Курсова робота «Первинний і вторинний ринок цінних паперів. Фондова біржа», 2013 рік

З предмету Мікроекономіка · додано 18.02.2014 15:56 · від Дарина · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Також серед торговельних майданчиків виділяється своїми розмірами Лондонська фондова біржа (ЛФБ). У жовтні поточного року загальна ринкова капіталізація компаній, акції яких котируються на ЛФБ, склала $6,4 млрд. Висока ліквідність на ЛФБ допомагає емітенту отримати справедливу оцінку компанії. Лондонський лістинг їхніх паперів дозволяє розраховуватися за компанію, яку вони хочуть придбати, не тільки грошима, але й акціями. На ЛФБ існує вимога: акціонери, які володіють більше 3% акцій компанії, повинні розкривати свої імена. Крім того, існує так званий Кодекс злиттів і поглинань. Він передбачає, що якщо пакет акцій, який контролює одна особа, перевищує 10%, то ця особа зобов’язана викупити в інших міноритарних акціонерів, якщо вони цього захочуть, їхні папери за найвищою біржовою ціною за останні 12 місяців. Аналізуючи дані по розміщенні на ЛФБ, у 2011 році було проведено 67 ІРО, в ході яких компанії залучили понад $13 млрд. Так українськими компаніями з 2005 року по жовтень 2011 року було здійснено близько 70 публічних первинних та вторинних розміщень акцій емітентів (IPO), що мають бізнес в Україні. І за цей час було залучено $3,9 млрд. З них 226,7 млн. грн. – в 2011 році. При цьому, за прогнозами, в 2012 році українські компанії можуть залучити понад $500 млн. Ще одною великомасштабною біржею на міжнародному рівні являється Токійська фондова біржа, що за ринковою капіталізацією поступається тільки Нью-Йоркської майданчику. Зараз на ній торгується близько 2300 цінних паперів японських компаній і понад 30 паперів закордонних емітентів. На частку Токійської біржі доводиться понад 80% біржового обороту країни. Основними продавцями і покупцями є інституційні власники цінних паперів. Зараз компанії, акції яких торгуються на Токійській біржі, діляться на три великі групи: Першу секцію (компанії з найбільшою капіталізацією), Другу секцію (середні компанії) і секцію Mothers (цим англійським словом ("мами") на Токійській біржі називають найбільш швидко зростаючі компанії і галузі ринку. Приблизно 65% емітентів входять в Першу секцію, найменше компаній потрапляють у "материнський" список. Вартість всіх цінних паперів, що торгуються на Токійській фондовій біржі, перевищує 5 трлн доларів. [8] Що ж стосується Німеччини, тут біржа проводить операції на ринку цінних паперів уже близько 400 років. Сьогодні вона є інтернаціональним провайдером і забезпечує інвесторам та компаніям-емітентам швидкий і комфортний доступ до світових ринків капіталу. Спектр біржових продуктів та послуг, які вона пропонує, варіює від торгівлі цінними паперами і деривативами до операцій системи електронних торгів, платежів та забезпечення ринковою інформацією. Фондові біржі діють у Франкфурті, Ганновері, Бремені, Дюссельдорфі, Гамбургу і Берліні. Щодо Франкфуртської біржі, то в обігу, крім акцій, перебувають облігації, іпотечні облігації, дебентури (облігації акціонерних компаній) і варранти. Станом на 31 грудня 2009 р. на Франкфуртській біржі постійно оберталося близько 219 665 цінних паперів із фіксованим доходом та 181 321 варрант. Щоправда, у 2009 р. у зв’язку із світовою фінансовою кризою підприємство звітувало про скорочення обороту на 16%, проте вже на початку 2010 р. фондова біржа Deutsche Börse AG оголосила про намір збільшити свої витрати на підвищення активності на 50% порівняно з попереднім роком, тобто на 100 млн. євро. Для економіки Швейцарії фондовий ринок є джерелом фінансування відтворення національного капіталу, а також важливою складовою фінансово-кредитної системи. Проте основна роль ринку цінних паперів у Швейцарії полягає у виконанні міжнародних функцій. Більше половини акцій і майже третина облігацій на ньому є іноземними. Фондовий ринок цієї країни підпорядкований монопольним банкам, які виступають як посередники між іноземними позичальниками та кредиторами. Усі операції здійснюються через представників цих банків. Останні також регулюють такі параметри, як, наприклад, порядок емісії. Водночас, державне регулювання ринку майже відсутнє. На позабіржовому ринку діє близько 120 маклерських фірм, але слід зазначити, що частка позабіржових операцій у структурі торгів є відносно невеликою. Існує як касовий ринок, так і ринок строкових операцій. Усі торги ведуться в електронній формі. Основний швейцарський фондовий індекс – SMI (Swiss Market Index) – відображає котирування акцій 20 найбільших компаній, на які припадає 85% сукупної капіталізації ринку. Що ж стосується виходу українського капіталу у вигляді цінних паперів на світові ринки, то такі цінні папери мають бути на цих ринках конкурентноспроможними, а їх емітенти мають задовольняти умови лістингу зарубіжних фондових бірж. На сьогодні лише АСК "Укррічфлот" та її акції відповідають цим вимогам, тому саме вони першими з цінних паперів українських емітентів вийшли на зарубіжні ринки. Послідовне проведення Українською фондовою біржею послідовної лінії по впровадженню на національному ринку міжнародних стандартів підняло імідж й авторитет УФБ на глобальному рівні. УФБ стала дійсним членом Федерації Євро-Азіатських фондових бірж, а Голова правління УФБ обраний членом Виконавчого комітету Федерації. Поглиблюються зв’язки УФБ з Франкфуртською, Корейською, Московською та іншими фондовими біржами Торги на світових фондових ринках протягом березня 2013 року демонстрували різноспрямовану динаміку. Фондові індекси найбільших майданчиків Європи відзначились незначним зниженням. Провідним чинником, що вплинув на настрій інвесторів, стала невизначена ситуація навколо кіпрських банків. Незважаючи на те, що Єврогрупа готова обговорювати з Кіпром нові умови надання фінансової допомоги, питання залишається відкритим. (див. додаток Є) Котирування «великої трійки» японських банків на цьому фоні перемістилися на негативну територію. Папери найбільшого фінансового інституту в Країні висхідного сонця Mitsubishi UFJ подешевшали на 2,4%, а його конкурентів Sumitomo Mitsui і Mizuho - на 1,8% і 1,4% відповідно. Отже, міжнародний ринок цінних паперів це – джерело, яке забезпечує економічним суб’єктам доступ до міжнародного ринку вільних капіталів і прискорює глобальний процес економічного зростання. Сьогодні він є основним інститутом, який регулює міжнародне інвестування. 3.3. Проблеми та перспективи розвитку ринку цінних паперів в Україні. Стабільно функціонуючий ринок цінних паперів є важливим чинником, що впливає на інвестиційний клімат країни. На даному ринку переплітаються інтереси банків, акціонерних товариств, товаровиробників, посередницьких контор, власників вільних грошових коштів, акцій і приватизаційних сертифікатів, їхні інтереси або збігаються, або є суперечливими. Існують значні проблеми для досягнення остаточної інтеграції ринку ЦП України у міжнародний ринок ЦП. Зокрема, його нерезидентський характер. За неофіційними даними, майже 90% акцій, що циркулюють на фондовому ринку України, належать іноземцям. Пояснити такий стан справ можна зокрема тим, що в українських інвестиційних фондів недостатньо грошей, щоб вкладати їх у цінні папери. Недержавні пенсійні фонди теж поки що слабкі. До того ж більшість українських компаній (не кажучи про пересічних громадян) не розуміють, як працює цей ринок, вважають його непривабливим або ж просто не довіряють йому свої кошти. Нагальні проблеми, що існують на фондовому ринку України і заважають його подальшому розвитку – це низька ліквідність та капіталізація, масштабний дефіцит внутрішніх грошових ресурсів для інвестицій, низька частка біржового сегменту ринку, недостатнє законодавче регулювання ціноутворення, обмежена кількість ліквідних та інвестиційно привабливих фінансових інструментів, висока фрагментарність біржової та депозитарної структури. Всі вони є прямим відображенням посткризового періоду, який наразі переживає український фондовий ринок. [3] Актуальною проблемою є вдосконалення механізмів валютного регулювання на фондовому ринку. Не вдосконалюючи систему валютного регулювання, неможливо здійснити інтеграцію українського ринку капіталу у світовий ринок. Без цього вітчизняні емітенти не зможуть ефективно реалізовувати цінні папери іноземним інвесторам, а вітчизняні інвестори - купувати іноземні цінні папери. Динаміка біржового фондового ринку не корелюється з об’єктивними процесами і тенденціями функціонування та розвитку національної економіки. Цілісності біржової системи заважає також слабка взаємодія фондових бірж з інституціями виконання біржових договорів. Відсутність досконалих механізмів клірингу створює додаткові труднощі як для учасників ринку, інвесторів, так і для держави в цілому До недоліку депозитарної системи України слід віднести і відсутність належного її інтегрування з міжнародними депозитарними установами, що стримує доступ українських підприємств та інвесторів на міжнародні ринки капіталу. Для залучення інвесторів на фондовий ринок необхідно постійно підвищувати якість послуг, що надаються професійними учасниками фондового ринку, у зв’язку з чим потребують удосконалення вимоги стосовно провадження професійної діяльності на фондовому ринку. Сьогодні як на законодавчому, так і на організаційно-інституційному рівнях реалізована переважна більшість заходів, зазначених у відповідних нормативно-правових актах щодо розвитку фондового ринку України. Деякі заходи все ще очікують на реалізацію. Це такі, як запровадження нових інструментів на фондовому ринку; зосередження торгів цінними паперами на фондових біржах; консолідація біржової системи; централізація депозитарної системи. Так діяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку спрямовується на реалізацію заходів, визначених Програмою економічних реформ України на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада», якою передбачено необхідні кроки для зростання й розвитку фондового ринку й сектору фінансових послуг шляхом: • посилення інституціональної спроможності й операційної незалежності регуляторів ринку небанківських фінансових послуг і фондового ринку; • посилення вимог до управління ризиками, прозорості діяльності й розкриття інформації учасниками фінансового ринку; • створення законодавчої бази для впровадження нових фінансових інструментів та механізмів перерозподілу коштів, у т.ч. похідних цінних паперів; • удосконалення регулювання іпотечного ринку, у т.ч. вирішення питання обігу заставних інструментів на іпотечному ринку України; • створення єдиної системи депозитарного обліку цінних паперів. Для пoкрaщення стaну фoндoвoгo ринку України тa підтримaння йoгo фінaнсoвoї безпеки пoтрібнo підвищити рoль держави на фoндoвoму ринку. Держaвa пoвинна ствoрити дoвгoтермінoву концепцію щoдo розвитку ринку цінних паперів, мaє знaйти шляхи пoєднання ресурсів держaви і привaтного сектoру з метoю його фoрмування, а тaкoж впорядкувати низку нормативно-правових aктів. Тaк, ствoрення єдиної біржової фoндoвoї системи тa централізованого клірингового депозитарію на сучасному етапі розвитку вітчизняного ринку цінних паперів стане потужним чинником підвищення його ефективності. [6] З огляду на викладене нагальними завданнями ринку цінних паперів є: 1. Вжиття зaхoдів щoдo централізації тa оргaнізoвaнoсті фондового ринку. 2. Визнaчення концептуaльних засaд політики розвитку цінних паперів в Україні тa реалізації державних інтересів нa ньому. 3. Зaхист держaвних інтересів нa ринку цінних пaперів шляхом впровадження тaкого виду цінних пaперів, як “золота aкція”, що дaсть змогу держaві контролювати великі прибуткові підприємства. 4. Підвищення рівня компетентності нaселення з питань фондового ринку, щo сприятиме зaлученню вільних фінансових ресурсів домогосподарств. 5. Поліпшення якoсті професійнoї діяльності нa ньому, підвищення рівня компетентності фaхівців на ринку цінних паперів, рoзвитoк і посилення системи регулювання і нaгляду зa діяльністю професійних учасників цьoгo ринку. 6. Стабілізація законодавчої бaзи, створення системи зaхисту прaв інвесторів шляхом впровадження системи відповідальності учасників ринку цінних пaперів. Без вирішення цих проблем формування дієздатного та ефективного ринку цінних паперів не можливе. Отже, головною метою ринку цінних паперів України має стати функціонування цілісного, високоліквідного, ефективного і справедливого ринку, який регулюватиметься державою та буде інтегрованим у світові фондові ринки. Висновки Отже, у даній курсовій роботі був розглянутий ринок цінних паперів, що був представлений як ефективний механізм функціонування ринкової економіки, інструмент мобілізації фінансових ресурсів та заощаджень населення, оптимального перерозподілу засобів, підвищення активності людини як реального власника. Тому відновлення і регулювання розвитку фондового ринку є однією з першочергових задач, що стоять перед урядом, для рішення якої необхідне прийняття довгострокової державної програми розвитку і регулювання фондового ринку і суворий контроль за її виконанням. Раціональне функціонування ринку цінних паперів визначається діяльністю учасників ринку, що здійснюють різноманітні операції з спеціальними фінансовими інструментами, а саме цінними паперами. Крім того елементи інфраструктури забезпечують максимальну ефективність і своєчасне виконання угод, що укладаються на ринку цінних паперів. Варто відзначити те, що ринок цінних паперів — кровоносна система економіки адже від її розгалуженості і стану залежить розвиток економіки в цілому. За своєю структурою ринок цінних паперів є досить складним і багатофункціональним утворенням. Так, первинний ринок цінних паперів сприяє встановленню контактів між покупцями і продавцями цінних паперів, а також обслуговує емісії цінних паперів. Вторинний ринок відповідає за забезпечення реальних умов для купівлі, продажу та проведення інших операцій з цінними паперами після їх первинного розміщення. В цілому ринок цінних паперів забезпечує акумулювання фінансових ресурсів, а також посередництво в русі тимчасово вільних грошових коштів від інвесторів до емітентів цінних паперів. До висновку необхідно відмітити, що сьогодні перед українським ринком цінних паперів постає ряд проблем, швидке і ефективне рішення яких стане поштовхом до його подальшого розвитку. Це такі завдання, як: - контроль за діями учасників ринку цінних паперів з метою обмеження монополістичної діяльності; - комп'ютеризація фондового ринку і створення єдиного інформаційного простору для підвищення інформованості суб'єктів ринку; - захист інтересів інвесторів і потреба удосконалення процедури реєстрації цінних паперів та захист їх від підробки; - встановлення чітких засобів відповідальності державних та комерційних структур за порушення процедури випуску та обігу цінних паперів. Незважаючи на всі негативні характеристики, сучасний український фондовий ринок - це динамічний ринок, що розвивається на основі: • масштабної приватизації і пов'язаного з нею масового випуску цінних паперів; • випуску, що розширяється підприємствами і регіонами, облігаційних позик; • швидкого поліпшення технологічної бази ринку; • доступу, що відкрився на міжнародні ринки капіталу; • швидкого становлення масштабної мережі інститутів - професійних учасників ринку цінних паперів і інших чинників. Таким чином, саме централізований і регульований ринок цінних паперів є універсальним механізмом, за допомогою якого врегульовуються не лише економічні, а й соціальні і політичні відносини. В макроекономічному плані він дозволяє державним органам завдяки загального балансу безпосередньо і своєчасно попереджати кризові ситуації. Тому ринку цінних паперів і його стабільність сприятимуть зміцненню довіри населення до цінних паперів, залученню іноземних інвесторів і забезпечать зміцнення економіки країни.

Висновок

Отже, у даній курсовій роботі був розглянутий ринок цінних паперів, що був представлений як ефективний механізм функціонування ринкової економіки, інструмент мобілізації фінансових ресурсів та заощаджень населення, оптимального перерозподілу засобів, підвищення активності людини як реального власника. Тому відновлення і регулювання розвитку фондового ринку є однією з першочергових задач, що стоять перед урядом, для рішення якої необхідне прийняття довгострокової державної програми розвитку і регулювання фондового ринку і суворий контроль за її виконанням.
Раціональне функціонування ринку цінних паперів визначається діяльністю учасників ринку, що здійснюють різноманітні операції з спеціальними фінансовими інструментами, а саме цінними паперами. Крім того елементи інфраструктури забезпечують максимальну ефективність і своєчасне виконання угод, що укладаються на ринку цінних паперів.
Варто відзначити те, що ринок цінних паперів — кровоносна система економіки адже від її розгалуженості і стану залежить розвиток економіки в цілому. За своєю структурою ринок цінних паперів є досить складним і багатофункціональним утворенням. Так, первинний ринок цінних паперів сприяє встановленню контактів між покупцями і продавцями цінних паперів, а також обслуговує емісії цінних паперів. Вторинний ринок відповідає за забезпечення реальних умов для купівлі, продажу та проведення інших операцій з цінними паперами після їх первинного розміщення. В цілому ринок цінних паперів забезпечує акумулювання фінансових ресурсів, а також посередництво в русі тимчасово вільних грошових коштів від інвесторів до емітентів цінних паперів.
До висновку необхідно відмітити, що сьогодні перед українським ринком цінних паперів постає ряд проблем, швидке і ефективне рішення яких стане поштовхом до його подальшого розвитку. Це такі завдання, як:
- контроль за діями учасників ринку цінних паперів з метою обмеження монополістичної діяльності;
- комп'ютеризація фондового ринку і створення єдиного інформаційного простору для підвищення інформованості суб'єктів ринку;
- захист інтересів інвесторів і потреба удосконалення процедури реєстрації цінних паперів та захист їх від підробки;
- встановлення чітких засобів відповідальності державних та комерційних структур за порушення процедури випуску та обігу цінних паперів.
Незважаючи на всі негативні характеристики, сучасний український фондовий ринок - це динамічний ринок, що розвивається на основі:
• масштабної приватизації і пов'язаного з нею масового випуску цінних паперів;
• випуску, що розширяється підприємствами і регіонами, облігаційних позик;
• швидкого поліпшення технологічної бази ринку;
• доступу, що відкрився на міжнародні ринки капіталу;
• швидкого становлення масштабної мережі інститутів - професійних учасників ринку цінних паперів і інших чинників.
Таким чином, саме централізований і регульований ринок цінних паперів є універсальним механізмом, за допомогою якого врегульовуються не лише економічні, а й соціальні і політичні відносини. В макроекономічному плані він дозволяє державним органам завдяки загального балансу безпосередньо і своєчасно попереджати кризові ситуації. Тому ринку цінних паперів і його стабільність сприятимуть зміцненню довіри населення до цінних паперів, залученню іноземних інвесторів і забезпечать зміцнення економіки країни.

Коментар модератора

файл в форматі докх

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали