає ще інтенсивнішою. Автор наводить класифікацію сімейно-побутових конфліктів за часовим виміром.
Завершальний етап конфліктної взаємодії, на якому відбувається злочинна розв’язка, породжується подіями конкретної життєвої ситуації. Встановлено, що така ситуація, найчастіше створюється за обопільною ініціативою учасників конфлікту (змішана). Разом з тим вона рівною мірою може бути ініційована як злочинцем, так і потерпілим. Іноді ініціаторами виступають треті особи (факультативні учасники конфлікту). З’ясовано, що конкретна життєва ситуація передує злочинному посяганню і відіграє роль приводу до протиправного розв’язання конфлікту.
Відмічається, що злочинці в основному не планували вчинення саме вбивства або спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілого, оскільки мали неконкретизований умисел, передусім - це фізичний вплив на жертву. Однак стан алкогольного сп’яніння, сильного емоційного збудження, віктимна поведінка потерпілого, а також стереотипне прагнення попередити енергійний опір потерпілого відбилися на адекватності фізичного впливу на організм жертви, що призвело до настання тяжких наслідків злочинного ґатунку.
Комплекс попереджувальних заходів пропонується здійснювати на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному й індивідуальному рівнях, з тим щоб нейтралізувати криміногенний розвиток конфлікту на всіх рівнях суспільного життя і не допустити його переростання у вчинення тяжких насильницьких злочинів проти особи.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?