Урізноманітнення організаційних форм сільськогосподарських підприємств, розвиток колективних форм власності у сільському господарстві актуалізує проблеми матеріального і нематеріального стимулювання працівників, налагодження тісного прямого і зворотного зв’язку між керівництвом і персоналом, справедливої участі працівників у розподілі прибутку підприємства. Усе це вимагає створення на підприємствах ефективної системи мотивації та управління нею.
Мотивація і стимулювання є вирішальними факторами в управлінні персоналом. Кожен ефективний керівник намагається переконати працівників працювати краще, створити у них внутрішні спонукання до активної трудової діяльності, підтримувати зацікавленість у праці, ініціювати відчуття задоволення від отриманих результатів. Важливо також, щоб працівники домагалися досягнення цілей організації добровільно і творчо. Знаючи мотивацію працівників, можна достовірно спрогнозувати їхню реакцію на дії керівництва. Мотивація дає також змогу з’ясувати, чому так, а не інакше діє людина. Саме тому мотиваційна функція є найважливішою в управлінні, викликає особливий інтерес у керівників і має велике практичне значення.
Мотивація є динамічним процесом, який стимулює і підтримує на певному рівні поведінкову активність індивіда. Вона охоплює систему спонукальних чинників (потреби, мотиви, цілі, наміри тощо), здатних впливати на поведінку людини, сукупність причин психологічних чинників, що стимулюють поведінку та активність людини, з іншого боку, вона є процесом спонукання себе та інших, активності, досягнення цілей.
Проблема мотивації працівників надзвичайно актуальна на підприємствах аграрного сектору, для яких характерна як невисока матеріальна винагорода за працю, так і малопривабливі умови праці. Це зумовлює дефіцит та плинність трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах, низький рівень продуктивності праці, занепад і руйнацію виробничих традицій сільських жителів.
Товариство з обмеженою відповідальністю СТОВ «Ліщинське» є підприємством, створеним на засадах угоди громадян шляхом об’єднання їх майна та здійснення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Організаційна структура підприємства – лінійна, структура управління – двоступенева. СТОВ «Ліщинське» спеціалізується на зерновому господарстві та молочно-м’ясному тваринництві. Територіальна близькість обласного центру створює сприятливі умови для збуту продукції підприємства як на ринку сільськогосподарської сировини, так і на споживчому. Управління та організацію господарської діяльності СТОВ «Ліщинське» здійснює голова правління.
Свою господарську діяльність СТОВ «Ліщинське» здійснює на загальній земельній площі в 4726 га. За період 2010-2012 рр. площа земельних ресурсів збільшилась на 248 га, або на 5,5%.
Середньорічна чисельність працівників у 2012 році збільшилась на 11 осіб або на 21,6% у порівнянні з 2010 р.
Навантаження на 1 середньорічного працівника (в гектарах сільгоспугідь) за досліджуваний період зменшилось на 11,5 га (на 13,2 %) і становило 76,0 га. У 2012 р. було відпрацьовано у сільському господарстві 358 тис. людино-годин, що на 15,1 % більше, ніж у 2010 р. Це обумовлено розширенням штату працівників.
Енергетичні потужності підприємства характеризуються сталою тенденцією до зростання. Їх загальна потужність на рівні 2012 р. становила 7845,3 к.с., що на 10,1% більше від аналогічного показника 2010 р. Питома енергетична забезпеченість з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь за період дослідження зросла на 4,3%, а з розрахунку на 1 працівника – зменшилась на 9,5%.
У господарстві поступово зростає вартість основних виробничих фондів. За три роки вона збільшилась на 20,3%, що є позитивною тенденцією, яка зумовлює зростання фондозабезпеченості (на 64,7%) та фондоозброєності, яка у 2012 р. зросла на 36,5% у порівнянні з 2010 р.
Основні виробничі засоби підприємства характеризуються високим ступенем зносу, проте за період дослідження цей показник зменшився на з 51,4% до 39,3%, тобто більш ніж на 1/5 в результаті оновлення основних засобів. Це сприяє ефективнішому веденню господарської діяльності.
Коефіцієнт обороту оборотних засобів дещо більший за одиницю, а це означає, що оборотні засоби використовуються з низькою ефективністю. Середня тривалість обороту оборотних засобів становила у 2010 р. – 331,8 днів, у 2012 р. – 304 дні, тобто зменшилась на 8,4%, що свідчить про пожвавлення фінансово – економічної діяльності підприємства.
За період дослідження дохід підприємства від реалізації продукції збільшився на 8,5%, а собівартість реалізованої продукції зросла на 43,6%. Це обумовило зниження величини чистого прибутку підприємства. Показник чистого прибутку у 2012 р. склав лише 9,6% від рівня 2010 р. Зазначене свідчить про зниження ефективності господарювання на підприємстві. Невисокі прибутки підприємства ускладнює збільшення кредиторської і дебіторської заборгованості.
Загальний обсяг виробництва товарної продукції за період дослідження збільшився на 19,4%. У структурі реалізованої товарної продукції у 2010 р. 98,7% припадало на продукцію рослинництва, 1,2% – на продукцію тваринництва, 0,3% – на послуги. На рівні 2012 р. на продукцію рослинництва припадало 97,4%, частка продукції тваринництва у чистому доході підприємства зменшилася до 1,0%, а послуг – 1,4%. Серед продукції рослинництва найбільшу товарність мають зернові і зернобобові – 41,6 % (2010 р.) і 72,4% (2012 р.). Слід зазначити, що за останні три роки надходження від реалізації продукції тваринництва зросли на 7,3%, що є позитивною тенденцією. Найбільшу питому вагу у структурі товарної продукції тваринництва становлять надходження від реалізації м’яса ВРХ – 93,6% (2010 р.) – 88,4% (2012 р.) На другому місці за дохідністю у 2012 р. – виробництво свинини. Крім того, підприємство реалізує мед та іншу продукцію бджільництва.
СТОВ «Ліщинське» має ліквідний баланс. Загальний коефіцієнт покриття (платоспроможності) підприємства впродовж досліджуваного періоду зменшився на 2,91. Коефіцієнт автономії СТОВ «Ліщинське», який виражає співвідношення власного капіталу і валюти балансу зменшився за період дослідження на 0,39, тобто майже у 2 рази і є нижчим від нормативного. Це свідчить про значну залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.
Обсяг витрат на оплату праці та соціальні заходи зріс за період дослідження у 4,5 рази: з 660 тис. грн (2010 р.) до 2985,3 тис. грн. Проте, питома вага цих витрат у загальному обсязі витрат на виробництво – досить низька: 6,0% (2010 р.) та 13,4% (2012р.), Це означає, що «ціна» праці на підприємстві є надто низькою, а відтак, низьким є і потенціал мотивації.
Середньомісячна заробітна плата працівників досліджуваного підприємства становила на рівні 2010 р. 1568,6 грн, а у 2012 р. її розмір зріс більш, ніж у 4 рази. Заробітна плата працівників тваринництва дещо вища, ніж у рослинництві, за винятком 2011 р., коли середньомісячний заробіток працівників, зайнятих у рослинництві, більш ніж на 29% перевищував аналогічний показник у тваринництві.
Дохід підприємства з розрахунку на одного працівника зменшився у 2011 р. на 38,8% у порівнянні з 2010 р., а у 2012 зріс на 88,3% р. у порівнянні з 2011 р. Всього за період дослідження показник доходу підприємства з розрахунку на одного працівника збільшився на 15,5%. Потенційні можливості матеріальної мотивації працівників відображає показник доходу від реалізації продукції підприємства з розрахунку на 1 грн. витрат на персонал. У 2011 р. даний показник різко зменшився (майже на 76%), що зумовлено як зменшенням обсягу доходу, так і збільшенням витрат підприємства на персонал. У наступному 2012 р. дохід підприємства на 1 грн. витрат на персонал зріс на 16,4%, що є відображенням підвищення ефективності і результативності діяльності працівників СТОВ «Ліщинське».
Останній показник свідчить про вищу винагороду праці персоналу підприємства і тенденцію до удосконалення мотивації працівників.
Проте, мотивуюча система СТОВ «Ліщинське» сформована ще недостатньо ефективно. Ознаками низької ефективності мотиваційної системи підприємства є:
– недостатньо поширена нематеріальна мотивація працівників підприємства;
– в оплаті праці виражена «зрівнялівка».
– низький відсоток фонду оплати праці в собівартості продукції.
– погіршується морально-психологічний клімат у зв’язку з недостатнім відчуттям працівниками своєї причетності до розподілу прибутку.
З метою удосконалення мотивації працівників СТОВ «Ліщинське» рекомендуємо:
1. В організаційній структурі підприємства створити кадрову службу, яка б на системній основі здійснювала мотивацію працівників шляхом реалізації системного мотиваційного механізму.
2. Система мотивації працівників підприємства повинна базуватись на чітко визначеному наборі цінностей, які мають бути закладені в основу мотивування працівників. Цей набір повинен враховувати основні потреби та інтереси людей, зафіксовані у формі пільг, переваг, видів заохочення в «Правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства».
3. З метою забезпечення диференційованого підходу до визначення розміру основної заробітної плати, підвищення її стимулюючої ролі та удосконалення механізму участі працівників у розподілі прибутку запровадити систему контрольованого денного виробітку.
4. Запровадити стандартизований соціальний пакет як засіб мотивування працівників підприємства.
5. У контексті міжнародного стандарту ISO 9001 при підборі працівників різних категорій здійснювати тестування на предмет їх ставлення до мотиваційних заходів матеріального характеру шляхом побудови мотиваційного профілю.
6. Впроваджувати соціально-психологічні методи мотивації працівників.
7. Практикувати використання аутстафінгових послуг, які забезпечуватимуть формування нових взаємовідносин між учасниками легального ринку праці та підвищення мотивації праці.