Реферат «Столипінська аграрна реформа», 2013 рік

З предмету Історія · додано 25.03.2015 18:30 · від Анна Хоменко · Додати в закладки
8 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ. 1. Передумови та суть Столипінської аграрної реформи. 2. Особливості та реалізація в Україні: 2.1. Ліквідація громади. 2.2. Фінансування Селянським банком селян. 2.3. Переселенська політика та її вплив на сільське господарство України. Висновки.

Висновок

На початку ХХ ст. гостро постала проблема вирішення аграрного питання, оскільки країна поступово входила у систему світового капіталістичного світу. Проте технічна і агротехнічна відсталість сільського господарства ускладнювали здійснення переходу до ринкових відносин. Ще одним стримуючим фактором було збереження форми общинного землеволодіння. Общинники були не зацікавлені в підвищенні ефективності ведення господарства, адже земля не належала їм і могла перейти до іншого власника. Із збільшенням кількості населення уряд зіткнувся з проблемою аграрного перенаселення: збільшення маси малоземельних селян. Світові кризи сільського господарства початку ХХ ст. призвели до падіння цін на збіжжя через надходження на ринок дешевого американського хліба. Низька купівельна спроможність селян стає на заваді проникненню капіталістичного способу життя у сільське господарство. Все це сприяє накопиченню соціальної напруги та поглибленню політичної нестабільності, які згодом проявляють себе під час революції 1905-1907 рр. Тобто аграрне питання з питання економічного переросло в політичне.
У даній роботі я розглянула передумови і реалізації Столипінської аграрної реформи, яка була направлена на вирішення наступних проблем: підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і товарності селянського господарювання, зміцнення соціального опору самодержавства на селі, вирішення проблеми аграрного перенаселення. Суть реформи можна визначити завданнями, які були поставлені перед урядом, а саме: ліквідація общини, збільшення індивідуальної земельної власності, усунення селянського малоземелля.
Столипінська аграрна реформа передбачала насамперед знищення громади як основного гальмуючого фактора розвитку продуктивних сил сільського господарства. Ліквідація общини мала свої особливості, які у своєму виступі на засіданні Державної Думи від 5 грудня 1908 р. Столипін визначає наступним чином: «В тех местностях Росси, где личность крестьянина получила уже определенное развитие, где община, как принудительный союз, ставит преграду для его самодеятельности, там необходимо дать крестьянину свободу трудиться, богатеть, распоряжаться своею собственностью; надо дать ему власть над землею, надо избавить его от кабалы отживающего общинного строя…» [6, с. 82]. Надільні землі не могли бути привласнені неселянином. Також вони не могли бути закладені в інший банк, окрім Селянського поземельного. Був заборонений продаж такої землі через особисті борги і передавалася вона у спадок особі, зазначеній у заповіті попереднього власника.
У роки реформи активізує свою діяльність Селянський поземельний банк, на який було покладено впровадження хутірського та відрубного господарства. Банк змінює напрямок надання кредитів та позичок на користь індивідуальних власників. Позики, які видавалися Селянським банком на землі для купівлі селянами терміном 55,5 рр., були достатньо високими і загалом склали більше ніж на 1 млрд крб.
Для усунення проблеми аграрного перенаселення в країні було проголошено політику переселення селян за Урал та малозаселені райони Сибіру. У наслідок реалізації зазначеної політики переселенці отримали близько 31 млн десятин землі та звільнення від податків. Проте значна кількість переселенців, зіткнувшись із труднощами утворення власного господарства, що було зумовлено нестачею придатних земель та коштів, змушена була повернутись назад.
У результаті проведення реформи спостерігаються наступні позитивні тенденції: прискорення індустріалізації аграрної галузі та зростання товарності селянських господарств, розвиток ринку землі, формування хутірського господарства та збільшення купівельної спроможності селянства, зростання внутрішнього ринку, формування ринку праці. До негативних наслідків слід віднести поглиблення диференціації селянства, загострення соціальних суперечностей, низька товарність бідняцьких господарств.
Підсумовуючи розглянуту інформацію, можна прийти до висновку, що незважаючи на низку недоліків, наслідки реформи були досить успішними. Про це свідчать досягнуті результати, зазначені вище.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 8 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?