Курсова робота «Використання форвардних контрактів», 2013 рік

З предмету Інше · додано 11.11.2014 17:08 · від Влад Балан · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 1. Теоретичні основи використання форвардних контрактів 5 2. Аналіз особливостей використання форвардних контрактів 12 3. Проблеми використання форвардних контрактів та шляхи їх розв’язання 21 Висновки 25 Список використаних джерел 28

Висновок

Форвардний контракт — це договір купівлі-продажу (поставки) якого-небудь активу через певний термін в майбутньому. Це строковий договір з обов’язковим його виконанням кожної зі сторін договору, тобто тверда угода.
Всі умови такого форвардного контракту узгоджуються сторонами угоди в момент її укладення. Ціна активу, що підлягає поставці в майбутньому, або форвардна ціна контракту, зазвичай встановлюється в момент укладання угоди. Проте можливі будь-які інші форми її визначення, наприклад, у договорі може бути встановлений механізм її визначення або зазначено, що вона буде дорівнює ринковій ціні активу в момент виконання контракту і т. д. Форвардний контракт укладається з метою купити-продати лежить в його основі актив (товар, валюту, цінний папір тощо) у майбутньому, але на умовах, визначених у момент його укладення.
Форвардні контракти перетворюються в похідні інструменти в міру стандартизації умов укладання, тобто часткової відмови від їх індивідуальності, унікальності кожного окремого контракту, і за наявності ринкового посередника (посередників або дилерів), який стає однією з сторін форвардного контракту з будь-яким іншим учасником ринку. Завдяки таким умовам з’являється вторинний ринок відповідних форвардних контрактів, або, як ще кажуть, останні стають ліквідними контрактами.
Ліквідність форвардного контракту перетворює його в похідний інструмент ринку, тобто дозволяє отримувати з його допомогою диференціальну прибуток, або, інакше кажучи, використовувати для цілей хеджування та спекулювання.
Основними видами форвардних контрактів є валютні форварди та форвардні контракти на ставку відсотка.
В обох випадках ринковими посередниками (дилерами або маркет-мейкерами) є великі банки, які обслуговують світовий ринок (валют і кредитів). Вони встановлюють форвардні курси купівлі-продажу валют з будь-яким строком виконання і укладають форвардні угоди, як на купівлю, так і на продаж валют з учасниками ринку — клієнтами між собою.
В якості активу процентного форварда виступає не звичайний актив (товар, валюта, цінний папір), а банківська чи інша процентна ставка. Дохід за цим контрактом є різниця між майбутньою (форвардної) процентною ставкою, зафіксованої в контракті, і фактичною ставкою (ставкою спот) на дату розрахунків за контрактом.
Той, хто укладає контракт на умовах одержання депозиту (основної суми), називається "покупцем", а процес його укладання — "покупкою" контракту. Той, хто укладає контракт на умовах внесення депозиту (основної суми), називається "продавцем" і "продає" контракт.
Якщо процентна ставка спот на момент виконання (розрахунків) контракту перевищить форвардну ставку, записану в контракті, то покупець отримує диференціальний дохід, який виплачує йому банк, бо покупець як би взяв позику в банку під даний відсоток, а потім повернув її в банк під більш високий відсоток. І навпаки, якщо ставка спот виявиться нижче форвардної ставки за контрактом.
Процентні форварди зазвичай укладаються на три-, шести — і дев’ятимісячний депозити, але вони можуть бути укладені і на будь-які інші терміни, не кратні трьом місяцям.
Процентні форварди укладаються з термінами виконання від одного місяця і далі.
Їх позначення складається з двох цифр: перша показує термін виконання, а друга — термін закінчення депозиту, так що різниця цих цифр і становить часовий період депозиту в місяцях. Наприклад, процентний форвард "3-9" (три помножити на дев’ять) означає, що він являє собою контракт на шестимісячний депозит, внесений (або надається) через три місяці від дати укладення контракту, а термін закриття депозиту відстає від цієї дати на дев’ять місяців.
Процентний форвард використовується як для отримання спекулятивного прибутку, так і для хеджування операцій, здійснюваних банком або компаніями, які вступають в кредитні відносини між собою або зі своїми клієнтами.
Також у процесі дослідження було виявлено, що найважливішою проблемою, яка є у форвардних контрактів – це низька маневреність, тобто контракт має низьку ліквідність, а також ризик невиконання зобов’язань одного із контрагентів.
Для вирішення проблем використання форвардних контрактів було запропоновано розумно підходити до вибору контрагентів та прописувати всі необхідні умови у контракті заздалегідь, щоб уникнути будь-яких несприятливих ситуацій.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?