Дипломна робота «Способи правового захисту особистих немайнових прав», 2012 рік

З предмету Право · додано 26.04.2014 16:56 · від sfaitar · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ 1. Загальна характеристика особистих немайнових прав 1.1. Поняття та сутність особистих немайнових прав 1.2. Види особистих немайнових прав 1.3. Характеристика окремих видів особистих немайнових прав Розділ 2. Аналіз та особливості правового захисту особистих немайнових прав 2.1. Доктринальні підходи до визначення сутності захисту особистих немайнових прав 2.2. Аналіз способів захисту особистих немайнових прав Розділ 3. Актуальні проблеми правового захисту особистих немайнових прав та шляхи їх подолання 3.1. Сучасний стан проблематики правового захисту особистих немайнових 3.2. Шляхи вдосконалення правового захисту особистих немайнових Розділ 4. Охорона праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях 4.1. Загальна характеристика системи охорони праці на підприємстві 4.2. Охорона праці на безпосередньому робочому місці 4.3. Заходи покращення умов праці. Висновки Список використаних джерел

Висновок

Проведене дослідження cпособів правового захисту особистих немайнових прав, дозволяє зробити наступні висновки:
Особисті немайнові права беззаперечно входять в систему цивільного права, реалізуються як абсолютні суб'єктивні права, в яких виділяють позитивний та негативний аспект, тобто вони підлягають цивільно-правовому регулюванню і охороні властивим даній правовій галузі компенсаторно-відновлювальним методом та відіграють значну роль при формуванні внутрішнього (духовного) світу фізичної особи. Однак, правова природа, зміст та місце в системі цивільно-правового регулювання та охорони цивільно-правових відносин є ще недостатньо дослідженими, що і зумовлює необхідність наукового дослідження саме цієї категорії суспільних відносин як предмету цивільного права.
Систематизуючи вище сказане, також необхідно відзначити, що захист особистих немайнових прав:
 Це система правових засобів, спрямованих на забезпечення та відновлення особистих немайнових прав;
 Система юридичних норм, спрямованих на попередження правопорушень та усунення їх наслідків;
 Це діяльність суду чи інших юрисдикційних органів із попередження та відновлення порушеного права.
Також, враховуючи наведене вище, класифікація способів захисту особистих немайнових прав, на мою думку, може виглядати таким чином:
а) превентивно-пресікальні способи захисту, тобто ті з них, які спрямовані на попередження та припинення порушення, оскарження, невизнання особистого немайнового права чи реальної загрози вказаних дій (визнання права; припинення дії, яка порушує право; зміна правовідношення; припинення правовідношення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб тощо);
б) відновлювальні способи захисту, тобто ті з них, які спрямовані на відновлення порушеного права (відновлення становища, яке існувало до порушення, та пов’язані із ним способи; спростування; відповідь; визнання правочину недійсним тощо);
в) компенсаційні способи захисту, тобто ті з них, які спрямовані на додаткове компенсування збитків, що пов’язані із порушенням особистого немайнового права.
Повага до честі, гідності, недоторканість ділової репутації виступає на сьогодні гармонійною складовою особистих немайнових відносин і регулювання його повинно здійснюватися переважно на підставі загальних положень про особисті немайнові права у рамках цивільного права.
Честь розглядається як особисте немайнове благо, яке є, по суті, позитивною соціальною інформацією про особу, яка ґрунтується на уявленнях про добро і зло, усталених у суспільстві, і усвідомлюється самою особою. Водночас честь виступає як сукупність найвищих морально-етичних принципів особистості, і як благо, яке дає право на повагу, пошану і визнання людини у суспільстві.
Гідність - це особисте немайнове благо, яке є інформацією про цінність кожної особи, визнану у суспільстві.
Ділова репутація - це інформація, яка набула рис суспільного знання про досягнення тої чи іншої особи. Ділова репутація ґрунтується на висновках щодо морального обличчя, ділових якостей і законослухняності фізичної особи і пов’язується у сучасному баченні найчастіше з добрим ім’ям фізичної особи.
Наведені визначення дозволяють підкреслити не лише загальновизнані ознаки честі, гідності, ділової репутації, але і їх зв’язок з інформацією та інформаційними відносинами, що особливо важливо для сучасного розуміння захисту цих особистих немайнових прав.
Значна частка змісту понять «честь», «гідність», «ділова репутація» лежить у площині не права, а моралі, тому вдосконалення правового регулювання та захисту честі, гідності, ділової репутації знаходиться у прямій залежності від морального стану суспільства, моральних якостей, які розглядаються ним в якості основоположних і незмінних.
З метою усунення недоліків чинного законодавства, сформульовані пропозиції щодо внесення відповідних змін такого змісту:
1. Викласти частину 1 та частину 6 статті 281 Цивільного кодексу України в такій редакції:
Фізична особа має невід’ємне право на життя. До моменту народження дитина має право на недоторканність життя.
Штучне переривання вагітності, якщо вона не перевищує 12 тижнів, може здійснюватися за бажанням жінки, за умови наявності соціальних або медичних показань.
У випадках, встановлених законодавством, штучне переривання вагітності може бути проведене при вагітності від дванадцяти до двадцяти восьми тижнів. Перелік обставин, що дозволяють переривання вагітності, що не перевищує 12 тижнів, а також після 12 тижнів вагітності за медичними та соціальними показаннями, встановлюється законодавством”.
2. Викласти статтю 283 Цивільного кодексу України в такій редакції:
1. Фізична особа має право на здоров'я.
2. Фізична особа має право на охорону її здоров'я.
3. Охорона здоров'я забезпечується системною діяльністю державних та інших організацій, передбаченою Конституцією України та законом”.
3. Викласти статтю 289 Цивільного кодексу України в такій редакції:
1. Фізична особа має право на особисту недоторканність.
2. Особиста недоторканність фізичної особи забезпечується шляхом вжиття заходів, спрямованих на забезпечення тілесної недоторканності фізичної особи, та на забезпечення недоторканності особистого життя фізичної особи”.
4. Доповнити Цивільний кодекс України статтею 289 – „Право на тілесну недоторканність” такого змісту:
1. Фізична особа має право на тілесну недоторканність.
2. Фізична особа не може бути піддана катуванню, жорсткому, нелюдському, або такому, що принижує її честь та гідність, поводженню чи покаранню.
3. Фізичне покарання батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками, вихователями малолітніх, неповнолітніх дітей та підопічних не допускається.
У разі жорстокої, аморальної поведінки фізичної особи щодо іншої особи, яка є в безпорадному стані, застосовуються заходи, встановлені цим Кодексом та іншим законом.
4. Фізична особа має право розпорядитися щодо передачі після її смерті органів та інших анатомічних матеріалів її тіла науковим, медичним, або навчальним закладам”.
5. Частину 3 статті 52 „Основ законодавства України про охорону здоров'я” викласти в такій редакції:
„Медичним працівникам забороняється здійснення активної евтаназії - навмисного прискорення смерті невиліковно хворого на його прохання з метою припинення його страждань”.

Коментар модератора

136 стор.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?