Дипломна робота «Джерела фінансування інноваційної діяльності підприємств», 2013 рік

З предмету Економіка підприємства · додано 03.12.2014 14:45 · від Daria · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ.4 РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти щодо джерел фінансування інноваційної діяльності.6 1.1. Законодавство у сфері фінансування інноваційної діяльності.6 1.2. Досвід фінансування інноваційної діяльності підприємств в розвинених країнах світу.15 Висновок з розділу 1.24 РОЗДІЛ 2. Джерела фінансування інноваційної активності підприємств.26 2.1. Державні та власні кошти підприємств у фінансуванні інноваційної діяльності.26 2.2. Зовнішні джерела фінансування інноваційної діяльності українських підприємств.39 Висновок з розділу 2.52 РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення фінансування інноваційної діяльності українських підприємств.54 3.1. Пропозиції щодо покращення фінансування діяльності інноваційно активних підприємств.54 Висновок з розділу 3.62 Висновки.63 Перелік використаних джерел.66 Додатки.70 Додаток А. Законодавство в сфері фінансування та регулювання інноваційної діяльності.70

Висновок

На сьогодні однією зі складових забезпечення динаміки зростання економіки України є впровадження інноваційної моделі розвитку. Саме такий шлях дає можливість нашій країні зберегти і найбільш ефективно використовувати існуючий науково-технічний потенціал для здійснення структурних технологічних змін та зайняти вагоме місце у світовому співтоваристві.
Фінансування інноваційної діяльності підприємств виступає основою науково-технічного прогресу й технологічної модернізації виробничих потужностей і зміцнення їх конкурентних позицій на вітчизняному та світовому ринку.
Проаналізувавши статистичні дані можна дійти висновку, що найбільш вагому роль у фінансуванні інноваційних процесів займають власні кошти підприємств (близько 60%). Роль коштів державного бюджету на інноваційну діяльність є менш вагомою у структурі інших джерел фінансування.
Серед основних проблем фінансування інноваційної діяльності підприємств в Україні можна виділити:
- недостатню державну фінансову підтримку інноваційних проектів різного масштабу, які реалізуються у промисловості;
- недостатні обсяги фінансування з боку приватного сектора (через надвеликі ризики, проблеми з комерціалізацією інноваційної продукції);
- «неінноваційна» спрямованість чи незначна активність створених інноваційних (державних) і венчурних (переважно іноземного походження) фондів, а також їх незначні фінансово-інвестиційні можливості;
- відсутність механізмів перерозподілу інвестиційних ресурсів населення на користь інноваційного сектора;
- недостатня зацікавленість іноземних інвесторів у фінансування вітчизняного інноваційного сектора;
- незадіяність низки інституціональних інвесторів у фінансуванні інноваційного процесу (банки, інвестиційні фонди, страхові компанії, тощо).

Одна з основних проблем, що гальмує розвиток економіки України на інноваційній основі, − дефіцит фінансових ресурсів. Забезпечити фінансування інноваційних змін сьогодні неможливо лише через бюджетну систему та банківський сектор. Необхідні активні дії, спрямовані на розвиток небанківських фінансових установ − страхових компаній, пенсійних фондів, інвестиційних компаній, здатних мобілізувати значний незадіяний внутрішній інвестиційний потенціал. Тому необхідність у теоретичному обґрунтуванні та формуванні цілісного уявлення відносно фінансування інноваційного розвитку є основою політики держави.
Економіка України зазнала значних втрат, спричинених кризою. Основною причиною того, що наша країна є однією з найбільш уражених світовою фінансовою кризою держав, є те, що наша економіка не розвивається інноваційно-інвестиційним шляхом.
Отже, не існує сумнівів щодо необхідності переходу України на інноваційну модель економічного розвитку, оскільки практика доводить, що саме інноваційні моделі здатні не лише забезпечити високі показники економічного росту, але й вирішити певні соціальні проблеми, забезпечити конкурентоспроможність національної економіки.
При переході на новий шлях розвитку, а саме на інноваційний розвиток, постає доречне питання вибору інструменту фінансування інноваційної діяльності.
У світі існує багато прикладів успішного інноваційного розвитку країни, але однієї універсальної формули не існує, кожна країна сама для себе вирішувала питання вибору інструментів фінансування. За кілька десятиліть інтенсивного інноваційного розвитку нині розвинених країн з’явилися вже відпрацьовані системи та більш ризиковані. Але проблема більш прийнятного саме для України ніхто не знає. Шляхом комплексного розвитку інноваційної діяльності ми зможемо досягти успіху та встати на шлях розвитку інноваційної держави.
Тільки оптимальне поєднання прогресивних інструментів фінансування, розумного та повного державного фінансування цільових програм, державне стимулювання розвитку фундаментальних досліджень, приведення національного законодавства у відповідність з міжнародним, розвиток венчурних фондів, як вітчизняних так і залучення іноземних, стимулювання держави створення приватних пенсійних фондів та страхових фондів, створення гнучкої системи оподаткування та заходів непрямого стимулювання розвитку інновацій може створити оптимальну стратегію фінансування інноваційного розвитку в майбутньому.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?