Дипломна робота «Удосконалення організації управління власними і залученими коштами комерційного банку», 2007 рік

З предмету Банківська справа · додано 01.10.2007 22:14 · від messer · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ І. Організація управління власними і залученими коштами КБ 1.1. Зміст і порядок формування власного капіталу банку 1.1.1. Формування статутного капіталу 1.1.2. Формування резервних коштів 1.2. Сутність, форми і методи формування залучених коштів банку 1.2.1. Формування залучених коштів юридичних осіб 1.2.2. Формування залучених коштів фізичних осіб 1.3. Загальна методика аналізу власних і залучених коштів 1.3.1. Методика аналізу власного капіталу 1.3.2. Методика аналізу залучених коштів банку 1.4. Методи оцінювання та визначення достатності банківського капіталу 1.5. Особливості і методи управління залученими коштами КБ Розділ ІІ. Аналіз банківського капіталу та залучених коштів на прикладі Рівненської філії – ВАТ “Ощадбанк” 2.1. Загальна характеристика банківської установи – об’єкту дослідження 2.2. Інформаційне забезпечення аналізу капіталу і залучених коштів РОУ ВАТ “Державний ощадний банк” 2.2.1. Динаміка та структура пасивів РОУ ВАТ “Державний ощадний банк” 2.2.2. Динаміка та структура капіталу РОУ ВАТ “Державний ощадний банк” 2.2.3. Коефіцієнтний аналіз капіталу РОУ ВАТ “Державний ощадний банк” 2.2.4. Динаміка і структура зобов’язань РОУ ВАТ “Державний ощадний банк” 2.2.5. Динаміка і структура депозитів РОУ ВАТ “Державний ощадний банк” 2.2.6. Динаміка і структура вкладів та депозитів за видами та валютами РОУ ВАТ “Державний ощадний банк” 2.2.7. Динаміка показників, які впливають на величину залишку вкладу РОУ ВАТ “Державний ощадний банк” 2.2.8. Аналіз діяльності банку за показниками стабільності та оборотності вкладів РОУ ВАТ “Державний ощадний банк” Розділ ІІІ. Удосконалення управління власними та залученими коштами 3.1. Адекватність капіталу та його вплив на результати діяльності 3.2. Удосконалення управління залученими коштами шляхом оптимізації депозитної діяльності банку 3.3. Удосконалення розробки депозитної політики банку Висновки Перелік посилань Додатки

Висновок

Основною складовою власного капіталу банку, як за значенням, так і за величиною, є статутний капітал, що формується з акціонерного або приватного капіталу емісією акцій чи внесків засновників. Статутний фонд може створюватися лише за рахунок власних коштів учасників чи акціонерів. Не допускається його формування за рахунок банківських кредитів, коштів неприбуткових організацій (таких, які за статутом не мають права на здійснення комерційної діяльності та отримання прибутку), бюджетних коштів, які мають інше цільове призначення.

Порядок формування статутного фонду залежить від форми організації банку. Для акціонерних товариств відкритого типу статутний фонд формується проведенням відкритої передплати на акції. Статутний фонд банку, який є акціонерним товариством закритого типу, створюється через пропорційний розподіл усіх акцій серед засновників банку згідно з часткою їхніх внесків до статутного фонду. В разі створення банку у формі товариства з обмеженою відповідальністю статутний фонд поділяється на частки, величина яких фіксується у засновницьких документах, а учасники банку несуть відповідальність за взятими на себе зобов'язаннями у межах своєї частки.

Оцінка капіталу за ринковою вартістю відображає реальний стан банку та ступінь захисту вкладників. Але банки здебільшого не зацікавлені в такому підході до визначення розміру капіталу, оскільки інші методи розрахунку дають привабливіші результати і сприяють зміцненню їхнього становища на ринку. Крім того, не завжди можна оцінити активи та зобов'язання за ринковою вартістю, особливо в умовах недостатньо розвиненого ринку. Метод оцінювання капіталу за ринковою вартістю здебільшого використовується менеджментом банку для внутрішніх потреб і контролю.

Із заробленого за підсумками року прибутку банки формують фонд виплати дивідендів і фонд розвитку банку. Як правило, порядок розподілу прибутку визначається загальними зборами акціонерів (засновників) на рік наперед, а підсумковий розподіл прибутку затверджується зборами акціонерів (засновників) за підсумками року. Фонд розвитку банку звичайно використовується на цілі, пов'язані із забезпеченням діяльності банку, його подальшим розвитком і придбанням основних фондів. Фонд виплати дивідендів використовується для накопичення коштів, необхідних для планованих розрахунків з акціонерами (засновниками), і весь період часу до затвердження таких виплат загальними зборами акціонерів (засновників) перебуває у розпорядженні банк)'. Статутами банків може бути передбачене формування й інших фондів, необхідних для їхньої діяльності. Таким чином, власний капітал — основа комерційної діяльності банку. Він забезпечує його самостійність і гарантує фінансову стійкість, будучи джерелом пом'якшення негативних наслідків різноманітних ризиків, яких зазнає банк.

Залучення коштів у вигляді депозитів передбачає активну позицію комерційного банку, не зважаючи на те, що безпосередніми ініціаторами вкладення коштів є його клієнти. Банки прагнуть залучити тимчасово вільні кошти клієнтів шляхом здійснення активної депозитної політики. Таким чином, завдяки комерційним банкам тимчасово вільні грошові накопичення перетворюються у позиковий капітал, сприяючи поповненню кредитно-інвестиційних ресурсів. За рахунок депозитних операцій формується основна частина кредитно-інвестиційних ресурсів комерційного банку.

Банк відповідно до наданих йому Національним банком дозволів і ліцензій з додержанням вимог законодавства та нормативно правових актів Національного банку може здійснювати такі операції:

залученим і розміщення грошових вкладів та кредитів;

здійснення розрахунків за дорученням клієнтів, банків-кореспондентів та їх касове обслуговування;

ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів;

фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів;

купівля, продаж і зберігання платіжних документів, цінних паперів, а також операцій з ними;

придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг);

купівля в організацій і громадян та продаж їм іноземної валюти готівкою і валюти, що перебуває на рахунках і вкладах;

купівля і продаж банківських металів;

залучення і розміщення дорогоцінних металів на рахунки і вклади та інші операції з цими цінностями відповідно до міжнародної банківської практики;

довірчі операції (залучення та розміщення коштів, управління цінними паперами тощо) за дорученням клієнтів;

надання консультаційних послуг;

проведення операцій з касового виконання державного бюджету за і дорученням Національного банку;

здійснення інших операцій з дозволу Національного банку.

Загальні зміни, що відбулися в обсязі і структурі капіталу заслуговують на позитивну оцінку. В досліджуваному періоді загальний обсяг капіталу у 2006 р. збільшився на 907545,7 грн., що склало 1,35% по відношенню до обсягу капіталу у 2005 р.

У 2007 р., де капітал збільшився на 414259,1 грн. в порівнянні з 2006 р.

Загальні зміни, що відбулися в обсязі і структурі капіталу, заслуговують на позитивну оцінку.

В досліджуваному періоді загальний обсяг капіталу збільшився на 2 040 тис. грн., що склало 11,9% по відношенню до обсягу капіталу на початок періоду. Темпи приросту основного капіталу (14,2%) випереджали темпи приросту додаткового капіталу (9,0%). Згідно з Інструкцією НБУ додатковий капітал не повинен перевищувати суму основного капіталу, тому випереджаючі темпи приросту додаткового капіталу небажані.

Низький темп приросту статутного капіталу (1,1%) можна оцінити тільки порівнявши його розмір з нормативом мінімального розміру статутного капіталу (Н2), встановленого НБУ. У наведеному випадку статутний фонд трохи перевищує встановлений норматив, перерахований у національну валюту. На момент аналізу Н2=4040 тис. грн., що відповідає І млн. ЕВРО. Таким чином, подальше зростання статутного капіталу недоцільне.

Оцінюючи структуру капіталу та зміни, які в ній відбулися за досліджуваний період, можна визначити її стабільність. Зрушення, що відбулися в обсязі капіталу в цілому та за його складовими, позитивно вплинули на структуру капіталу: питома вага основного капіталу зросла на 1,15 п.п., на стільки ж зменшилась питома вага додаткового капіталу.

Наступним важливим нормативом, що регулює обсяг капіталу, є норматив капіталу комерційного банку (НІ), який встановлює мінімальний розмір капіталу у сумі, еквівалентній 3 млн. ЕВРО. У перерахунку в національну валюту на момент проведення оцінки капіталу (кінець періоду) нормативний показник складав 12120 тис. грн. Тобто, так само, як і статутний капітал, загальний капітал банку дещо перевищує встановлений норматив.

В досліджуваних періодах видно, що норматив перевищує норму в декілька разів, що свідчить, про міцну фінансову стійкість банку і спроможний виконати більшість економічних нормативів.

Норматив платоспроможності на 1.01.2005 становив 13,7%, на 1.01.2006 дещо збільшився і становив 14,%, на 1.01.2007 він зріс до 32%.

Показник адекватності капіталу також відповідає нормативному значенню і у досліджу вальних періодах становить на 1.01.2005 – 4,16%, на 1.01.2006 – 4,12%, 1.01.2007 – 4,06% при нормативі не менше 4%.

Показники, що характеризують активність комерційного банку на фінансовому ринку є мультиплікатор капіталу (М), який обчислюється як відношення суми загальних активів до капіталу банку. Мультиплікатор капіталу характеризує обсяг активів, утворених внаслідок функціонування кожної гривні капіталу банку, становлять на 1.01.2005 – 24%, на 1.01.2006 – 24,24%, на 1.01.2007 – 21,7%.

Мультиплікатор капіталу у 2005 році становив 24, а у 2006 році на той же період відповідно збільшився на 0,24 (24,24). Це означає, що в кінці періоду на кожну гривню капіталу припадає 24,24 грн. активів, що на 0,24 грн. більше, ніж на почутку періоду: 24,24-24=0,24

Порівняно з минулим роком, показник зменшився на 24,24-21,7=2,54 грн. На 1 гривню капіталу активів припадає на 2,54 грн. менше, ніж у попередньому. Слід раціональніше використовувати свої активи. Оскільки активність банку на фінансовому ринку дещо знизилась.

Нормативне значення рентабельності власного капіталу має бути не менше 100%. Порівнявши періоди, ми бачимо, що на 01.01.2007р. рентабельність власного капіталу більша 100%. Це свідчить, що власний капітал роз приділяється раціональніше, ніж на 01.01.2006р. і 01.01.2005р.

Підсумовуючи сказане, можна узагальнені результати аналізу спеціальних фондів та резервів прокоментувати так: частка загальних резервів у сукупному власному капіталі досить-таки значна. Результати переоцінки також, але дещо зменшується в порівнянні з 1.01.2005 р.-1.01.2007 р. (0,4-0,25) відповідно.

Найбільшу питому вагу зобов'язань банку становлять вклади і депозити населення — 60,91%, проте це менше порівняно з минулим періодом на 8,32 процентних пунктів. У період з 2005 по 2006 рік їх значення за структурою скоротилося на 9,87 процентних пунктів. Зменшилася кредиторська заборгованість банку. Залишки на поточних і розрахункових рахунках зростали.

Питома вага у загальній структурі ресурсів операцій з цінними паперами несуттєва і дорівнює 0,15%.

Інші пасиви були незначними. У цілому підвищення рівня залучених коштів відбулося в основному за рахунок збільшення залишків на поточних рахунках клієнтів.

Найвищими темпами росли залишки на ощадних та туристичних вкладах. З усіх видів вкладів ощадні мають тенденцію найвищої динамічності зростання порівняно з іншими видами вкладів. На третьому місці за темпами приросту знаходяться пенсійні вклади до запитання.

У 2007 році порівняно з 2006 роком відбулося зниження питомої ваги преміальних та строкових вкладів на 0,4 та 7,0 процентних пунктів відповідно. У структурному відношенні за преміальними строковими вкладами спостерігалися певні негативні зміни.

Не мають популярності депозити юридичних осіб, туристичні та преміальні вклади. їх питома вага у залишках вкладів у 2007 році становить лише близько 0,03% за кожним видом.

Вивчаючи структуру вкладів за їх видами, необхідно звернути увагу на зміну питомої ваги кількості рахунків. Що стосується пенсійних та ощадних вкладів, то кількість цих рахунків постійно зростає.

В результаті збільшення у 2006 році кількості рахунків на 55108,0 (+1,13%) відносно 2005 року залишок вкладів зріс на 951,16 тис. грн, а у 2007 році — на 13000,0 (+0,26%) проти 2006 року залишок вкладів зріс на 309,92 тис. грн. Приріст середнього вкладу на 5,49 грн у 2006 році та на 6,58 грн у 2007 році забезпечив зростання його залишку на 26 965,11 тис. грн та на 32 404,37 тис. грн відповідно.

відсоток осідання вкладів у 2007 році становив 8,6%, що менше порівняно з 2006 роком на 0,4 процентних пунктів. У 2007 році позитивним виявилося збільшення частки використання вкладних ресурсів на 1,6 процентних пунктів, що відбулося за рахунок зниження вилучення коштів із рахунків вкладів. У 2007 році обіговість вкладів (швидкість видачі грошей з вкладів) становила 3,4 рази.

Це для банку позитивно, оскільки зростає термін користування ним вкладеною національною валютою. У цілому рівень стабільності вкладних і депозитних операцій зріс на 0,2 процентних пункти.

Виконання плану із залучення коштів населення протягом 2006-2007 років наведено в табл. 4.6. Згідно з таблицею, прогнозовані показники за 2005 р. були перевиконані на 3,8%, на 12,3% у 2006 р., а у 2007 році — на 52,5%. Протягом 2006 р. спостерігалося недовиконання плану по вкладах фізичних осіб на 10,9%. За всіма іншими показниками план перевиконано як у 2006 р., так і у 2007 році.

Робота Ощадного банку відзначається розгалуженою мережею, тому важливо розглянути порівняльну характеристику діяльності відділень одного з регіональних управлінь Ощадного банку із залучення вкладів.

Джерелом правової інформації с законодавство України. Правова інформація міститься у законодавчих актах, що регулюють діяльність комерційних банків у галузі господарських, фінансових, кредитних та трудових відносин.

Директивна інформація - це інформація постанов Кабінету Міністрів України. НБУ, наказів Міністерства статистики України га інших міністерств і відоме їв.

Джерелом нормативно-ловідкової інформації є збірки галузевих та відомчих нормативів, стандарти, довідники тощо.

Планова інформація міститься у бізнес-планах, фінансових планах, інвестиційних проектах, кошторисах. На відніму від попередніх видів інформації планова інформація формується безпоссрсдпі>о у комерційному банку, виходячи з реальних можливостей його розвитку та вимог чинного законодавства України і відповідних директивних документів, з урахуванням нормативів, що не носять директивного характеру, та іншої довідкової інформації.

Основними джерелами фактографічної інформації є бухгалтерський та статистичний облік. Фінансові ресурси відображаються в поточному бухгалтерському обліку і фінансовій звітності. Основною формою звітності комерційного банку є баланс, який показує стан активів, зобов'язань та капіталу банку на певну дату.

Баланс формується на основі інформації, що міститься в синтетичних і аналітичних рахунках банку.

Баланс є основою для балансового звіту комерційного банку, у пасиві якого відображається склад фінансових ресурсів (зобов'язання та капітал). Статті балансового звіту деталізуються у примітках, що дає можливість досконало проаналізувати джерела фінансових ресурсів, які є найважливішою характеристикою фінансового потенціалу банку.

Не менш успішно має розвиватися діяльність Ощадбанку і у сільській місцевості. Адже він фактично представляє державу у депозитних відносинах із сільським населенням. Політика держави до Ощадбанку і політика Ощадбанку стосовно безпеки і ефективності заощаджень і кредитування покликані формувати певний соціально-психологічний та економічний клімат, що сприятиме ринковим перетворенням в Україні.

Ощадний банк України за сучасних умов працює переважно у режимі традиційних ощадних кас, обмежуючись залученням вкладів населення з використанням їх переважно іншими банками України через міжбанківський комерційний ринок. Це звужує можливості Ощадбанку України щодо стимулювання залучення вкладів і дії на розвиток ринкових економічних процесів.

Ощадний банк України має реальні можливості розширити банківське обслуговування сільського населення. Передумовами цього є:

• створення іміджу надійної універсальної банківської установи;

• оволодіння технологією надання нових послуг сільському населенню (лізингових, овердрафту тощо);

• розширення асортименту традиційних послуг (кредитних, розрахункових, касових тощо);

• забезпечення сучасним обладнанням мережі банку;

• оволодіння інструментами гнучкої цінової політики на банківські послуги;

• підвищення кваліфікації персоналу мережі установ Ощадного банку, особливо у сільській місцевості;

• уважне й оперативне ставлення до скарг і пропозицій клієнтів;

• поліпшення якості інформаційно-рекламних послуг Ощадного банку на селі.

Із метою впровадження системи комплексного обслуговування сільського населення установами банку можуть використовуватися різноманітні форми роботи, наприклад, надання споживчих кредитів власникам депозитних рахунків з урахуванням чинників кредитоспроможності. Значний інтерес становлять договори, що передбачають кредитування клієнта при накопиченні певної суми коштів на депозитному рахунку. Згідно з договором банк бере на себе зобов'язання надати клієнту кредит за умови накопичення і зберігання останнім протягом визначеного терміну певної суми коштів. Формування коштів на депозитному рахунку може відбуватися за можливостей клієнта на основі регулярних, узгоджених із банком розмірів і періодичності внесення. Чим менший розрив між коштами на депозитному рахунку і величиною отриманого кредиту, тим менший процент за позикою. Зниження процентної ставки ґрунтується на зменшенні ризику щодо своєчасного погашення кредиту. Сума накопиченого депозиту і проценти за ним можуть бути зараховані при погашенні позики і виплаті процентів за кредит.

Селянам, крім депозитних і кредитних операцій, слід запропонувати комплексне розрахунково-кредитне обслуговування родини. Суть його — у широкому використанні безготівкових розрахунків. Для цього передбачається застосування таких безготівкових перерахувань доходів на поточний рахунок власника і членів родини: надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції, оплати праці, дивідендів, пенсій тощо; списання безпосередньо з рахунка широкого кола платежів: розрахунків за сировину й обладнання для фермерського й підсобного господарства, комунальних платежів, податкових платежів, погашення споживчого кредиту.

Реформування сільської економіки створює сприятливі умови для розвитку кредитування сільського населення з єдиного активно-пасивного рахунку (овердрафт). Так, якщо за браком власних коштів клієнт одержав у банку позичку, то надходження коштів зараховується на погашення позичкової заборгованості, а надлишкові суми спрямовуються на поточний рахунок клієнта. Отож за браком власних коштів клієнт банку — власник поточного рахунка — може одержувати позичку в сумі нестачі власних коштів на момент виникнення потреби. Ті ж грошові суми, які утворюються у вкладника наприкінці місяця за рахунок перевищення поточних доходів над поточними видатками, розглядаються як збереження і перераховуються на строковий рахунок.

Вивчення банківської практики у країнах із ринковою економікою дало змогу дійти висновку, що кардинальний напрям діяльності банку із залучення коштів у депозити — це розширення розмаїття вкладів.

На сьогодні основними видами вкладів сільського населення в Ощадбанку України, які важливо надалі розвивати, є вклади до запитання на поточний рахунок у гривнях та іноземній валюті, строкові вклади до року й більше року у валюті, накопичувальний вклад у гривнях і валюті, преміальний, пенсійний, авансовий вклади, цільовий вклад па дітей. Ці вклади вигідні тим, що вклади до запитання, наприклад, надають можливість робити розрахунки за допомогою документа, який має силу платіжного засобу, строкові виклади забезпечують клієнту підвищений дохід порівняно з поточними рахункам тим самим накопичення коштів па великі покупки й інші цілі.

Удосконалюючи технологію вкладних операцій Ощадного банку, необхідно звернути увагу на «Нові рахунки», що поширилися на Заході, вони поєднують принципи збереження і використання строкових вкладів і вкладів до запитання.

Для Ощадного банку нові рахунки привабливі тим, що кошти на і зберігаються упродовж визначеного Часу і можуть використовуватися як інвестиції у сільське господарство, у розвиток фермерських (селянських) господарств. Доцільно застосовувати і новішу форму роботи з внесками фізичних осіб; яка б стирала межу між інвалютним і гривневим вкладами. На бажання клієнта розмір валютного вкладу може бути конвертований у гривні за курсом продажу певної іноземної валюти. По закінченні дії договору клієнт може зняти суму, накопичену на його рахунку, в іноземній валюті, а за бажанням у гривневому еквіваленті з відсотками, розрахованими вже за ставкою гривневого депозитного вкладу. Крім цього, при наданні депозитних послуг сільському населенню банку доцільно орієнтуватися на різні типи вкладників із різними потребами і можливостями внесення мінімальних сум для відкриття депозитного рахунка.

Ефективна робота банку із сільським населенням багато в чому залежатиме і від ефективності його процентної політики. В умовах інфляції процент від вкладів повинен виконувати гаранті йно-страхову роль, захищати вкладника. Що стосується депозитів селянських (фермерських) господарств, то наявний рівень процентної ставки доцільно підвищити на 3-5%. Це збільшить і обсяги банківських депозитів, розширить кредитну базу Ощадного банку, його прибутковість. А розширення кредитних операцій банку сприятиме реформуванню й подальшому розвитку виробничої і соціальної сфери на селі.

З активізацією заощаджувального процесу в Україні, створенням передумов для розвитку споживчого кредиту, розвитку малого і середнього бізнесу на селі зростає попит сільського населення на банківські послуги, які може надавати розгалужена мережа установ Ощадного банку.

У деяких європейських країнах із розвиненою ринковою економікою банківські ощадні установи посідають провідні позиції у кредитній системі, а їхні головні інститути входять до числа найбільших банківських установ. Вони зорієнтовані на стимулювання заощаджень населення, розвиток сільськогосподарського виробництва, фінансування соціальних програм.

Ощадний банк України має активніше здійснювати банківські функції, спираючись на власну, досить розвинену мережу відділень і філій.

Це стосується і залучення заощаджень на селі, забезпечення впровадження прогресивних форм розрахунково-кредитного і касового обслуговування сільського населення, розширення безготівкових розрахунків, кредитування сільського населення, малих і середніх підприємств із переробки сільськогосподарської продукції, фермерських і приватних сільських господарств, операцій з валютного обслуговування громадян тощо.

В умовах переходу до ринкової економіки робота Ощадного банку України щодо залучення заощаджень населення набуває все більшого значення для формування українського національного Інвестиційного потенціалу ринкових економічних реформ на селі.

Функціонально Ощадний банк розвивається в напрямі універсальної фінансово-кредитної установи. Проте банк на найближчу перспективу намагатиметься зберегти свої пріоритети на ринках заощаджень населення та кредитному, розрахунковому та касовому обслуговуванні по всій території країни.

Складність завдання щодо залучення коштів приватних клієнтів банків полягає в тому, що далеко не все населення спішить довірити свої кошти банкам, перевагу надає вкладанню коштів у валюту та ліквідні товари. Не останню роль відіграють економічна та юридична неграмотність населення, недовіра до банків та держави.

Аналіз стану ринку депозитів, що склався, показує, що вкладники при прийнятті рішення про розміщення власних коштів керуються, насамперед, такими міркуваннями:

• надійність банку — більшість населення вважає найбільш надійним банком Ощадбанк, бо вклади в ньому гарантуються державою і він має тривалу історію обслуговування населення. Необхідно відзначити, що для різних вікових категорій цей критерій має різне значення. Молодь і люди середнього віку більш схильні до ризику на відміну від літніх людей, про що свідчить динаміка зростання вкладів фізичних осіб в банки;

• рівень процентної ставки за вкладами — залежність пряма: чим стабільніший і надійніший банк, тим менша відсоткова ставка по депозитах, і навпаки: маловідомі банки пропонують максимально високі ставки в надії захопити лідерство за рахунок підвищених відсотків;

• мережа установ банку і якість обслуговування клієнтів — розгалуження мережі банківських філій в поєднанні з високим рівнем сервісу — затрати часу на обслуговування одного клієнта, можливість користуватися автоматизованими системами розрахунків і платежів, широкий спектр банківських послуг — має важливе значення для клієнтів банку.

Специфіка діяльності Ощадного банку виявляється в його функціях:

• мобілізація тимчасово вільних і не використаних на поточні споживчі цілі грошових коштів населення і підприємств;

• розміщення залучених коштів;

• кредитно-розрахункове обслуговування підприємств і організацій;

• кредитування споживчих потреб населення;

• грошові розрахунки і платежі в господарстві і з населенням;

• випуск, покупку, продаж і зберігання векселів, чеків, сертифікатів та інших цінних паперів, а також операції з ними;

• консультування та надання економічної і фінансової інформації, надання комерційних послуг (факторинг, лізинг та ін.);

• здійснення міжнародних розрахунків і валютних операцій.

Починаючи нове тисячоліття, ВЛТ «Державний ощадний банк України» відкриває нову сторінку своєї історії, яка поєднує досягнення, досвід та традиції минулого з упевненим та рішучим поглядом у майбутнє, в якому банк є справжнім лідером, національним символом надійності тастабільності

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення