Курсова робота «Співробітництво україни з провідними фінансовими організаціями.», 2014 рік

З предмету Міжнародна економіка · додано 04.06.2014 12:19 · від Світлана · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ 1. Теоретичні основи дослідження міжнародних фінансових організацій.6 1.1. Передумови створення міжнародних фінансових організацій.6 1.2. Класифікація міжнародних фінансових організацій.14 Розділ 2. Співробітництво україни з провідними фінансо-вими організаціями.25 2.1. Особливості взаємодії України з МВФ.25 2.2. Особливості взаємодій України та СБ.32 2.3. Особливості взаємодії України та ЄБРР. 37 Розділ 3. Шляхи та тенденції розвитку співробітництва україни з міжнародними фінансовими організаціями на сучасному етапі. 42 3.1. Пріоритетні напрямки посилення співпраці України з міжнародними фінансово-кредитними організаціями.42 3.2. Проблеми які виникають в процесі співробітництва з МФО.46 Висновки.50 Список використаних джерел.54 Додатки

Висновок

Розглянувши тему курсової роботи, яка є досить актуальною на сьогоднішній день, можна зробити наступні висновки:
Тенденції останніх років показують, що випереджальне значення щодо темпів економічного зростання та місце у сучасній світовій економічній системі мають саме міжнародні фінансово-кредитні організації, як для розвинутих країн, так і для країн, що розвиваються. Вони виступають найбільш рушійним фактором у процесі глобалізації світового господарства. Тому Україна плідно співпрацює з такими міжнародними фінансовими організаціями, як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку.
Головною метою співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями є сприяння сталому економічному зростанню за рахунок кредитних ресурсів міжнародних фінансових організацій шляхом реалізації проектів у пріоритетних галузях національної економіки.
Система взаємовідносин з МФО являє собою формування, розміщення та використання кредитів, спрямованих на фінансування системних та інвестиційних проектів.
Розвиток взаємовідносин України з МФО потребує нових ефективних підходів до управління формуванням і розподілом іноземних інвестицій. Нинішня кредитна політика держави призводить до постійного зростання зовнішнього боргу та виснаження валютних резервів країни, що зумовлює труднощі із залученням ресурсів. Чи не найголовнішою фінансовою проблемою для України є розрахунки за російські енергоносії.
Таким чином діяльність України повинна спрямувати у площину без-кредитних стосунків, де наша держава буде вигідним і надійним партнером МФО в плані технічної підтримки.
Отже, у процесі зміцнення фінансової незалежності національної еко-номіки Україна планує всебічний розвиток партнерських зв'язків та посилення позиції України у відносинах з МФО. З цією метою проводиться активна політика щодо ініціювання проектів, здійснюється диверсифікація джерел їх фінансування.
Забезпечення врахування національних інтересів у програмній діяльності МФО досягатиметься у процесі:
1) періодичного спільного проведення перегляду проектних портфелів;
2) активної участі Української Сторони в підготовці програмних документів МФО;
3) проведення щорічних консультацій з питань макроекономічної політики згідно із статтею IV Статей Угоди Міжнародного валютного фонду від 22 липня 1944 року;
4) участі Української Сторони в роботі спільних з МФО комітетів, координаційних рад, робочих груп.
Подальше співробітництво з МФО повинне сприяти:
1) підвищенню ролі держави в міжнародних кредитно-фінансових відносинах через розширення представництва в МФО;
2) поліпшенню результативності проведення економічних реформ шляхом вивчення досвіду роботи МФО з державним і приватним секторами в інших країнах - членах МФО;
3) участі у формуванні завдань і нових напрямів діяльності МФО;
4) участі у процесі удосконалення процедур, принципів роботи МФО та реформуванні цих організацій;
5) поглибленню взаємодії з іншими державами шляхом активної участі у заходах, які організовуються МФО;
6) підвищенню кредитного рейтингу України, а також зміцненню довіри іноземних інвесторів до економічної політики держави.
Навколо проблеми відносин України з МФО триває гостра політико-економічна полеміка. У центрі її — питання про наслідки цього процесу для сьогодення і особливо на перспективу, в першу чергу щодо національної безпеки країни.
Залучення іноземних кредитів є нормальною світовою економічною практикою, коли вони отримуються, по-перше, на середньо- й особливо довгострокові терміни для інвестування в економіку і, по-друге, на короткострокові терміни за зовнішньоторговельних зв'язків. Існує, зокрема, світова практика, але за екстраординарних умов, коли іноземні кредити отримуються для покриття дефіцитів платіжних балансів, бюджетів, на здійснення структурних трансформацій у перехідних економіках, для відбудови народного господарства в повоєнні періоди, на подолання глибоких кризових явищ тощо.
Характерно, що отримання останніх має бути на умовах своєрідної допомоги, і вони мають залучатися на ефективній основі на короткий період для швидкого подолання екстремальних ситуацій, кризових явищ. Довгострокове, постійне їх залучення, як доводить світова практика, веде до закабалення країни, перетворення її на колоніально-сировинний додаток розвинених ринкових країн, втрати національної економічної, а разом із тим і політичної безпеки.
До основних реальних джерел залучення Україною іноземних коштів належать:
— позички міжнародних фінансових організацій — МВФ, СБ, МБРР, ЄБРР;
— кредити іноземних держав та їх угруповань (типу ЄС);
— кредити держав — постачальниць енергоносіїв, як, скажімо, Росія і Туркменістан;
— розміщення цінних паперів у вигляді облігацій державних позик на зовнішніх ринках, а також на внутрішньому ринку при купівлі їх нерезидентами;
— отримання Україною грантів, субсидій, стипендій тощо через науково-технічну допомогу (НТД) від МФО та з країн із розвиненою ринковою економікою.
Найбільше іноземних кредитів залучається в результаті співробіт-ництва з МФО.
Портфель проектів МФО в державному секторі на початку 2013 року складається з 26 проектів на стадії реалізації на суму 5,8 млрд. дол. США:
МБРР 10 проектів на суму 2,042 млрд. дол. США;
ЄБРР 9 проектів на суму 2,037 млрд. дол. США;
ЄІБ 6 проектів на суму 1,671 млрд. дол. США;
KfW 1 проект на суму 91,95 млн. дол. США.
Принципи та мета співробітництва України з МФО, випливають, по-перше, з принципів і мети діяльності цих організацій, головний сенс яких записано в їх статутах, а по-друге, з тих особливостей, які накладаються на ці принципи і мету специфікою нашої країни, взаємовпливом обох сторін співробітництва ("Україна — МФО") у взаємовідносинах.
Спілкування України з МФО має тактичний і стратегічний інтереси як із боку України, так і її партнерів, на що слід звертати особливу увагу при укладанні конкретних угод.
У сучасній системі міжнародних відносин ресурси МФО, за умови їх ефективного використання, є важливим джерелом ресурсного забезпечення реалізації пріоритетних проектів та завдань соціального та економічного розвитку, інструментом інституційних перетворень та міжнародної інтеграції

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?