Курсова робота «Особливості інтересів США, РФ та ЄС в Сирійському конфлікті», 2015 рік

З предмету Політика, політологія · додано 01.03.2016 01:14 · від Алена · Додати в закладки
70 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ.3 1. Історія конфлікту.5 1.1. Арабська весна.5 1.2. Передумови повстання у Сирії.8 1.3. Народне повстання.10 1.4. Сторони конфлікту.12 2. Міжнародний резонанс. Реакції світових лідерів на сучасному етапі.17 Висновки.27 Список використаної літератури.29

Висновок

Ось уже кілька років як в Сирійській арабській республіці почалася хвиля антиурядових протестів. За весь цей час виступу зазнали певні зміни, то посилюючись, то затухаючи, в цілому зберігаючи вогнище напруженості в країні. Однак яка надається деякими силами ситуація в Сирії як «некерована» все ж дозволила добитися прибуття в Дамаск делегації спостерігачів від Ліги арабських держав, що, з одного боку, стало певним успіхом режиму (виграш часу і в деякому сенсі поступки, компромісний крок), а з інший, говорить про відсутність єдиної, згуртованої позиції арабських країн по сирійському "кризи" [2,с.44].
В цілому, кризою складається ситуацію назвати складно, тим більше кризою політичною. Всі державні органи, гілки влади раніше, функціонують, виконуючи свої функції практично повсюдно. При цьому проблеми викликані не мирно мітингувальниками демонстрантами, а збройними бандами терористів, постійно підігрівають і провокуючих без того роздратований народ на необдумані і спонтанні дії, що в результаті призводить до жертв серед мирного населення. Звідси можна задати питання про доцільність зарахування Сирії до країн Північної Африки і Близького Сходу, які накрила хвиля «Арабської весни».
Сирія є ареною американо-російської конфронтації. З початком сирійського конфлікту США мали основну мету - послабити Іран шляхом заміни лояльного до нього режиму Асада в Дамаску. Сполучені Штати не вивчили урок Афганістану, коли з підтримуваних ними антирадянських сил виросла "Аль-Каїда", яка дала поштовх системним процесам перетворення груп прихильників ісламського фундаменталізму на терористичні угруповання, стала уособленням антиамериканізму в ісламському світі. Допомогу сирійській опозиції не привела до швидкої перемоги, а тільки сприяла поглибленню внутрішнього конфлікту. А поява ІДІЛ взагалі внесло серйозні корективи в близькосхідну політику Барака Обами [14].
Відкрито підтримувати сирійську опозицію ЄС і США почали в травні-червні 2013 року, коли дозволили поставки зброї. 31 серпня 2013 року Барак Обама заявив про необхідність обмеженого військового удару по Сирії, а 11 вересня заявив про свою готовність до початку бойових дій. Незважаючи на те, що проти дій США виступила Росія, Вашингтон розширив стратегію боротьби з ІД - до цього очолювана Вашингтоном міжнародна коаліція здійснювала військові дії тільки з території Іраку, а тепер була готова поширити їх на територію Сирії. Всього на даний момент в міжнародну коаліцію входять 60 країн [8,с.356].
Президент Росії Путін на Генасамблеї ООН запропонував створити широку коаліцію по боротьбі з ІД, що включає в себе відкриття інформаційного центру в Багдаді для координації атак по частинах ІГ.
Хімічна зброя і загроза її застосування на якийсь час стали головним сирійським козирем. Наявність зброї Сирія публічно визнала 23 липня 2012р. і пригрозила застосувати його для самооборони у разі зовнішньої агресії. Президент США Барак Обама заявив, що в цьому випадку, такі дії Сирії будуть розглядатися як «перехід за червону лінію». Асад назвав погрози на його адресу приводом для військового втручання.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 70 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?