Дипломна робота «Спеціальні податкові режими в Україні», 2013 рік

З предмету Податки, податкова система · додано 08.01.2014 17:09 · від GANNA · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 4 Розділ 1. Теоретико-організаційні основи визначення особливих податкових режимів 8 1.1. Сутність спеціальних податкових режимів 8 1.2. Класифікація спеціальних податкових режимів 21 1.3. Спеціальні податкові режими як інструмент податкового регулювання 33 Розділ 2. Аналіз практики застосування особливих податкових режимів в україні 45 2.1. Практика застосування спрощеної системи оподаткування обліку і звітності в Україні 45 2.2. Особливості оподаткування сільськогосподарських підприємств в контексті спеціальних податкових режимів 67 2.3. Роль спеціальних податкових режимів у наповненні дохідної частини бюджету 76 Розділ 3. Напрями вдосконалення застосування особливих податкових режимів в україні 85 3.1. Роль спеціальних податкових режимів у стимулюванні самозайнятості населення: вітчизняна практика та зарубіжний досвід 85 3.2. Удосконалення застосування фіксованого сільськогосподарського податку в Україні 95 3.3. Розвиток спеціальних податкових режимів технологічних і наукових парків в Україні 106 Висновки 115 Список використаних дререл 122 Додатки 134

Висновок

В ході проведення дослідження у дипломній роботі на тему «Особливості застосування особливих податкових режимів в Україні» наведено особливості функціонування окремих різновидів спеціальних податкових режимів в Україні, що обумовлює специфічний порядок реалізації податкового обов‘язку, зокрема, особливий порядок сплати податків та зборів, ведення окремого податкового обліку та спеціальний механізм надання податкової звітності, що дозволило зробити такі висновки.
Спеціальний податковий режим, згідно пунктів 11.2 і 11.3 Податкового кодексу України, є системою заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб’єктів та може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів.
Ознаками спеціального податкового режиму, які були визначені нами в ході попередніх досліджень, є: 1) окрема система заходів з оподаткування; 2) переважно виступає підсистемою в межах загального режиму оподаткування; 3) стосується окремих категорій господарюючих суб’єктів; 4) стосується особливих груп об’єктів оподаткування; 5) може застосовуватися до певної території чи галузі економіки; 6) передбачає застосування альтернативних податків та поряд з ними додаткових зборів, що збільшують податкове навантаження для окремих категорій платників, наслідком чого є особливий порядок визначення елементів податку і збору, в тому числі звільнення від сплати окремих податкових платежів; 7) застосовується у відповідний податковий період, яким, як правило, є період, на який для платника діє спеціальний податковий режим [14, с.66–67].
Чинне законодавство містить визначення та основні ознаки спеціального податкового режиму, які, хоча і не є досконалими, проте дають змогу встановити податки і збори та режими оподаткування, які мають належати до спеціальних податкових режимів. Поряд з цим Податковий кодекс України формально закріпивши їх склад, не відносить до них цілу низку податкових режимів, які за всіма як науковими, так і законодавчими ознаками мають до них належати. Також при формуванні складу спеціальних податкових режимів не враховано можливість існування в їх межах як податків і зборів, так і податкових режимів, які визначають особливості сплати податкових платежів, що обумовлює перспективу формування не просто складу, а взаємопов’язаної структури з двох груп спеціальних податкових режимів.
Перелік спеціальних податкових режимів закріплено розділом XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України, а саме: 1) спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва; 2) фіксований сільськогосподарський податок; 3) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; 4) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
Відповідно до змісту ст. 209 Податкового кодексу України в межах податку на додану вартість визначається спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. Коментар Податкового кодексу щодо даного спеціального режиму оподаткування зазначає, що він встановлює не лише особливий порядок оподаткування податком на додану вартість, а й є спеціальним режимом. Тобто, автори коментарю фактично відносять даний режим до спеціальних податкових режимів. Це підтверджується і його ознаками:
1) особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб’єктів (в даному випадку, які діють у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства); 2) звільнення від сплати окремих податків і зборів (суми ПДВ, нараховані сільськогосподарськими підприємством на вартість сільськогосподарських товарів/послуг, виключаючи підакцизні товари та виноматеріали первинного виноробства, не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні такого підприємства); 3) особливий порядок визначення елементів податку та збору (до доходів платника податку на прибуток підприємств, на відміну від загального порядку, включається позитивна різниця між сумами податку на додану вартість, нарахованими на ціну поставлених сільськогосподарських товарів протягом звітного або попередніх звітному періодів, та сумами податку на додану вартість, сплаченими (нарахованими) ним протягом звітного періоду на ціну виробничих факторів (підпункт 136.1.2. п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України).
Слід також зауважити, що даний податковий режим стосується сільськогосподарських підприємств та за своєю сутністю пов’язаний з фіксованим сільськогосподарським податком. Таким чином, враховуючи ознаки даного податкового режиму та його позиціонування Податковим кодексом України, його можна віднести до складу спеціальних податкових режимів.
Привертають до себе увагу і ряд інших податкових режимів, які продовжують діяти, в тому числі відповідно до окремих законодавчих актів, паралельно з нормами Податкового кодексу України. До них належать режими офшору, оподаткування інвестиційних проектів на територіях спеціальних (вільних) економічних зон, інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку, технологічних парків і наукових парків.
Розглядаючи засоби реалізації стимулюючої функції системи оподаткування можна виділити окрему групу таких засобів, які складають спеціальні податкові режими, які можуть бути, в свою чергу, класифіковані на дві підгрупи залежно від спрямованості податкового стимулювання: територія або галузь народного господарства. До них належать п’ять альтернативних систем оподаткування: 1) спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва; 2) фіксований сільськогосподарський податок; 3) спеціальний режим оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти на території спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ); 4) спеціальний режим оподаткування суб’єктів господарювання, що реалізують інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку (ТПР); 5) спеціальний режим оподаткування технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств, що реалізують проекти технологічних парків.
Офшор є спеціальним податковим режимом можуть слугувати норми самого податкового кодексу. Так, відповідно до підпунктів 139.1.14 і 139.1.15 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України до витрат, які не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку, відносять ряд витрат сплачених на користь нерезидента, що має офшорний статус, що аналогічно врахуванню витрат стосовно фізичних осіб – підприємців, які використовують єдиний податок (підпункт 139.1.12. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України). Згідно п. 169.2 ст. 169 у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того, чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх витрат у сумі, що становить 85 вартості цих товарів (робіт, послуг). А це вказує на те, що законодавець враховує пільговий режим офшору, що підтверджує наявність такої ознаки як звільнення від сплати окремих податків і зборів.
Податкові режими технологічних парків та наукових парків теж мають подібні до офшору ознаки звільнення від сплати окремих податків і зборів, які проявляються в тому, що для них встановлюються особливості умови сплати мита, яке відповідно до підпункту 9.1.16 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України належить до загальнодержавних податків і зборів. Так, відповідно до ст. 7 Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» для реалізації проектів технологічних парків технологічним паркам, їх учасникам та спільним підприємствам, що виконують проекти технологічних парків, державою надаються цільові субсидії у вигляді сум ввізного мита, що нараховуються згідно з митним законодавством України, при ввезенні в Україну для реалізації проектів технологічних парків нових устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, які не виробляються в Україні. Суми ввізного мита, що нараховуються згідно з митним законодавством України при ввезенні в Україну для реалізації проектів технологічних парків нових устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, які не виробляються в Україні, технологічні парки, їх учасники та спільні підприємства, не перераховують до бюджету, а зараховують на спеціальні рахунки технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств. Статтею 19 Закону України «Про наукові парки» встановлено, що, у разі реалізації проекту наукового парку, наукове, лабораторне і дослідницьке обладнання, а також комплектуючі та матеріали, передбачені проектом наукового парку, що ввозяться науковим парком та партнерами наукового парку для його виконання, звільняються від сплати ввізного мита у порядку, встановленому законом. При цьому режим звільнення від сплати ввізного мита діє протягом строку реалізації проекту наукового парку, але не більше двох років з дня затвердження номенклатури та обсягів постачання відповідного обладнання, для комплектуючих і матеріалів – протягом одного року, що прямо вказує на застосування цього податкового режиму у відповідний податковий період, а це є однією з ознак спеціального податкового режиму.
Також режими технологічних та наукових парків відповідають і іншим ознакам спеціального податкового режиму, за винятком хіба що альтернативних податків, проте вони передбачають особливості оподаткування митом і фактичне звільнення від його сплати (особливий порядок визначення елементів податку і збору, в тому числі звільнення від сплати окремих податкових платежів).
Враховуючи значну практичну цінність спеціальних податкових режимів при визначені їх складу, вважаємо за необхідне взяти за основу саме практичний підхід, при цьому враховуючи наукові аспекти структури даних режимів. Як наслідок, до складу спеціальних податкових режимів мають входити дві групи складових:
1) податки і збори, які належать до спеціальних податкових режимів:
а) єдиний податок; б) фіксований сільськогосподарський податок; в) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; г) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. А також, враховуючи характерні ознаки фіксованого податку, які вказують на його приналежність до спеціального податкового режиму, він із застереженнями стосовно тимчасовості застосування та відсутності у переліку податків і зборів податкової системи України може розглядатися в контексті даних податкових режимів;
2) податкові режими, які належать до спеціальних: а) режим угоди про розподіл продукції; б) режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства; в) офшор; г) режим оподаткування технологічних парків, ґ) режим оподаткування наукових парків. При цьому в разі повернення податкового вмісту щодо зменшення податкового навантаження, режимів оподаткування інвестиційних проектів на територіях спеціальних (вільних) економічних зон та інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку вони теж мають бути включені до складу спеціальних податкових режимів.
Законодавча регламентація структури спеціальних податкових режимів не дає можливості однозначно дати відповідь на питання про дійсний склад даних режимів, а законодавчі двозначності при визначенні характеру того чи іншого податкового режиму лише ускладнюють ситуацію. Тому доцільно, спираючись на досвід низки країн пострадянського простору, доповнити Податковий кодекс України нормою, яка б визначала конкретний предметний склад спеціальних податкових режимів.
Визначення складу спеціальних податкових режимів має враховувати його законодавчу регламентацію та науково-практичний підхід, ключовим елементом якого є практика застосування спеціальних податкових режимів, а наукові аспекти виступають критерієм створення структури даного складу та джерелом додаткових уточнюючих характеристик.
Склад спеціальних податкових режимів має включати дві групи: податки і збори та податкові режими. До першої групи належать податки і збори, які законодавцем віднесені до спеціальних податкових режимів, а також з застереженнями щодо тимчасовості дії та відсутності у переліку податків і зборів податкової системи України фіксований податок. Друга група включає податкові режими, як ті, що визначені Податковим кодексом України, так і ті, які застосовуються на підставі інших законодавчих актів. До цієї групи належать режими: угоди про розподіл продукції; оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства; офшору; оподаткування технологічних парків; оподаткування наукових парків. Також у разі внесення відповідних змін до чинного законодавства вказані режими можуть бути доповнені режимами оподаткування інвестиційних проектів на територіях спеціальних (вільних) економічних зон та оподаткування інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?