Дипломна робота «Культура вирішення педагогічних конфліктів», 2006 рік

З предмету Психологія, педагогіка · додано 04.02.2014 13:41 · від Игорь · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ. 3 1. Конфлікти в соціально-педагогічному середовищі: витоки, особливості, типи. 7 1.1. Система міжособистісних взаємодій в соціально-педагогічному середовищі. 7 1.2. Природа та характер педагогічних конфліктів.23 1.3. Конфлікт як кризовий розвиток педагогічної ситуації. Види конфліктогенів.38 1.4. Роль і значення конфлікту в процесі особистісного розвитку.46 2. Шляхи та способи вирішення педагогічних конфліктів.50 2.1. Традиційні підходи до вирішення педагогічних конфліктів.50 2.2. Прогнозування розвитку конфліктних ситуацій в соціально педагогічному середовищі.56 2.3. Діагностика особистісних якостей майбутніх педагогів, які впливають на стиль поведінки в конфліктній ситуації.67 2.4. Евристичні методи розв’язання педагогічних конфліктів.76 2.5. Психотерапевтичні методи попередження та вирішення педагогічних конфліктів.85 Заключення. 96 Література.100 Додатки. 105

Висновок

Людство в особі кращих своїх представників протягом всієї історії розвитку цивілізації намагається відповісти на кілька «вічних питань»: «Що являє собою Людина?»; «Чи є Бог?»; «У чому сенс життя?»; «Що є добро і зло?» і деякі інші.
Серед цих питань одне з перших місць займає проблема «війни і миру» у людських взаємовідносинах, що у глобальному вираженні можна сформулювати в такий спосіб: «Чи може світ жити без воєн?». У сфері міжособистісних взаємовідносин дану проблему можна виразити в питанні: «Як навчити людей жити в згоді один з одним?».
Наявність різних, часом протилежних цілей, поглядів, інтересів, цінностей людей, які взаємодіють однин з одним, неминуче приводить до росту напруженості в їхніх взаєминах і виникненню конфліктних ситуацій. Від способу вирішення цих ситуацій залежать перспектива, якісний рівень і продуктивність подальшої взаємодії індивідів.
Проблема вирішення конфліктів між людьми істотно загострюється в такому найважливішому соціальному інституті, як школа. Це можна пояснити наступними причинами:
• у масовій школі вчитель і учні протипоставлені один одному (по статусу, функціям, цілям, віку (дорослий — дитина) та ін.);
• учні знаходяться в залежності від учителя;
• у школі обмежені ступені своди учнів;
• особливості психосоціального розвитку дітей обумовлюють їх гострі реакції на конфліктні ситуації (підвищена чутливість, емоційність; нездатність стримувати свої почуття; максималізм; безпосередність; загострене почуття справедливості та ін.);
• у самій організації навчально-виховного процесу в масовій школі міститься ще безліч невирішених проблем і протиріч.
Саме в школі у підростаючого покоління формуються стереотипи поведінки в конфліктних ситуаціях, виробляється типовий спосіб дій при вирішенні спірних питань і проблем у міжособистісних взаємовідносинах. Від того, які уміння і навички у вирішенні конфліктів придбають випускники шкіл, залежить стан психосоціальної атмосфери в даному суспільстві і у світі в цілому в найближчому майбутньому.
Учителі, тим чи іншим способом вирішуючи конфлікти в школі, істотно впливають на формування особистості учнів, розвиток їх психосоціальної, духовно-моральної сфери, а часом і на вибір подальшого життєвого шляху випускниками. Тягар вирішення гострих шкільних конфліктів лежить саме на учителі як найбільш досвідченій, спеціально навченій і підготовленій людині. Тому саме педагог відповідає за той чи інший результат конфлікту.
Міжособистісні конфлікти серед учнів, вчителів і учнів істотно відбиваються на їх психічному стані, здоров'ї, навчальних результатах і психосоціальному кліматі в навчальній групі. Тому одна з основних задач учителя — прогнозувати і попереджати виникнення небажаних міжособистісних конфліктів у навчальній групі. При цьому найважливішого значення набуває уміння вчителя керувати ходом розвитку педагогічної ситуації, змінюючи його на більш сприятливий. Істотною є також здатність учителя до психічної саморегуляції, що дозволяє йому справитися з емоціями і контролювати ситуацію. Дану здатність учителю необхідно постійно удосконалювати.
Стандартні способи вирішення педагогічних конфліктів, засновані на силі влади й авторитету вчителя (репресивні міри) чи, навпроти, на слабкості і шаткості його позиції (неконструктивні дії), не можуть привести до конструктивних результатів. Творчий підхід до вирішення шкільних конфліктів може відкрити нові перспективи у вирішенні старих проблем. Тому вчитель повинен розвивати свої творчі здібності, інтуїцію. Застосування евристичних методів також дає можливість учителю знайти більш ефективні засоби вирішення конфліктних педагогічних ситуацій.
Однієї з головних передумов виникнення конфліктних ситуацій є ріст психосоціальної напруженості в групі. Отже, однією з найважливіших задач учителя є організація сприятливого психосоціального середовища в навчальній групі. Знання і застосування вчителем психотерапевтичних методів, організація імітаційних ігор, що моделюють систему продуктивних взаємовідносин учасників, дозволить організувати в навчальній групі соціально комфортне середовище.
Роль і значення конфлікту в житті в цілому й у школі зокрема розуміється неоднозначно. В останні роки більшість дослідників схиляються до думки про неминучість конфліктів і необхідності формування в суспільстві культури їх вирішення. На жаль, найбільш частою стратегією вирішення конфліктів дотепер залишається стратегія «виграти/програти», при якій учасники в спірних питаннях піклуються винятково про власну вигоду на шкоду інтересам опонентів. Реалізація стратегії «виграти/виграти», при якій враховуються інтереси всіх учасників конфлікту і здійснюється пошук рішення, що приносить дивіденди опонентам, є соціальною рідкістю і багатьма вважаються її утопичною. У суспільстві відносини між людьми формуються в основному хаотично. У школі система відносин між учителями, учнями, їхніми батьками, адміністрацією спеціально організується. Тому тут існує можливість організувати дану систему більш розумно, продуктивно, синергічно. Тоді можна буде уникнути більшості безглуздих, неконструктивних міжособистісних конфліктів у школі. А, отже, і суспільство буде прагнути до більш розумної організації.
Автор символічного, глибоко філософського і психологічного твору «Війна і світ» Л.М.Толстой, усе своє життя присвятив пошуку «зеленої палички», здатної дати можливість людям жити у добрі і згоді один з одним. Проблема вирішення соціальних конфліктів дотепер не вирішена. Можливо, універсального способу вирішення конфліктів не існує. Однак кожна людина, а особливо педагог, використовуючи накопичений в історії людства й узагальнений у соціальних науках досвід, повинен знайти для себе ту єдину «зелену паличку», що допоможе йому, вирішуючи конфлікти, підняти взаємовідносини з навколишніми його людьми, з його учнями на більш високий рівень, зробити їх більш відкритими, щирими, глибокими і продуктивними.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?