Реферат «Роль НБУ у проведенні грошово-кредитної політики в Україні», 2010 рік

З предмету Економіка · додано 30.04.2014 13:57 · від Дмитро · Додати в закладки
8 грн Вартість завантаження

Зміст

2. Вступ 3. Стислий огляд питання 3.1. Грошово-кредитна політика 3.1.1. Цілі та інструменти грошово-кредитної політики 3.1.2. Політика дешевих та дорогих грошей 3.1.3. Роль центрального банку як кредитора останньої надії 3.1.4. Роль монетарної політики 3.2. Функції Національного банку України 4. Практична частина. Статистика 5. Висновки 6. Список використаної літератури

Висновок

Банківська система України як незалежної держави, що прагне до створення розвиненої ринкової економіки, є дворівневою. До першого рівня належить Національний банк, що являє собою "банк банків", центральний банк країни, а до другого - система комерційних банків.
Процес створення сучасної банківської системи, яка відповідала б умовам ринкової економіки, в Україні ще триває і триватиме довго. Це пов'язано з тим, що в українській економіці ще не відбулася необхідна трансформація, вона не стала по-справжньому ринковою.
Незважаючи на це, вже зараз можна стверджувати, що підвалини банківської системи ринкового типу в Україні побудовані.
Національний банк виконує майже всі функції, притаманні центральному банку ринкової держави. Він застосовує такі ринкові інструменти грошово-кредитного регулювання, як обов'язкове резервування коштів комерційних банків, кредитну політику і політику рефінансування комерційних банків, операції з державними цінними паперами на відкритому ринку тощо.
Центральний банк (ЦБ) країни є центром грошово-кредитної системи національної економіки, головною функцією якого є контроль та регулювання грошової пропозиції країни. Центральним банком нашої держави є Національний банк України (НБУ). Найважливішими видами активів будь-якого ЦБ є державні цінні папери, позики комерційним банкам, золотовалютні резерви та інші активи, основними статтями пасивів є резерви комерційних банків, депозити скарбниці, банкноти центрального банку та інші його зобов’язання.
Регулювання центральним банком пропозиції грошей у національній економіці називають грошово-кредитною (монетарною) політикою. Для цього ЦБ використовує прямі та непрямі знаряддя. Знаряддя прямого регулювання застосовують у країнах, що розвиваються, та у країнах з перехідною економікою. Трьома непрямими інструментами монетарної політики, які використовують у країнах з розвинутим ринком грошей, є операції на відкритому ринку, зміна облікової ставки та норми резервування.
ЦБ використовує знаряддя грошово-кредитної політики для стабілізації національної економіки, зокрема для досягнення таких цілей: 1) економічного зростання; 2) високого рівня зайнятості; 3)стабільного рівня цін; 4) стабільності на фінансових ринках; 5) стабільності процентних ставок; 6) стабільності курсу національної валюти. ЦБ не може прямо досягати поставлених цілей. За допомогою трьох своїх знарядь він намагається вплинути на поточні й проміжні змінні, аби досягти бажаного рівня основних макроекономічних змінних.
У розвиненій ринковій економіці центральний банк посідає особливе місце – він є центром грошово-кредитної системи національної економіки, головною функцією якого є контроль і регулювання грошової пропозиції в країні. Проте він виконує і низку інших важливих функцій: випуск в обіг національної валюти, збереження золотовалютних резервів країни та обов’язкових резервів комерційних банків. Він виступає міжбанківським розрахунковим центром та здійснює касове обслуговування уряду тощо. Крім того, центральний банк може бути продавцем і покупцем на міжнародних грошових ринках та координувати зарубіжну діяльність комерційних банків. Ще одна функція – «кредитора останньої надії» - полягає в тому, що центральний банк забезпечує резервами банківську систему, коли масові банкрутства банків можуть спричинити банківську та фінансову паніку, що веде до банківської кризи.
Центральний банк діє не заради прибутку, а заради реалізації поставлених перед ним цілей.
Центральний банк держави має бути єдиним емісійним центром, що як публічна установа держави користується монопольним правом грошової емісії на території держави.
Основна функція центрального банку держави - забезпечення стабільності національної грошової одиниці.
Окреме місце в забезпеченні стабільного функціонування банківської системи в цілому відводиться банківському наглядові. Банківський нагляд має базуватися на нормах спеціального банківського законодавства, що пристосоване до ринкових умов. Таким чином, завдання банківського нагляду тісно пов'язані і визначаються завданнями і функціями центрального банку як органу, що визначає і здійснює грошово-кредитну політику в державі. Крім того, банківський нагляд забезпечує додержання стандартів та нормативів суб'єктами, що контролюються банківськими законами і положеннями.
Однією з основних функцій центробанку є спрямування банківського нагляду на підтримку надійності й ефективності окремих банків, щоб забезпечити стабільність і нормальне функціонування всієї системи. Служби банківського нагляду здійснюють наглядові функції, спрямовані на оцінку й стримування численних ризиків при здійсненні комерційними банками банківських операцій для недопущення їх збитковості, неліквідності й банкрутства.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 8 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?