Курсова робота «Соціологія Еміля Дюркгейма», 2013 рік

З предмету Соціологія · додано 05.02.2014 12:15 · від Громова Юлія · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ.3 Розділ І. Життя та наукова діяльність Еміля Дюркгейма.5 1.1. Характеристика епохи в яку жив Е. Дюркгейм і стан соціології того періоду.5 1.2. Біографія та наукові праці Е. Дюркгейма.7 Розділ ІІ. Основні соціологічні ідеї Еміля Дюркгейма.11 2.1. Від теорії поділу праці до теорії релігії.11 2.2. «Cоціологізм» Е. Дюркгейма як методологія наукового дослідження.15 2.3. Робота Дюркгейма «Самогубство. Соціологічний етюд».24 Розділ ІІІ. Значення соціології Е.Дюркгейма в історії соціологічної думки.29 Висновки.31 Список використаної літератури.35

Висновок

1. Охарактеризовано епоху в яку жив Дюркгейм. Остання чверть XIX ст. у Франції, в якій жив і творив Дюркгейм ознаменувалася тим, що суспільно-економічна система не могла забезпечити свого власного стабільного існування і перебувала під постійною загрозою революційних виступів трудящих мас. Клерикально-монархічні кола вели боротьбу з буржуазними республіканцями, прагнучи до реставрації реакційного громадського порядку. Соціологія народжувалася як відповідь на кризу динамічно розвинутого європейського суспільства; як наука про суспільство і його трансформації. XX століття було дуже діяльним. Всі щось покращували, змінювали, перетворювали.
Поколінню Дюркгейма довелося зробити крок вперед і довести, що історію творять не великі особистості, абсолютні ідеї або безособові закони, а пересічні люди, що володіють мотивацією, інтересами, потребами і ціннісними орієнтаціями, що історія і біографія набувають значення, тільки пропущеними через призму суспільних відносин.
2. Викладено біографію та названо основні праці вченого. Еміль Дюркгейм - один із творців соціології як науки, як професії і предмета викладання. Він народився 15 квітня 1858 р. в м. Епіналь на північному сході Франції, в небагатій родині равина. Проте він досить рано відмовився продовжити родинну традицію. Постійно підкреслюючи важливу соціальну й моральну роль релігії, він зробив предметом своєї віри науку взагалі й соціальну науку зокрема.
Професійна діяльність займала головне місце в житті Дюркгейма, а дебют в науковій літературі відбувся 1885 році, коли він як співробітник журналу «Філософський огляд» почав систематично готувати огляд соціологічних публікацій. За життя Дюркгейм видав чотири книги: «Про поділ суспільної праці» (1893), «Метод соціології» (1895), «Самогубство» (1897) і «Елементарні форми релігійного життя» (1912).Але, незважаючи на наукову діяльність, він активно і безпосередньо брав участь у різного роду громадських організаціях та рухах. Практична мета його професійної та суспільної діяльності полягала в тому, щоб вивести французьке суспільство з важкої кризи, в якому воно опинилося в останній чверті XIX ст. після падіння режиму Другої Імперії, поразки у війні з Пруссією і придушення Паризької Комуни.
3. Викладено основні соціологічні ідеї Дюркгейма. Дюркгейм дав одне з найбільш розгорнутих і переконливих онтологічних обґрунтувань необхідності і можливості соціології як науки. Він доводив, що суспільство - це реальність особливого роду, що не зводиться ні до якої іншої. Разом з тим він підкреслював, що ця реальність володіє настільки ж високою міцністю і стійкістю, що і природа, і так само, як природні явища, вона не піддається довільному маніпулюванню.
У зв'язку з секуляризацією суспільного життя Дюркгейм бачив у суспільстві ту сутність, яка замість Бога санкціонує і обґрунтовує моральні цінності та норми. Слідом за Контом Дюркгейм розглядав суспільство головним чином як сферу солідарності, згуртованості, згоди. Не випадково вивчення солідарності в соціології вважається дюркгеймівською традицією.
Доводячи «нормальний» характер солідарності в суспільстві і «аномальний» характер її відсутності, Дюркгейм значною мірою видавав бажане за дійсне. Він надмірно оптимістично оцінив реальність і перспективи «органічної» солідарності і недооцінив імовірність виникнення нових форм (чи відродження) «механічної» солідарності в тоталітарних суспільствах.
Проголосивши основним принципом своєї методології необхідність вивчати соціальні факти як речі, він відстоював погляд на соціологію як на строгу об'єктивну науку, вільну від усякого роду ідеологічних забобонів і умоглядних спекуляцій. Безумовно, в його вірі в науку було чимало наївного й утопічного. Але, тим не менш, ця віра, що спиралася на глибоку логічну аргументацію і власні наукові дослідження Дюркгейма.
4. Виявлено значення соціології Дюркгейма в історії соціологічної думки. Еміль Дюркгейм увійшов в історію соціології як засновник французької соціологічної школи і структурно-функціонального аналізу, один із творців соціології як самостійної науки. Він практично першим спробував теоретично обґрунтувати і виділити специфічний предмет наукового вивчення соціології – «соціальну сферу». З його ім’ям пов'язана інституціоналізація соціології у Франції, створення соціологічних кафедр в Бордоському і Паризькому університетах. Вплив його ідей присутній у всіляких галузях соціологічного знання: від загальної соціологічної теорії до суто емпіричних і прикладних досліджень. У самих різних країнах світу формування соціології відбувалося під впливом дюркгеймівських ідей.
Його дослідження являють собою зразок поєднання теоретичного та емпіричного підходів до вивчення соціальних явищ. Саме завдяки йому і в професійному, і в масовій свідомості затверджувався високий онтологічний статус суспільства, а разом з тим - і науки про суспільство – соціології.
Важко представити як багато зробила людина для розвитку соціологічної думки, і як соромно недооцінити. Великий уклін митцю!

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?