Курсова робота «Менінгококова хвороба», 2008 рік

З предмету Медицина · додано 25.12.2013 20:40 · від Ксенія · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ. 3 1. Менінгококова хвороба – етіологія, патогенез і клініка. 4 2. Клініка та діагноз менінгококової інфекції. 8 3. Лікування та профілактика. 18 Висновок. 22 Список використаної літератури. 24

Висновок

Менінгококова хвороба гостра інфекційна хвороба, яка спричиняється менінгококом, передається повітряно-краплинним шляхом, характеризується назофарингітом, менінгококемією, менінгококовим (гнійним) менінгітом, які перебігають окремо, послідовно або одночасно; інфікування менінгококом найчастіше приводить до бактеріоносійства.
Джерелом інфекції є тільки хворі й бактеріоносії. Найбільш небезпечними в епідеміологічному відношенні є хворі на менінгококовий назофарингіт. У носіїв менінгокока, яких вважають «практично здоровими», нерідко виявляють хронічні запальні зміни в носоглотці. Носії не тільки є джерелом інфекції, а й за певних умов самі можуть хворіти на тяжкі форми менінгококової хвороби.
Механізм передачі менінгококової хвороби – повітряно-краплинний. Оскільки менінгококи малостійкі щодо факторів зовнішнього середовища, то вони передаються через повітря на невелику відстань. Сприйнятливість людей до менінгококів значна, проте її особливість полягає в тому, що характерна клінічна картина хвороби спостерігається лише у 0,5 % інфікованих осіб, найчастіше у дітей до 5 років.
Особливість епідемічного процесу при менінгококовій хворобі полягає у наявності періодів підвищення і зниження захворюваності. Тривалість періоду високої захворюваності – 2-4 роки, іноді довше (5-10 років). Для менінгококової хвороби характерна зимово-весняна сезонність з найбільшим підвищенням захворюваності в лютому – квітні.
Після перенесеної хвороби формується імунітет, але можливі повторні випадки захворювання в однієї і тієї ж особи, іноді – кілька разів.
Певну допомогу в діагностиці менінгококової інфекції роблять клінічні ознаки менінгококцемії. До них відносяться крововиливи на шкірі й слизуватих оболонках, які мають вигляд зірочок неправильної форми та локалізуються переважно на кон’юнктивах повік і очей і у самому очному яблуці, в області великих суглобів, на сідницях і нижніх кінцівках. Ці крововиливи з'являються вже на 1-2-й день хвороби й зберігаються протягом 7 діб.
Крім крововиливу, при менінгококовій інфекції можуть спостерігатися висипання на шкірі розеолезного або папулезного характеру. Відмітною ознакою менінгококового менінгіту від менінгітів іншої природи може служити поява герпетичних висипань на губах або крилах носа. Одним із симптомів менінгіту є брадикардія – відставання частоти пульсу від ступеня підйому температури тіла.
Вирішальним є виділення менінгококів зі спинномозкової рідини. Для цього роблять бактеріоскопію мазків і посів спинномозкової рідини на живильні середовища. Виділення менінгококів із зєва служить лише непрямою ознакою.
Є багато моментів, які таять у собі погрозу для життя хворого менінгококовим менінгітом. Тому лікувальні міри відносно таких хворих прирівнюються до надання лікувальної допомоги за життєвими показниками. Лікування хворих повинне проводитися в інфекційному стаціонарі. Винятково важливе значення має вплив на менінгококи – збудники хвороби. Методика антибактеріального лікування менінгіту зараз досить добре розроблена.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?