Дипломна робота «Фінансове забезпечення соціального захисту населення», 2012 рік

З предмету Фінанси · додано 02.08.2014 20:17 · від kseniya_www · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Теоретичні основи фінансового забезпечення соціального захисту населення 6 1.1. Поняття соціального захисту та його значення 6 1.2. Джерела фінансового забезпечення соціального захисту населення 16 1.3. Нормативно-правове регулювання забезпечення соціального захисту населення 24 Висновок до розділу 1 30 Розділ 2. Сучасний стан фінансового забезпечення соціального захисту населення 32 2.1. Загальні тенденції фінансового забезпечення соціального захисту населення 32 2.2. Фінансове забезпечення пільговиків 43 2.3. Фінансове забезпечення розвитку сім’ї та молоді 50 Висновок до розділу 2 56 Розділ 3. Напрямки фінансового забезпечення соціального захисту населення в Україні 57 3.1. Зарубіжний досвід фінансування соціального забезпечення та можливості його використання в Україні 57 3.2. Механізми регулювання соціального захисту населення та напрями їх вдосконалення 79 Висновок до розділу 3 92 Висновок 95 Список використаної літератури 99 Додаток а 105

Висновок

Дипломна робота присвячена вдосконаленню фінансування соціального забезпечення населення України.
Питання фінансування соціального захисту населення в Україні є сьогодні одним із самих актуальних для кожного з нас. З проголошенням України соціальної країни, урядом було взято відповідальність за здійснення соціального захисту населення. Соціальний захист населення відбувається за рахунок соціального забезпечення, яке є складовою механізму захисту населення, виконує функцію нагромадження та розподілу коштів між населенням. Соціального захисту потребують найбільш вражені верстви населення: це пенсіонери, безробітні, студенти та інші категорії. Соціальне страхування населення - це спосіб збору коштів для фінансування населення. Це система заходів, яка служить для забезпечення громадян у старості, на випадок захворювань, на випадок втрати працездатності, для підтримки матерів та дітей, охорони здоров'я та ін. До джерел фінансування соціальних виплат належать: Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування від нещасних випадків, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального захисту інвалідів і, звичайно, Державний та місцевий бюджети України.
Питання соціального забезпечення регулюється низкою нормативних документів, до них відноситься Конституція України, законодавство про пенсійне та соціальне страхування. Одним із основних законів, що забезпечують надходження до соціальних фондів є закон про єдиний соціальних внесок, який сьогодні становить 34,7% на фонд оплати праці підприємства та 2,6% на заробітну плату працівників. Не дивлячись на постійне реформування соціального забезпечення сьогодні в Україні є кризова ситуація із фінансуванням незабезпечених верств населення.
Аналіз фінансового забезпечення українців за останній рік показав, що динаміка фінансування є позитивною, так за останній рік соціальні виплати зросли на 44,3 млрд.грн. В основному кошти спрямовуються на дотації пенсійному фондові. На 2012 рік було заплановані підивищення соціальних стандартів - збільешння мінімальної заробітної плати та пенсій. Однак по факту, дані зростання не відповідають зростанням цін, причому цін на утримання житла, соціальних витрат.
Аналіз пенсійних виплат показав, що на сьогодні в період, коли вже відбулась Пенсійна реформа, соціальне забезпечення пенсіонерів становить в кращому випадку третину середньої заробітної плати по Україні. В роботі також було проаналізовано фінансування пільговиків та сім'ї та молоді. Проблема фінансування пільговиків є досить актуальною в 2013 році. Причому ця проблема стосується не тільки джерел надходження коштів для даних верств населення, а й їх кількості, оскільки третина населення має ті чи інші пільги. Значну частину коштів отримують ті, хто такого захисту потребує менше, тоді як дійсно бідним достається лише незначна допомога або вони не отримують її взагалі. Аналізуючи існуючу систему пільг, можна зазначити, що вона на сьогодні вирішує два принципово різних завдання: надання привілеїв окремим категоріям населення, та підтримка соціально вразливих верств населення. Пільгові витрати є одноразовими та постійними. В 2012 році спостерігалось зростання пільгових виплат по субсидіям, оплату житлово-комунальних послуг. З державного бюджету відбувається фінансування всеукраїнських організацій пільговиків.
Питанню фінансування розвитку сім’ї та молоді також доцільно приділити більше уваги. Особливо це стосується проблем організації праці молодих людей, для яких питання зайнятості є найбільш актуальним. На заходи з забезпечення сім'ї та молоді використано в 2012 році 31 млн.грн., що є досить малою сумою.
За результатами здійсненої оцінки зарубіжних моделей соціального захисту населення і їх відповідності нинішнім соціально-економічним умовам України встановлено, що найбільш адекватними моделями соціального захисту є соціально-демократична та неоконсервативна модель. Для першої з них характерна відповідність держави (значна частка) за соціальний захист, у тому числі забезпечення повної зайнятості. Для другої – проблеми соціального захисту вирішуються на змішаному державно-приватному принципі з діючою системою обов’язкової колективної відповідальності під контролем держави.
Українська модель соціально орієнтованої економіки передбачає, насамперед, необхідність забезпечення соціально гарантованого мінімуму задоволення потреб. Інструментом реалізації такої моделі можуть стати адресна соціальна політика, активна політика зайнятості. Вказана модель повинна увібрати в себе усе краще, що результативно діє в країнах з ринковою економікою:
активний попереджуючий характер соціальної політики;
створення соціальних та правових умов для реалізації економічної ініціативи громадян;
оптимальний обсяг перерозподілу ВВП (50%) через бюджет по кожному етапу розвитку;
активну участь приватних і громадських організацій у наданні соціальних послуг і благ соціально незахищеним категоріям громадян;
реалізацію ідей соціальної солідарності і субсолідарності;
пріоритет соціально незахищених категорій громадян.
Розробляючи напрямки вдосконалення соціального фінансування встановлено, що поряд з загальнодержавними законодавчими механізмами соціального захисту у формах соціального забезпечення активну роль відіграє регіональна соціальна політика як їх складовий елемент. Її особливість полягає в поліфункціональності: по-перше, вона є провідником загальнодержавної соціально-економічної політики через конкретні суб’єкти; по-друге, має своє призначення, оскільки регулює соціально-економічні відносини в певному просторі і має за мету забезпечення потреб населення даного регіону в життєво необхідних засобах та виконання власної функції в загальнодержавному розподілі праці та ресурсів.
Державне регулювання розвитку регіонів в плані соціального захисту охоплює цілий комплекс напрямів, основними з яких є: економічний, зокрема бюджетно-фінансовий, соціальний, демографічний. Пріоритетним напрямом регіональної політики держави і місцевих органів влади виступає економічний, безпосередньо пов’язаний з ефективним залученням ресурсного потенціалу, створенням робочих місць, обмеженням безробіття, раціональним розміщенням продуктивних сил і відповідним цьому зростанням реальних доходів населення. Саме завдяки економічному напряму зростає соціально-захисний потенціал населення всіх регіонів, його базова захищеність.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали